07 червня 2024 року
м. Київ
справа №260/5094/22
адміністративне провадження № К/990/16882/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №260/5094/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВІС» до Львівської митниці про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВІС» до Львівської митниці про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №260/5094/22.
Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2024 касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.
В межах наданого строку на усунення недоліків контролюючим органом надіслано заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Також скаржником надано докази надсилання касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження позивачу у справі №260/5094/22 Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВІС».
Львівською митницею заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги, в обґрунтування якого зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Митницею виправлено недоліки та повторно подано касаційну скаргу. Первинна касаційна скарга подана в межах встановленого статтею 329 КАС України строку на касаційне оскарження.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційну скаргу подано вшосте, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 17.01.2024, від 08.02.2024, від 04.03.2024, від 21.03.2024, від 18.04.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.
Верховний суд зауважує, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань. Недоліки в організації роботи відповідача не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин розгляд клопотання скаржника про продовження строку на виконання вимог ухвали суду в частині надання суду документу про оплату судового збору є недоцільним.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Львівської митниці про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №260/5094/22.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №260/5094/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.В. Хохуляк В.П. Юрченко