Справа № 127/8953/24
Провадження № 3/127/2510/24
07 червня 2024 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного проживання (перебування): АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №626047 від 13.03.2024, водій ОСОБА_1 12.03.2024 о 23:55 год. в м. Вінниця по вул. Д.Нечая, 220, керував транспортним засобом Nissan Qashqai, н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер 0031, результат позитивний - 1,22 проміле, подія фіксувалась безперервно на портативні відео реєстратори №472967 та №470740, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що 12.03.2024 у нього зламався автомобіль і він залишив його на заправці, що по вул. Д. Нечая та пішов додому. Вказав, що дійсно прийшовши додому, вживав алкоголь, оскільки перебував в пригніченому стані через поломку автомобіля та у зв'язку з іншими обставинами. Згодом він згадав, що в автомобілі забув документи та сумку з особистими речами та пішов їх забрати до авто. Відкривши автомобіль до нього підійшли працівники поліції і попросили у нього пред'явити документи, після чого одразу запропонували пройти огляд з метою виявлення стану сп'яніння, на що він погодився. Суду повідомив, що не знав як себе поводити у даній ситуації, у зв'язку з чим чітко виконував інструкції працівників поліції. Йому не роз'яснювали, що відповідальності підлягає лише водій який керує транспортним засобом. Оскільки він був в автомобілі, в який сів щоб забрати документи, він хоч і не керував транспортним засобом, але погодився пройти огляд. Зазначив, що після вживання алкоголю, він не керував транспортним засобом, у зв'язку з чим просив закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Вакулич О.Ф. у судовому засіданні підтримала подане нею клопотання про закриття провадження у даній справі та просила його задовольнити з підстав наведених у ньому. На запитання суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху, повідомила, що наведені у рапорті працівника поліції обставини щодо зупинки транспортного засобу за порушення правил дорожнього руху, не відповідають дійсності. Зазначила, що будь-яких адміністративних матеріалів за порушення правил дорожнього руху відносно ОСОБА_1 не складались та до будь - якої відповідальності він не притягувався.
Суд, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Вакулич О.Ф., дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення, що розпочато відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №626047 від 13.03.2024, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 12.03.2024, рапорт працівника поліції від 13.03.2024, висновок Алкотестеру Драгер 6820, прилад №0031, з якого слідує, що ОСОБА_1 12.03.2024 о 23:55 год. перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний - 1,22 проміле, а також відеодиск, на якому зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції.
Надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст.130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019.
В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, наданий до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається лише факт знаходження ОСОБА_1 то біля автомобіля, який припаркований на узбіччі, то в автомобілі (при представленні працівникам поліції затребуваних ними документів).
Доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять.
Таким чином, перебування особи в стані алкогольного сп'яніння не за кермом та у транспортному засобі, який не є в стані руху, а знаходиться в нерухомому стані не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суд у справі №537/2088/17 від 15.05.2019 року та у справі № 177/525/17 від 08.07.2020.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну сторону правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Натомість, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З оглянутого у судовому засіданні відео з нагрудної камери працівника поліції, судом встановлено, що 12.03.2024 транспортний засіб ОСОБА_1 перебував на стоянці АЗС та до нього підійшли працівники поліції, які попросили у ОСОБА_1 документи (пояснивши причину перевірки іноземною реєстрацією транспортного засобу/а не порушенням правил дорожнього руху), які останній на вимогу працівників поліції надав. Згодом працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд з метою виявлення стану сп'яніння, на що останній погодився. За результатами огляду, працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З рапорту працівника поліції від 13.03.2024 слідує, що причиною зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 стало те, що він порушив правила дорожнього руху. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів порушення ним таких правил, а так само складення відносно нього будь - яких адміністративних матеріалів за порушення ПДР, тощо.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери поліцейського, під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, судом встановлено, що мова про порушення правил дорожнього руху на відеозаписі не ведеться.
Крім того в матеріалах справи міститься довідка СТО «Автогараж» від 13.03.2024, з якої слідує, що 13.03.2024 до СТО «Автогараж» звернувся ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що у нього сталась поломка автомобіля Nissan Qashqai, який був доставлений до СТО евакуатором з АЗС. Було встановлено поломку паливної системи та транспортний засіб перебував на ремонті з 13.03.2024 по 20.03.2024. З огляду на викладене у суду виникає об'єктивний сумнів щодо можливості пересування ОСОБА_1 на означеному транспортному засобі 12.03.2024 о 23.55 год.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не здобуто достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а доводи його представника, викладені як в клопотанні про закриття справи, так і в судовому засіданні під час розгляду справи, не спростовані.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП перед судом не доведена, а покладенні в основу протоколу докази не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.
Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки наявність в діях останнього об'єктивної сторони вказаного правопорушення перед судом не доведена.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 9, ч.1 ст. 130, ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного проживання (перебування): АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: