10 червня 2024 р. Справа № 520/30314/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 23.01.24 року у справі № 520/30314/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада національної поліції України «Лють» щодо ненарахування та невиплати заступнику командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (Луганськ-1 ім. Героя України С. Губанова) полку УПОП №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн за серпень та вересень 2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 протиправною;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» нарахувати та виплатити заступнику командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (Луганськ-1 ім. Героя України С. Губанова) полку УПОП №3 Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду до 100000 грн за серпень та вересень 2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він проходить службу на посаді заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ-1 ім. Героя України С. Губанова) полку УПОП № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", капітан поліції. Позивач зазначає, що його служба проходить виключно на території, де ведуться бойові дії. Однак, на думку позивача, відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено йому додаткову винагороду, підвищену до 100000,00 грн за безпосередню участь у забезпеченні бойових дій по здійсненню заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії за серпень та вересень 2023 року, яка гарантується державою на період воєнного стану. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому підвищеної до 100000,00 грн додаткової винагороди протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі № 520/30314/23 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом фактичних обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі № 520/30314/23 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що з відповідача підлягає стягненню збільшена додаткова винагорода за серпень та вересень 2023 року, що не було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення.
На підставі положень п.3 ч. 1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходить службу на посаді заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ-1 ім. Героя України С. Губанова) полку УПОП № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", капітан поліції.
Позивача було направлено у відрядження до оперативного стратегічного угрупування військ в Донецькій та Луганській областях наказом ДПОП "ОШБ" "ЛЮТЬ" № 25 ДСК, що було підставою для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірах до 30000,00 грн відповідно до пункту 3 пункту 2 Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 28 листопада 2022 року № 775 та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
В період з 01 серпня 2023 року до 30 вересня 2023 року позивач залучався до участі в бойових діях або заходах 01.08.2023, 04.08.2023 та 17.08.2023. За вказані дні позивачу була нарахована додаткова грошова винагорода у розмірі 9677,40 грн, що відповідає виплаті 100000 грн поділеної на кількість календарних днів у серпні та помноженою на кількість днів його безпосередньої участі в бойових діях, у вересні 2023 року проведена виплата за серпень 2023 року.
За вересень 2023 року додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн позивачу не нараховувалася.
Вказані обставини щодо виплати позивачу додаткової грошової винагороди за спірний період (серпень - вересень 2023 року) судом встановлено з наявних в матеріалах справи витягів з розрахунків додаткової винагороди позивачу за відповідний період та довідки про здійснення розрахунків за період серпень-жовтень 2023 року.
Відповідач повідомив, що позивач у спірний період з 01 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях лише 3 дні - 01.08.2023, 04.08.2023 та 17.08.2023, за що позивачу була виплачена додаткова винагорода, розрахована з виплати 100000,00 грн відповідно до Постанови № 168.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач у період з 18.09.2023 по 29.09.2023 перебував на лікарняному, а відтак взагалі не мав права на нарахування та виплату додаткової винагороди в жодному з передбачених законодавством розмірах, оскільки перебування особи на лікарняному позбавляє її вказаного права відповідно до підпункт 6 пункту 14 Порядку № 775. Відповідно до листка непрацездатності, виписаного позивачу, в графі діагноз за Міжнародним класифікатором хвороб (Шифр МКХ-10) зазначено шифр «і 11.9».
Відповідно до Міжнародного класифікатору хвороб МКХ 10 шифр хвороби «і 11.9», зазначений у довідці про тимчасову непрацездатність поліцейського ОСОБА_1 , яка видана 29.09.2023 року, означає «Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності», тобто підвищений артеріальний тиск.
В період з 18.09.2023 по 30.09.23 від позивача жодних рапортів чи повідомлень про те, що з ним стався нещасний випадок, не надходило. Тому обставини гіпертензивної (гіпертонічної) хвороби, у наслідок чого ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 18.09.2023 по 29.09.2023, не встановлювались
Вважаючи, що відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода у період серпень та вересень 2023 року у розмірі 100000 грн. з розрахунку на місяць, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Залишаючи позовні вимоги без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, оскільки в матеріалах справи документи, передбачені Порядком № 775 про безпосередню участь позивача у бойових діях протягом всіх днів серпня та вересня 2023 року, відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 1 Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 28 листопада 2022 року № 775 (далі за текстом - Порядок № 775) зазначено, що цій порядок та умови визначають механізм і розмір виплати додаткової винагороди поліцейським на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) поліцейським, передбачених пунктами 1-12 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану». Згідно з п. 15 Порядку № 775 додаткова винагорода є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.
Відповідно до абз. 1 п. 1 Постанови № 168 на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядовою і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпека і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередню в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначений заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Підпунктами 2, 3, 5 пункту 2 Порядку № 775 визначено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах:
- до 10000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в підпункті цього пункту, пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів (далі - розмінування), виконують повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, реактивних систем залпового вогню (далі - ударі на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) ді розмір цієї винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць, пропорційно часу їх здійснення (виконання);
- до 30000 гривень - поліцейським, які проходять службу на територіях Харківської, Донецької. Луганської, Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району Дніпропетровської області, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської селищної територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області, Очаківської міської, Куцурубської сільської територіальних громад Миколаївського району Миколаївської області, Сновської, Корюківської міських територіальних громад Корюківського району, Семенівської та Новгород-Сіверської міських територіальних громад Новгород-Сіверського району, Городнянської міської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Середино- Будської, Дружбівської, Глухівської міських, Зноб-Новгородської, Свеської, Есманьської, Шалигинської селищних територіальних громад Шосткинського району, Путивльської міської, Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району, Білопільської міської, Краснопільської, Хотінської селищних, Миропільської, Юнаківської сільських територіальних громад Сумського району, Великописарівської селищної територіальної громади Охтирського району Сумської області, пропорційно в розрахунку на місяць;
- до 100000 гривень - поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях або заходах.
Окрім того, пунктом 3 Порядку № 775 до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить здійснення поліцейським у районах проведення воєнних (бойових) дій:
1) бойових (спеціальних) завдань із відсічі та стримування збройної агресії проти України під час підпорядкування поліцейського відповідному органу військового управління або на виконання бойових розпоряджень такого органу;
2) виконання розвідувальних завдань, у разі їх залучення розвідувальним органом відповідно до законодавства;
3) охорони об'єктів (у тому числі несення служби на блокпостах) під час відбиття збройного нападу чи нанесення по них вогневого ураження противником, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення;
4) боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;
5) розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів;
6) заходів з евакуації населення (жителів) із територій (населених пунктів), які під час здійснення таких заходів піддаються вогневому ураженню противника.
Вказані вище обставини повинні бути підтверджені документами відповідно до пункту 5 Порядку № 775.
Пунктом 5 Порядку № 775 встановлено, що документами, що підтверджують здійснення поліцейським, поліцейським із числа курсантів та здобувачів освіти повноважень поліції, повноважень поліції в місцях ударів, розмінування, виконання бойових (спеціальних) завдань, безпосередню участь у бойових діях або заходах, є: наказ (у тому числі наказ на виконання бойового розпорядження); доручення; стройова записка; рапорт поліцейського (доповідна записка) про безпосередню участь у бойових діях або заходах; акт перевірки об'єкта на наявність вибухонебезпечних предметів або акт знищення (знешкодження) вибухонебезпечних предметів або таких, що їх нагадують; звернення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про відселення людей із місць, небезпечних для проживання, плани проведення евакуації населення (обов'язкової евакуації окремих категорій населення), витяг з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про виконання завдань диспетчера (оперативного чергового) про реагування на повідомлення (заяви) осіб про необхідність евакуації людей унаслідок збройної агресії; графіки чергувань (розстановка нарядів поліції); витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; витяг з єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» або журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події; акт уповноваженого органу або посадової особи про залучення поліцейських із числа здобувачів освіти, відряджених поліцейських до безпосереднього виконання повноважень поліції; інші документи, у яких містяться відомості про участь поліцейського в бойових діях або заходах в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; довідка (повідомлення) органів військового управління, штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій, які здійснюють оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил України.
Для підготовки наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським керівники структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органів (підрозділів) поліції надають до підрозділу кадрового забезпечення органів (підрозділів) поліції розрахунок винагороди за час безпосередньої участі в бойових діях або заходах, час проходження служби поліцейських за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 775.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та Порядку № 775 питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі поліцейського в бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами, наказами, журналом бойових дій, відповідними довідками тощо.
Згідно з п. 11 Порядку № 775 видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цих Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця.
Колегія суддів встановила, що позивач просить суд захистити його права на додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за серпень та вересень 2023 року, оскільки він проходить службу у полку УПОП № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" виключно на території, де ведуться бойові дії.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з витягів з розрахунків додаткової винагороди та довідки про здійснення розрахунків за період серпень-жовтень 2023 року, у вересні 2023 року позивачу нарахована додаткова винагорода за серпень 2023 року відповідно до приписів постанови № 168 у сумі 27096,72 грн, розрахована з встановленої постановою № 168 додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн.
Також, колегія суддів встановила, що за серпень 2023 року позивачу нарахована додаткова винагорода в розмірі 6977,40 грн, що відповідає виплаті до 100000,00 грн, поділеній на кількість календарних днів у серпні та помноженої на кількість днів безпосередньої участі позивача в бойових діях. Вказана сума додаткової винагороди виплачена позивачу відповідно до постанови № 168 за безпосередню участь у бойових діях за 3 дні, а саме 01.08.2023, 04.08.2023 та 17.08.2023.
У жовтні 2023 року позивачу нарахована додаткова винагорода за вересень 2023 року відповідно до приписів постанови № 168 у сумі 18000,00 грн, тобто за 18 днів. З 18.09.2023 по 29.09.2023 позивач перебував на лікарняному, про що свідчить копія листа непрацездатності ОСОБА_1 , виданого Міською лікарнею № 1 міста Слов'янськ (а.с. 66). За цей період додаткова винагорода не нараховувалась та не виплачувалась.
За вересень 2023 року додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн позивачу не нараховувалася, оскільки позивач не був залучений до участі у бойових діях.
У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що позивач у спірний період з 01 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях лише 3 дні - 01.08.2023, 04.08.2023 та 17.08.2023, за що позивачу була виплачена додаткова винагорода, розрахована з виплати 100000,00 грн відповідно до постанови № 168, в розмірі 6977,40 грн за безпосередню участь позивача у бойових діях за 3 дні.
Позивач вважає, що у спірний період він проходив службу на посаді заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ-1 ім. Героя України ОСОБА_2 ) полку УПОП № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" виключно на території, де ведуться бойові дії, а тому відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити йому збільшену додаткову винагороду до 100000 грн за серпень та вересень 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Між тим, колегія суддів встановила, що в матеріалах справи не містяться документи, передбачені Порядком № 775 про безпосередню участь позивача у бойових діях протягом всіх днів серпня та вересня 2023 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем на підтвердження безпосередньої участі в бойових діях у спірний період не надано наказів начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про направлення позивача для безпосередньої участі в бойових діях або заходах з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, рапортів, доручень або інших відповідних документів.
Колегія суддів вважає, що відповідач визнає той факт, що у спірний період позивач перебував на території Донецької області, брав безпосередню участь у бойових діях, однак, лише протягом 3 днів - 01.08.2023, 04.08.2023 та 17.08.2023. Отже, позивач має право на виплату йому додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн лише за 01.08.2023, 04.08.2023 та 17.08.2023, яка йому була виплачена.
Доказів безпосередньої участі позивача в бойових діях у серпні та вересні 2023 року в інші дні, окрім 01.08.2023, 04.08.2023 та 17.08.2023, матеріали справи не містять, та позивачем не надано до матеріалів справи.
Довід апеляційної скарги, що у спірний період (вересень-жовтень 2023 року) позивач був відряджений та перебував на території, де ведуться бойові дії, а тому відповідач зобов'язаний йому нараховувати та виплачувати додаткову винагороду, у розмірі 100000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, колегія суддів не приймає, оскільки сам по собі факт відрядження поліцейського у певні райони не є підставою для нарахування додаткової грошової винагороди, підвищеної до 100000,00 грн.
Також колегія суддів, не приймає посилання позивача на п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, з наступних підстав.
Абзацом 3 п. 1-2 постанови №168 визначено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З матеріалів справи встановлено, що у періоді з 18.09.2023 по 29.09.2023 позивач перебував на стаціонарному лікування з діагнозом «Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності» шифр МКХ -10 «і 11.9», що не є перебуванням на стаціонарному лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним для поліцейських - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Відтак вказані положення постанови № 168 не підлягають застосуванню до позивача.
Враховуючи вищевикладене, всебічно дослідивши наявні у справі письмові докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі № 520/30314/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/30314/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко