Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2197/24
10.06.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі - головуючий суддя Леньо В.В., секретар судового засідання Казимірська Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради про визнання права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до до Виноградівської міської ради про визнання права власності.
Позивач просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай) по КСГП «Копанське» розміром 0,89 умовних кадастрових гектарів, на території Виноградівської міської територіальної громади Закарпатської області без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія ЗК № 0127714, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за номером 17581, виданого на підставі розпорядження Виноградівської районної державної адміністрації № 388 від 21.07.2000 року що, належало позивачці ОСОБА_1 .
Позов мотивовано тим, що позивачу як колишньому члену КСГП «Копанське», було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) члена КСГП «Копанське», серії ЗК № 0127714, площею 0,89 умовних кадастрових гектарів, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за номером 17581, виданий на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації № 388 від 21.07.2000 року, що підтверджується листом Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 08.02.2022 року № 108/225-22.
Після звернення до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, позивачку листом від 14.03.2024 року № 222/225-24 повідомлено про те, що за нею, зареєстрований сертифікат на право на земельну частку (пай) члена КСГП «Копанське» серії ЗК № 0127714 площею 0,89 умовних кадастрових гектарів, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за номером 17581, виданий на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації № 388 від 21.07.2000 року. Вартість земельної частки (паю) станом на 01.01.2024 року становить 22303,32 грн. Земельна ділянка взамін сертифіката не зареєстрована.
20 березня 2024 року позивач звернулася із заявою до Виноградівської міської ради Закарпатської області щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), додаючи всі описані вище листи від ГУ Держгеокадастру.
Однак, листом Виноградівської міської ради від 21.03.2024 року № 02.1- 09/1307, позивачу відмовлено у наданні дозволу, так як відсутній документ, що посвідчує право на земельну частку (пай)
У зв'язку із втратою вищезазначеного Сертифікату, 12 лютого 2022 року у газеті «Регіональні Новини» (громадсько- політичне видання району) опубліковано оголошення щодо втрати Сертифікату на право на земельну частку (пай) члена КСГП «Копанське» серії ЗК № 0127714, виданого на ім'я ОСОБА_1 і зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за номером 17581.
На основі вищевикладених обставин, позивачка ОСОБА_1 не може оформити право на земельну частку (пай) у зв'язку із тим, що втратила сертифікат на право на земельну частку (пай), а чинним законодавством в даному випадку не визначено позасудовий порядок вирішення даного спірного питання.
Відповідач відзиву не подав.
У судове засідання на судовий розгляд справи учасники справи не з'явилися.
Позивач подала письмову заяву, у якій просила розглядати справу без її участі. Позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач-представник Виноградівської міської ради подав до суду письмову заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі.
Вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши наявні у справі письмові докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вирішив наступне.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають:
-колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно ст.3 цього Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельнихчасток (паїв)", підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.
Згідно положенняст.3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред'явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).
Також, відповідно з статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Суд встановив, що позивачу як колишньому члену КСГП "Копанське", було видано Сертифікат на право на земельну ділянку (пай) члена КСГП «Копанське», серії ЗК №0127714, площею 0,89 га умовних кадастрових гектарів, який був зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №17581, що підтверджується Довідкою за №108/225-22 від 08.02.2022 року Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.
У зв'язку із втратою вищезазначеного Сертифікату, позивачкою подано відповідне оголошення до місцевої газети.
Крім того, як вбачається із відповіді за №222/225-24 від 14.03.2024 року Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, державний акт на право приватної власності на землю, взамін Сертифікату ЗК №0127714, який був зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №17581 та виданий на ОСОБА_1 -не видавався. На основі вищевикладених обставин, позивачка ОСОБА_1 не може оформити право на земельну частку (пай) у зв'язку із тим, що втратила сертифікат на право на земельну частку (пай), а чинним законодавством в даному випадку не визначено позасудовий порядок вирішення даного спірного питання.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, та відповідних їм норм цивільного законодавства суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих доказів, які оцінені судом як належні, допустимі, достовірність яких не викликала у суду сумнівів, та сукупність яких є достатньою, - вирішив, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області 17.07.2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , мешканкою АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП «Копанське» розміром 0,89 умовних кадастрових гектарів, на території Виноградівської міської територіальної громади Закарпатської області без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія ЗК № 0127714, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за номером 17581, виданого на підставі розпорядження Виноградівської районної державної адміністрації № 388 від 21.07.2000 року на ім'я ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо