10 червня 2024 р. Справа № 440/286/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 (ухвалене суддею Удовіченко С.О.) по справі № 440/286/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльностії протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії в розмірі 50303,15 грн. на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. у справі № 440/259/23; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії в розмірі 50303,15 грн. на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. у справі № 440/259/23.
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначає, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не виплати нарахованої на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. у справі № 440/259/23 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії в розмірі 50303,15 грн. є протиправною, а належним способом виплати такої компенсації буде її стягнення із Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію, відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. по справі № 440/259/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 р. у справі № 440/3869/19, починаючи з 12.09.2018 р. по день фактичної виплати пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 р. у справі № 440/3869/19, починаючи з 12.09.2018 р. по 09.11.2022 р., відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. по справі № 440/259/23 позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області нараховано 50303,15 грн.
30.10.2023 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою в якій просив виплатити 50303,15 грн.
Листом від 08.11.2023 р. № 25125-25018/З-02/8-1600/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача, що, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно із п. п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 24.06.2023 № 631, на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено 360 млн. грн. Головному управлінню в Полтавській області на 2023 рік передбачено коштів на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, в сумі 13,7 млн грн. Профінансовано виплату заборгованості по рішеннях суду, які набрали законної сили у період по 20.09.2020. Відтак, виплата коштів на виконання судових рішень здійснюватиметься в порядку черговості в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не виплати 50303,15 грн. компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не наділене повноваженнями щодо самостійного розпорядження коштами фонду, а виплати заборгованості стане можливою в разі виділення коштів з Державного бюджету.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, вимогами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямованих на примусове виконання таких рішень.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, що у першу чергу забезпечується через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставами застосування вимог статей 382 та 383 КАС України є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. у справі № 440/259/23 позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахована, проте не виплачена компенсація втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 р. у справі № 440/3869/19, починаючи з 12.09.2018 р. по 09.11.2022 р., відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 50303,15 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії в розмірі 50303,15 грн. на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. у справі № 440/259/23 та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії в розмірі 50303,15 грн. на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. у справі № 440/259/23.
Тобто, позивач фактично не погоджується з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 р. по справі № 440/259/23, яка полягає у не виплаті нарахованої суми компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії в розмірі 50303,15 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Порядок оскарження рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку ст. 382, ст. 383 КАС України, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічний висновок щодо застосування вимог процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 р. у справі № 640/15623/19, від 29.07.2021 р. у справі № 460/350/19, від 17.05.2023 р. у справі № 580/5096/22.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а підлягають розгляду в порядку статті 383 КАС України.
Аналогічний висновок щодо застосування вимог процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 р. у справі № 540/3413/20.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно зі ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 р. та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 238, 240, 308, 315, 319, 322, 325, 326, 328, 329, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 по справі № 440/286/24 - скасувати.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльностії протиправною та стягнення коштів.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич