Єдиний унікальний номер 305/1530/24
Провадження по справі № 2-н/305/57/24
про відмову у видачі судового наказу
10.06.2024 року місто Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
Адвокат Мандзюк І.В., діючи в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
Вивчивши подану заяву та долучені до неї докази, суддя прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Як вбачається з п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 року, до заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відсутність документів, що підтверджують наявність суб'єктного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.
Таким чином, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право, та наявністю документів на підтвердження перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі, виданої Філією «Рахівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 нараховано, але не виплачено заробітну плату у розмірі 302 843,90 гривні.
Суддя звертає увагу, що довідка про нараховану, але не виплачену заробітну плату, яка додана до матеріалів заяви, підписана самим же заявником ОСОБА_2 , як начальником Філії «Рахівська ДЕД».
Крім того, заявлену до стягнення суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 302 843,90 гривні суддя визнає як таку, що не підпадає під поняття «незначного розміру».
Таким чином, вважаю необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, оскільки з вищезазначеної заяви про видачу судового наказу і поданих документів вбачається спір про право, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, відповідно заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 2 статті 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що у видачі судового наказу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ДП «Закарпатський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, необхідно відмовити.
Керуючись ст.163, 165, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України суддя,
Відмовити представнику заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , у видачі судового наказу про стягнення із Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» «ДАК «Автомобільні дороги України» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Відповідно до ч.4 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Рахівського районного суду
Закарпатської області Дочинець С.І.