27 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/20/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2024 ( суддя першої інстанції Сацький Р.В.) в адміністративній справі №280/20/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 січня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення за період з 03.02.2017 по 02.11.2017 включно.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексацію грошового забезпечення за період з 03.02.2017 по 02.11.2017 включно із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням вже виплаченої суми індексації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , та з 02.11.2017 виключений зі списків особового складу військової частини. На день виключення зі списків позивачу не проведено виплату індексації грошового забезпечення за період з 03.02.2017-02.11.2017. На виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду у справах № 280/2779/21 та№ 280/10878/21, відповідач провів виплату індексації грошового забезпечення, однак при цьому не нарахував і не виплатив позивачеві компенсацію за несвоєчасну виплату індексації. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду із вказаним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2024 закрито провадження у справі на підставі ст. 238 КАС України.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2021 по справі № 280/2779/21, яке набрало законної сили 30.09.2021, зокрема: Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.02.2017 по 02.11.2017.
18.10.2021 відповідачем на виконання судового рішення від 02.06.2021 по справі № 280/2779/21 здійснено нарахування та виплата індексацію за період з 03.02.2017 по 02.11.2017 у розмірі 2432,50 грн, що не заперечується позивачем. Разом з тим, відповідачем при виконанні вищезгаданого рішення не виконані всі вимоги визначені рішенням, тому ОСОБА_1 вдруге за захистом своїх порушених прав звернувся з позовом до Запорізького окружного адміністративного суду.
За результатами розгляду судом адміністративної справи № 280/10878/21, рішенням від 8 серпня 2022 року військову частину НОМЕР_1 зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.02.2017 по 02.11.2017 включно, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплаченої суми.
На виконання вищезазначеного рішення суду, відповідачем в 2023 році було нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошові кошти на суму 29 393,87 гривен
На думку позивача, при виплаті вищенаведеної суми відповідачем не нараховано і не виплачено йому компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі були предметом судового розгляду у справі № 280/10878/21, в якій прийнято відповідне судове рішення, що набрало законної сили, а рішення у справі № 280/10787/21 набуло законної сили, суд зазначає про те, що переоцінка цього рішення суперечитиме принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Апеляційний суд не погоджує такий висновок, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Слід зазначити, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
Згідно ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 14 КАС України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
За правовим висновком Верховного суду в постанові від 28.06.2023 року у справі № 200/4258/22 відповідно до пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
Апеляційний суд зазначає, що предметом позову у справі № 280/10878/21 була правильність обрання відповідачем базових місяців індексації грошового забезпечення позивача за спірний період, судом не було визначено суму належної позивачу індексації грошового забезпечення; вже після виконання рішення суду змінились обставини, а саме: у позивача виникло право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за відповідний період.
Таким чином, позивач у цій справі звернувся з позовними вимогами щодо правильності обчислення суми індексації, такі вимоги можуть бути заявлені окремим позовом, враховуючи правову позицію Верховного суду в постанові від 28.06.2023 року у справі № 200/4258/22. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, суд апеляційної інстанції не погоджує висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 238, 241, 250, 311, 315, 317, 320, 321, 325 КАС України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2024 в адміністративній справі №280/20/24 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 27 травня 2024 року та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 31 травня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров