Справа № 243/2514/24
Провадження № 2/243/877/2024
10 червня 2024 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.,
за участі секретаря Каліберди А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022 року, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2024 року до Слов'янського міськрайонного суду надійшла вказана позовна заява, на обґрунтування якої зазначено, що 05.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №100468938 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Сума кредиту становить 15000 грн, строк кредитування 30 днів з 05.06.2021 до 24.11.2021. Проценти за користування кредитом становлять 7500, 00 грн. та нараховуються з розрахунку 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги, у тому числі за договором про споживчий кредит №100468938 від 05.06.2021. 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023 відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №100468938 від 05.06.2021. ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 08.03.2024 утворилась заборгованість у розмірі 86528 грн, з яких: 14375 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 70893 грн - сума заборгованості за процентами, 1260 грн - заборгованість з комісії.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, вказану відповідачем при укладенні кредитного договору, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про перенесення судового розгляду не надала, тому суд, враховуючи згоду позивача, вважає можливим відповідно до правил ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення.
Дослідивши надані матеріали, суд, в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.
Так, 05.06.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100468938.
Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п.1.2-1.6 Договору сума кредиту становить 15 000 грн. 00 коп.
Кредит надається строком на 30 днів з 05.06.2021 року.
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 05.07.2021.
Проценти за користування кредитом 7650 грн, які нараховуються за ставкою 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6).
Аналогічна інформація міститься в анкеті-заяві на кредит № 100468938 від 05.06.2021 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви № 100468938, прийняті рішення по заяві «100468938» та погоджені умови кредитування по заяві № 100468938.
Згідно з п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.
Як вбачається з п. 2.2.2. нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.
Згідно з п. 3.3.2. Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору.
Відповідно до п. 3.3.3 Договору, позичальник зобов'язаний у разі порушення строків повернення кредиту на вимогу товариства сплатити пеню та/або проценти передбачені розділом 4 цього договору.
Згідно з п. 4.2 Договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно з п. 6.4 Договору, укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. За змістом п. 6.5 Договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
В пункті 7.1 Договору передбачено, що цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього Договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п. 1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті.
Згідно з Графіком платежів, який є додатком №1 до Договору, 05.07.2021 року відповідач зобов'язаний сплатити 24900 грн, з яких: 15 000 грн. 00 коп. - кредит; 2250 грн комісія за надання кредиту; 7650 грн - проценти.
Відповідно до копії довідки про ідентифікацію за підписом представника ТОВ "Мілоан" клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 100468938 від 05.06.2021 року, ідентифікований ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор R16112, дата відправки ідентифікатора позичальнику 05.06.2021 року, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380950844184.
Згідно з платіжним дорученням №28387024 від 05.06.2021 року, ТОВ "Мілоан" перерахувало кошти 05.06.2021 року в сумі 15 000 грн.
30.11.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" був укладений Договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників.
10.03.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" був укладений Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр" право грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 100468938 в розмірі 107796,85 грн.
Сума заборгованості відповідача станом на 08.03.2024 року становить 107796,85 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14375 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 92161,85 грн. 00 коп., заборгованість по комісії - 1260 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 86528 грн. та судові витрати по справі.
Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю. Проте до стягнення ТОВ "Коллект Центр" заявляє заборгованість в розмірі 86528 грн. 00 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 14375 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 70893 грн, заборгованість по комісії - 1260 грн, що є правом позивача, яким останній скористався, виходячи з принципу розумності та співмірності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем були понесені наступні судові витрати: судовий збір за подачу позову в сумі 3028,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17000,00 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, позивачем надано: договір № 02-01/2023 від 02.01.2023 року «про надання правової допомоги; прайс-лист АО «Лігал-Ассістанс»; зявку на надання юридичної допомоги №1032 від 13.03.2024 року; Витяг з Акту №3 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача суму витрат на професійну правову допомогу у розмірі 17000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1,3,81, 512, 514, 516, 509,526, 530,626,628,634,638, 1048,1049,1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження: код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 заборгованість за договором про споживчий кредит №3459202 від 05.06.2021 року у розмірі 86 528 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.).
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков