П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4653/23
Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,
повний текст судового рішення
складено 12.02.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" (далі ІВМС) та просив:
- визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 19.04.2019 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 (далі Постанова №1078), протиправною;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 19.04.2019 р. із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого Постановою №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 1991 року по 2019 рiк проходив військову службу у Збройних Силах України.
В зазначений період часу ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника науково-дослідного управління гідробіоніки і службового використання морських тварин Науково-дослідного центру Збройних Сил України "Державний океанаріум".
Відповідно до Розпорядження КМУ від 11 липня 2018 року №490-р "Про реорганізацію науково-дослідного центру Збройних Сил України "Державний океанаріум" та наказу Міністерства оборони України від 19 вересня 2019 року № 479 "Про заходи щодо реорганізації науково-дослідного центру Збройних Сил України "Державний океанаріум" Науково-дослідний центр Збройних Сил України "Державний океанаріум" було реорганізовано шляхом приєднання його до ІВМС.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 29.03.2019 року №131 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.
Вiдповiдно до наказу начальника ІВМС (по стройовій частині) від 19.04.2019 року №84 (додаток 5) позивача було виключено зі списків особового складу ІВМС та всіх видів забезпечення (а.с.11).
За період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, під час проходження служби, індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася тa не виплачувалася.
Під час проведення розрахунків з позивачем ІВМС серед інших виплат не було виплачено заборгованість по індексації.
Позивач оскаржив бездіяльність ІВМС щодо не нарахування та невиплати йому iндексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року по справі №420/688/22 визнано протиправною бездіяльність ІВМС щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 iндексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.; зобов'язано ІВМС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 iндексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
Рішення суду набрало законної сили 23.05.2022 року.
На виконання вказаного рішення суду, відповідачем було проведено розрахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - грудня 2015 року.
Вважаючи бездіяльність ІВМС щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року по справі №420/15266/22 визнано протиправною бездіяльність ІВМС щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації січня 2008 року; зобов'язано ІВМС нарахувати та виплатити позивачу (з урахуванням раніше виплачених сум) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації січня 2008 року.
Рішення суду набрало законної сили 28.04.2023 року.
У червні 2023 року позивачеві виплачено 77572,36 грн на виконання вищенаведеного судового рішення (а.с. 76), з яких 3814,73 грн індексація за лютий 2018 року (а.с. 105).
Відповідно до розрахунку, позивачеві за період з 01.11.2018 року по 19.04.2019 року виплачено 134,47 грн поточної індексації із застосуванням базового місяця - березень 2018 року (а.с. 28).
При цьому, фіксована індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дохід позивача в березні 2018 року зменшився у порівнянні з доходом у лютому 2018 року та відповідно є меншим від суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року, сума індексації, яка мала скластися в березні 2018 року - 4463,15 грн і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачу за спірний період.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон №1282).
Приписами статей 1, 2 Закону №1282 визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282 (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015р.) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному КМУ. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається КМУ.
З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Закону №1282 суд встановив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 року у справі № 380/1513/20.
Пунктом 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 11.02.2016 р. №77, застосовується з 01.01.2016 р.) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМУ від 09.12.2015 р. №1013, який застосовується з 01.12.2015 р.) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМУ від 28.02.2018 №141, яка набула чинності 15.03.2018р.) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналізуючи зміст приписів вищенаведеного пункту у редакціях Постанов КМУ від 09.12.2015 №1013 та від 28.02.2018 № 141 суд робить висновок, що у разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) необхідно розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Враховуючи приписи абз. 2, п. 5 Порядку №1078, ст.4 Закону України №1282-XII, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців, з чим позивач погоджується.
Апеляційний суд зазначає, що у постанові від 23.03.2023 р. по справі № 400/3826/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 р. (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 р. (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 р. (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 р. та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 р. (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.23 р.).
З метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, суд має встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.
Відповідно до архівної довідки №3-64/68 від 22.01.2024 року, виданої Територіальним архівним відділом галузевого державного архіву МО України на запит суду, у лютому 2018 року позивачеві виплачено 16044,00 грн, з яких:
- оклад за військовим званням 135,00 грн;
- посадовий оклад 1740,00 грн;
- надбавка за вислугу років 750,00 грн;
- 50% НВОВЗ 1312,50 грн;
- премія 6090,00 грн
- ЩГВ 60% 6016,50 грн.
У березні 2018 року позивачеві виплачено 16879,00 грн, з яких:
- оклад за військовим званням 135,00 грн;
- посадовий оклад 1740,00 грн;
- надбавка за вислугу років 750,00 грн;
- 50% НВОВЗ 1312,50 грн;
- премія 6612,00 грн
- ЩГВ 60% 6329,70 грн.
При цьому, індексація за лютий 2018 року у розмірі 3814,73 грн, яка виплачена позивачеві на виконання рішення Одеського ОАС від 30.01.2023 року по справі №420/15266/22 підлягає включенню у дохід позивача за лютий 2018 року, який у підсумку складає 19858,73 грн (16044,00 грн + 3814,73 грн).
Таким чином, у березні 2018 року дохід позивача не збільшився, а став меншим, оскільки у лютому 2018 року дорівнював 19858,73 грн, а у березні 2018 року став 16879,20 грн.
Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року, то з врахуванням цифрових значень наявних у матеріалах справи, розрахунків в довідці про отримане грошове забезпечення та суми індексації, врахування в якості базового місяця січня 2008 року, приписів п. 4, 5 Порядку №1078, даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін її розмір мав складати 4463,15 грн (1762,00 грн - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на 253,3% - величина приросту споживчих цін поділений на100%).
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що оскільки дохід позивача в березні 2018 року зменшився у порівнянні з доходом у лютому 2018 року та відповідно є меншим від суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року, сума індексації, яка мала скластися в березні 2018 року - 4463,15 грн і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачу за спірний період.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук