23 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32794/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 (суддя першої інстанції Єфанова О.В.) в адміністративній справі №160/32794/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2023 року №240-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято протиправно, оскільки висновок дисциплінарної комісії, яким рекомендовано розглянути питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є необґрунтованим та безпідставним. Позивач зазначає, що нею були здійснені усі передбачені антикорупційним законодавством вимоги щодо своєчасного повідомлення і врегулювання потенційного конфлікту інтересів. Крім того, позивач вказала, що в оскаржуваному наказі відсутнє чітке зазначення якими діями чи бездіяльністю позивач неналежно виконала свої обов'язки, які саме конкретні акти органів державної влади, накази та доручення керівників, прийнятих у межах їх повноважень позивачкою були неналежно виконані.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позов задоволено.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо неналежного обґрунтування відповідачем необхідності застосування до позивача саме цього виду дисциплінарного стягнення.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено.
ОСОБА_1 працює в органах податкової служби починаючи з 01.12.1997 року, а на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 12.07.2022 року по теперішній час.
03.08.2022 року ОСОБА_1 направлено повідомлення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про потенційний конфлікт інтересів, у якому вказала, що з метою упередження будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів під час виконання наданих позивачу службових повноважень, відповідно до ст. 28 Закону України від 14.04.2014 №1700-VII “Про запобігання корупції” (зі змінами) інформує про те, що близька особа позивача (чоловік) ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) та перебуває на обліку в Новомосковській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
04.08.2022 року відповідачем винесено наказ “Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 шляхом усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення або участі в його прийнятті”, яким усунуто заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяну від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі у його прийнятті з питань, пов'язаних з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , зареєстрованим як фізична особа - підприємець (РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Листом від 30.10.2023 року №2573/04-36-01/06 відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення з метою з'ясування обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку у відповідності до статей 73, 75 Закону України “Про державну службу”.
22.11.2023 року позивачем надано письмові пояснення, у яких зазначено, що вхід до облікової картки даних ФОП ОСОБА_3 здійснювався нею з метою уточнення відомостей про факт своєчасної і в повному обсязі оплати моїм чоловіком єдиного соціального внеску, для належного відображення інформації в моїй декларації, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021-2022 роки.
Позивач пояснила, що відповідно до форми №52/04-36-23-02-12 від 09.08.2022 року, їй було визначено Початковий перелік ролей, в якому не визначено жодної ролі, яка дозволила б вчинити дію (або утриматись від її вчинення) чи прийняти рішення щодо свого чоловіка у інформаційно - телекомунікаційній системі ДПС. Відтак факти вчинення нею дій в умовах конфлікту інтересів відсутні з огляду на обмеженість у формі доступу до ІТС ДПС.
Крім того, як зазначено в поясненнях, "після звернення позивача від 03.08.2022 року до керівництва, з приводу наявності в неї потенційного конфлікту інтересів, обумовленого наявністю в її чоловіка - ОСОБА_2 статусу ФОП, відповідно до Наказу №286 від 04.08.2023 року “Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , шляхом усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, або участі в його прийнятті”, було прийнято відповідні розпорядження: усунути позивача, як заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяну від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі у його прийнятті з питань, пов'язаних з фізичною особою, - підприємцем ОСОБА_2 , зареєстрованим як фізична особа підприємець; визначити іншу особу підпорядкованого підрозділу, яка буде здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства розгляд та прийняття рішень, вчинення дій стосовно суб'єкту господарювання, яким є мій чоловік; забезпечити інформування заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяну про прийняте рішення. Вказаний наказ був доведений мені до відома. Вимоги наказу мною я не допустила порушення законодавства, і в моїх діях відсутній склад дисциплінарного порушення."
14.11.2023 року на засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, керуючись пунктом 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 “Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження” (зі змінами), прийнято рішення про наявність у діях заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяни дисциплінарного проступку визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу” та рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
27.11.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №240-дс, яким на підставі статей 65, 66 та 77 Закону №889 оголошено догану заступнику начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрейченко Тетяні.
Підстава: подання дисциплінарної комісії від 15.11.2023 №876/04-36-14-15, пояснення заступника начальника управління - начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС У Дніпропетровській області Андрейченко Тетяни, надані 22.11.2023 №1063/04-36-23-02-12.
Позивач, не погодившись з наказом, звернулась до суду з позовом про його скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у діях позивача складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов'язків; вини позивача.
Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця регулює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) .
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
За приписами пунктів 1, 8 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно зі статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
В силу вимог пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
За змістом частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону № 889-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (Порядок № 1039).
Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
За приписами частин 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Згідно з частиною 1 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
За змістом частини 2 статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII, Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.
Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків з'ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.
При цьому, об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб'єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 822/46/18.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 812/831/16.
Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
При цьому згідно із правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 300/3980/20, невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов'язків.
Так, предметом спору у цій справі є питання правомірності наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2023 №240-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким, на підставі подання дисциплінарної комісії від подання дисциплінарної комісії від 15.11.2023 №876/04-36-14-15, пояснень від 22.11.2023 №1063/04-36-23-02-12 вирішено застосувати до начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС У Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч. 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» /а.с. 14 - 15/.
Зі змісту вказаного наказу слідує, що підставою застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани послугувало те, що за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено вину останньої у вчиненні дисциплінарного проступку, яка полягає у неналежному виконанні Наказу №317 від 16.08.2022 року «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів».
Досліджуючи наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 27.11.2023 року №240-дс, протокол дисциплінарної комісії від 14.11.2023 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не зазначено, які наслідки мали місце, як результат вчинених дій позивача, у поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до тяжких наслідків.
Отже, матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у діях позивача усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов'язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, набула чинності для України 11 вересня 1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у діях позивача складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов'язків; вини позивача. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 в адміністративній справі №160/32794/23залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 травня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 28 травня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров