№ 243/2494/24
Справа № 2-а/243/24/2024
про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2024
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., діючи на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 14.03.2024 № 85.
Ухвалою суду від 08.04.2024 вказана позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
17.05.2024 від позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яке обґрунтовано тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Розглянувши клопотання та документи, що надані позивачем в обґрунтування вимог, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ст. 8 Закону України Закон України «Про судовий збір».
Так, згідно з чч.1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов'язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.
До позовної заяви додано довідку про взяття на облік переміщеної особи від 11.03.2024.
Проте, позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору.
Так, положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
За таких обставин, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про скасування постанови про адміністративне правопорушення в сумі 605,60 грн.
Судовий збір має бути перерахований на рахунок отримувача UA598999980313111206000005658, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код ЄДРПОУ 37967785 код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 169 КАС України суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде залишена без розгляду та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков