23 травня 2024 року м.Дніпросправа № 280/4826/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 280/4826/23 (суддя Семененко М.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення додаткової винагороди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за не отримане речове майно;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 14.06.2022 по 14.06.2023, з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди 14.06.2022 по 14.06.2023, з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період.
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби, який визначається шляхом помноження його середньоденної заробітної плати (3 278,68 грн.) на кількість календарних днів затримки, починаючи з 15.06.2023 р. по день винесення рішення у справі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено частково:
-визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно при звільненні з військової служби;
- стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 7 388,80 грн (сім тисяч триста вісімдесят вісім сім гривень 80 коп.);
- стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 32 957,80 грн (тридцять дві тисячи дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 80 коп.)
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погодившись з рішенням суду, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.
Апеляційна скарга відповідача ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року повернута скаржнику на підставі п.1 ч.4 ст.169, ч.2 ст. 298 КАС України.
Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 14.06.2022 по 14.06.2023, з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період; зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди 14.06.2022 по 14.06.2023, з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період.
В скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів, просить рішення суду першої інстанції скасувати в оскарженій ним частині та прийняти нову постанову про задоволення цих позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 22.08.2023 №532 підтверджується той факт, що позивач брав безпосередню участь у наведених заходах, у період з 10.03.2022 по 07.05.2022, з 10.05.2022 по 14.06.2023. Проте, позивачу за січень 2023 нараховано лише 30 000 грн, за березень 2023 року - 30 000 грн, за квітень 2023 року - 72 000 грн, травень 2023 року - 54 838,71 грн, в той час як він приймав участь у відповідних заходах повні місяці, тому його грошове забезпечення повинно було становити 100 000 грн.. Довідка містить перелік документів, на підставі яких позивач приймав участь у відповідних заходах, які відповідають переліку документів, що передбачені рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022року. №912/з/29. Суд першої інстанції на інформацію, зазначену у довідці, не звернув уваги та безпідставно вважав, що участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у спірних періодах не підтверджена. Відповідач не надав документів, які були підставою для залучення позивача до безпосередньої участі в бойових діях, а позивач не може нести несприятливі наслідки через таку бездіяльність.
Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №22 від 10.03.2022 зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 на посаду старшого кухара господарчого відділення взводу матеріально-технічного забезпечення, шпк “старший солдат”.
Відповідно до витягу з Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №164 від 14.06.2023 солдата ОСОБА_1 , водія - санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_1 звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 12.06.2023 №81-РС з військової служби у запас за підпунктом “г” (у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, вважати, що справи та посаду здав і направити для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 14.06.2023 виключити зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення.
За змістом витягу з даного наказу відомості про нарахування та виплату позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі грошової компенсації за не отримане речове майно, не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої Постанова №168, в розмірі 100000 грн. за період служби з 14.06.2022 по 14.06.2023, що призвело до затримки остаточного розрахунку при звільненні з військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що доказів виплати позивачу компенсації за неотримане речове майно суду не надано. Отже, з метою захисту порушених прав позивача, наявні підстави для стягнення з ВЧ НОМЕР_1 на користь позивача грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у розмірі 7388,80 грн.. Крім того, суд, виходячи з принципу пропорційності, прийшов до висновку про необхідність стягнення на користь позивача 32957,80 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за періоди з 14.06.2022 по 14.06.2023, з розрахунку 100 000 грн. на місяць, суд виходив з того, що відсутні докази на підтвердження того, що у період 14.06.2022 по 14.06.2023, крім періодів, за які позивачу виплачена додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн, відповідно до Постанови №168, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в умовах безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій позивачем частині рішення, з огляду на наступне.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
З урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168” (застосовуються з 01.06.2022), абзац 1 пункту 1 Постанови №168 викладено у такі редакції: “Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.”.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови №168, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168” від 07.07.2022 №793, яка набрала чинності з 19.07.2022, внесено зміни до Постанови №168, з урахуванням яких абзац 1 пункту 1 викладено в такій редакції: “Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.”
У пункті 2 Постанови № 793 зазначено, що така постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168” від 08.10.2022 №1146, яка набрала чинності 18.10.2022, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, з урахуванням яких абзац 1 пункту 1 викладено в такій редакції: “Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.”.
У пункті 2 Постанови № 1146 зазначено, що така постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168” від 20.01.2023 №43, яка набрала чинності 21.01.2023, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, з урахуванням яких абзац 1 пункту 1 викладено в такій редакції: “Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах”.
Аналізуючи наведені приписи пункту 1 Постанови №168, чинні у період спірних правовідносин, суд вірно визначив, що умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць є безпосередня участь особи у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, при цьому, розмір цієї додаткової винагороди виплачується пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, факт безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, має бути підтверджений належними та допустимими доказами.
В матеріалах справи наявна довідка від 25.11.2023 №662, в якій зазначено, що позивач в період з 10.03.2022 по 06.05.2022, з 11.05.2022 по 13.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області. Підстави: бойове розпорядження командира угрупування військ “Південь” №743/окп/27дск від 27.02.2022; бойове розпорядження командира 128 огшбр №р-98ДСК/КП від 07.03.2022; бойове розпорядження командувача ОУВ “Дніпро” №134т/окп/бр від 30.06.2022; бойове розпорядження командира 65 омбр №134 ДСК від 06.07.2022; бойове розпорядження комендувача ОУВ “Запоріжжя” №883т/окп/дск від 08.05.2023; бойове розпорядження командира 110 обр ТрО №1308 від 08.05.2023; витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (р.н. №166/дск від 24.02.2022); витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (р.н. №138/дск від 01.01.2023).
Разом із тим, за змістом вказаної довідки вбачається, що така є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.
Відповідачем також долучено довідку від 25.11.2023 №663 аналогічного змісту, яка підтверджує, що позивач у період з 10.03.2022 по 06.05.2022, з 11.05.2022 по 13.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області.
Така довідка містить посилання на те, що її видано відповідно до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 887.
Отже, вказані довідки підтверджують факти для цілей отримання позивачем статусу учасника бойових дій, однак не створюють правових наслідків в розумінні Постанови №168.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, що передбаченої Постановою № 168, прийнято рішення (у формі окремого доручення) від 23.06.2022 року №912/з/29 (яке згідно з п. 13 цього рішення почало діяти з 01.06.2022 року) (далі - Рішення № 912/з/29).
Пунктом 1 Рішення № 912/з/29 визначено, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем, зокрема бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій.
Абзацами 3 та 4 п. 3 Рішення № 912/з/29 наказано документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 Рішення № 912/з/29 наказано керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних групи, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок (додаток № 1 або додаток № 2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Пунктами 5 та 6 Рішення № 912/з/29 визначено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Прийняття Міністром оборони України розпорядження від 23.06.2022 №912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку №260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішення питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою №168.
З урахуванням наведеного, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
При цьому, підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах на підставі довідки здійснюється лише щодо відряджених військовослужбовців, яким позивач не є.
Таким чином, надана позивачем довідка не є належним підтвердженням факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, для цілей виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Також судом встановлено, що відповідно до довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які враховуються під час обчислення пенсії, страхування, з яких було сплачено єдиний внесок від 12.11.2023 №4527, позивачу за період 14.06.2022 по 14.06.2023 було здійснено виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168: червень-липень 2022 - 200000,00 грн.; серпень 2022 - 100000,00 грн.; вересень 2022 - 100000,00 грн.; жовтень 2022 - 100000,00 грн.; листопад 2022 - 100000,00 грн.; грудень 2022 - 100000,00 грн.; січень 2023 - 30000,00 грн. ; лютий 2023 - 100000,00 грн.; березень 2023 - 30000,00 грн.; квітень 2023 - 72000,00 грн. (пропорційно дням безпосередньої участі); травень 2023 - 54838,71 грн (пропорційно дням безпосередньої участі); червень 2023 - 14000,00 грн (пропорційно дням безпосередньої участі).
Позивач не надав доказів на спростування фактів нарахувавння та виплати йому у спірні періоди сум, які зазначено у довідці від 12.11.2023 №4527 (а.с.57).
Враховуючи відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що у період 14.06.2022 по 14.06.2023 крім періодів, за які позивачу виплачена додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн, відповідно до Постанови №168, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в умовах безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, суд обгрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у вказаний період, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягав.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції в оскарженій позивачем частині рішення.
Колегією суддів встановлено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, висновків суду в оскарженій частині не спростовують, судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 280/4826/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак