10 червня 2024 р.Справа № 520/5909/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/5909/24
за позовом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїї , третя особа Акціонерне товариство "Харківобленерго"
про визнання протиправною постанови,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відмовлено в задоволенні позову Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїї , третя особа Акціонерне товариство "Харківобленерго" про визнання протиправною постанови.
21.05.2024 на зазначене рішення суду Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 апеляційна скарга залишена без руху, в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку.
04.06.2024 на виконання вимог ухвали суду, апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання скаржник посилається на запровадження воєнного стану. Зазначає що, розпорядженням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було встановлено алгоритм дій працівників при сигналі «Повітряна тривога». Так, відповідно до його вимог під час повітряних тривог працівники зобов'язанні виходити із будівлі в укриття. Звертає увагу, що у період з 22.04.2024 по 22.05.2024 повітряна тривога у Харківській області мала постійний та довоготривалий характер, та була оголошена 189 разів. Також скаржник посилається на велику завантаженість у роботі працівників Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Зазначені фактичні обставини, що об'єктивно не залежали від волі позивача, обумовили несвоєчасне звернення до апеляційного суду.
Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби урегульовані статтею 287 КАС України.
Так, згідно ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Із матеріалів електронної справи вбачається, що оскаржуване судове рішення прийнято Харківським окружним адміністративним судом 22.04.2024.
Згідно довідки про доставку електронного документа через підсистему "Електронний суд" Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків отримано копію оскаржуваного рішення 22.04.2024 року о 20:25.
Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням наведеного, датою отримання судового рішення від 22.04.2024 року слід вважати 23.04.2024.
Доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відповідальним працівником за супроводження справи було отримано лише 02.05.2024, суд вважає безпідставними, оскільки право учасника справи на поновлення строку на апеляційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 295 КАС України закон пов'язує з датою отримання безпосередньо цим учасником копії повного рішення суду та датою подання ним апеляційної скарги. Оскільки копія судового рішення від 22.04.2024 отримана Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 23.04.2024, то саме з цієї дати обчислюється десятиденний строк на апеляційне оскарження.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Таким чином, доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з підстав перебування у відпустці, відрядженні працівника, відповідального за супроводження справи, та значного навантаження на працівників управління, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є державним органом і згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, окрім ОСОБА_1 , яка підписала апеляційну скаргу, ще велика кількість осіб має право представляти інтереси Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в судах України (самопредставництво суб'єкта владних повноважень).
Позивач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових та/або організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судових рішень в порядку, встановленому законом.
З приводу посилання скаржника на запровадження війського стану, як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який, після його продовження триває дотепер.
Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносились.
Надаючи оцінку доводам апелянта суд зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі.
Так відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про воєнний стан" від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 22.04.2024 року (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 21.05.2024 року (звернення із апеляційною скаргою).
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи скаржника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки ним не обґрунтовано причин, що унеможливили звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Посилання позивача, який є суб'єктом владних повноважень та виконує функції держави, на практику Європейського суду з прав людини, суд вважає недоречними, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані у порядку аналогії для захисту прав та інтересів суб'єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов'язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, ч. 6 ст. 287, 295, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі №520/5909/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Чалий І.С. Подобайло З.Г.