Номер провадження № 1-кп/243/241/2024
Номер справи 243/2138/23
10 червня 2024 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції на підставі наказу Голови суду №29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12023052510000135 від 01.03.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, із повною середньою освітою, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України,-
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивоване тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, що є тяжким злочином, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема зазначила, що існує ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_4 , будучи особою, яка обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень та заздалегідь знаючи, що за вчинені ним злочинні діяння кримінальна відповідальність передбачає міру покарання у виді позбавлення волі, може вчинити дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім того, стверджує про наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи те, що протягом проведення досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням, останнього двічі виявлено у збуті наркотичної речовини, а також у незаконному зберіганні з метою збуту наркотичної речовини, у зв'язку з чим, на теперішній час ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень за фактами збуту наркотичної речовини. Не менш вагомим, на думку прокурора, є ризик впливу на свідків, в тому числі на оперативного покупця з метою надання ними неправдивих показань, або зміни раніше наданих показань на інші, що значно буде ускладнювати об'єктивність подальшого судового розгляду. Просила задовольнити клопотання та продовжити дію запобіжного заходу строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе обрати більш м'який запобіжний захід в межах даного кримінального провадження. Вказав, що не має наміру вчиняти нові правопорушення, впливати на свідків, чи переховуватись від суду та зможе належним чином виконувати покладені на нього обов'язки перебуваючи під домашнім арештом. Стверджував, що встановлений судом розмір застави є занадто великим та непід'ємним для нього.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого, посилався на недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід, непов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.1,2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Прокурором під час судового засідання було доведено наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 у разі зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, може переховуватися від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна. На думку суду, іншим чином неможливо буде запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених прокурором ризиках, тим самим, негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Оскільки положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», то в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Під час вирішення по суті клопотання прокурора, судом були досліджені та оцінені в сукупності всі встановлені в судовому засіданні обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими, відсутність жодних належних медичних відомостей чи письмових доказів, які б свідчили, що стан здоров'я обвинуваченого не дозволяє, чи взагалі виключає можливість його перебування в установі виконання покарань, а також були враховані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання.
В даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав та інтересів суспільства, а тому, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі відповідати інтересам суспільства, не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, однак вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, з посиланням на об'єктивні обставини справи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, що є тяжким злочином, з урахуванням особи обвинуваченого, його рівня матеріального забезпечення, суд вважає за доцільне визначити заставу в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 211 960 грн 00 коп.
Суд вважає, що застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
У разі внесення застави, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов'язків.
В разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити .
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 днів, тобто до 08.08.2024 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому та начальнику Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою - з моменту отримання копії такої ухвали.
Повний текст ухвали складений та проголошений 10 червня 2024 року.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1