про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2024 рокусправа № 380/11881/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович розглянувши у м. Львові матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКВ-Сервіс Львів" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКВ-СЕРВІС Львів" звернулося в суд з позовом до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення №7952244/43062699 від 27.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 462 ПН від 12.10.2022 року на суму 11680,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 462 ПН від 12.10.2022 року на суму 11680,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №7952245/43062699 від 27.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 455 ПН від 12.10.2022 року на суму 1690,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 455 ПН від 12.10.2022 року на суму 1690,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №7952246/43062699 від 27.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 459 ПН від 12.10.2022 року на суму 1550,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 459 ПН від 12.10.2022 року на суму 1550,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №7952247/43062699 від 27.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 454 ПН від 12.10.2022 року на суму 1300,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 454 ПН від 12.10.2022 року на суму 1300,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №7952248/43062699 від 27.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 452 ПН від 05.10.2022 року на суму 16879,99 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 452 ПН від 05.10.2022 року на суму 16879,99 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №7952249/43062699 від 27.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 458 ПН від 12.10.2022 року на суму 13970,03 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 458 ПН від 12.10.2022 року на суму 13970,03 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №7952250/43062699 від 27.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 502 (ПН) від 13.11.2022 року на суму 50000,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 502 (ПН) від 13.11.2022 року на суму 50000,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №8776124/43062699 від 09.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №62 (ПН) від 28.02.2023 року на суму 127080,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та рішення № 45457/43062699/2 від 24.05.2023 за результатами скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 28.02.2023 року на суму 127080,00 з ЦДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 62 (ПН) від 28.02.2023 року на суму 127080,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №8776125/43062699 від 09.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 65 (ПН) від 02.03.2023 року на суму 6620,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та рішення №45478/43062699/2 від 24.05.2023 за результатами скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 65 від 02.03.2023 року на суму 6620,00 з ЦДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 65 (ПН) від 02.03.2023 року на суму 6620,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення;
визнати протиправним та скасувати рішення №8776126/43062699 від 09.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 63 (ПН) від 01.03.2023 року на суму 7600,00 з ЦДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та рішення № 45445/43062699/2 від 24.05.2023 за результатами скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 63 від 01.03.2023 року на суму 7600,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов'язати зареєструвати Податкову накладну № 63 (ПН) від 01.03.2023 року на суму 7600,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення.
Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем, у порушення вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, не зазначено в позовній заяві номерів засобів зв'язку Державної податкової служби України.
Суддя зазначає, що статтею 1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3200-ІХ від 29.06.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон №3200-ІХ) передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування, крім підпункту 1 пункту 2 та підпункту 1 пункту 3 розділу I цього Закону в частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону.
З наведених норм вбачається, що позивач та відповідачі, які є юридичними особами, зобов'язані зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку.
Як вбачається з матеріалів позову, представником позивача, у порушення наведеної норми, не зазначено в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Згідно з п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів заяви, позивачем, у порушення вимог ст. 160 КАС України, не додано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною першою ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, у даному випадку не було долучено копій позовної заяви разом із додатками для двох відповідачів.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позову, представник позивача зазначає, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі і просить суд відстрочити або звільнити його від сплати судового збору.
При цьому, представником позивача не долучено жодних доказів на підтвердження вказаної обставини.
Таким чином, суддя вважає, що позивач повинен додати до адміністративного позову документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документ на підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст. Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач у даному випадку загалом оскаржує 13 рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та за результатами скарг щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Як наслідок, у даній справі об'єднано 13 вимог немайнового характеру (13 * 3028 = 39364 грн. 00 коп. або 31491 грн. 20 коп. у випадку подання позову через електронний суд).
Відтак, з урахуванням заявлених позовних вимог (вказані вимоги є похідними одна від одної), позивач повинен сплатити судовий збір за 13 вимог немайнового харакеру у розмірі 39364 грн. 00 коп. (31491 грн. 20 коп. у випадку подання позову через електронний суд) або додати документ на підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і “Судова влада України”.
Згідно ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить зареєструвати податкові накладні №462, №455, №459, №454, №452, №458, №502, №62, №65, №63.
Однак, ним не були долучені вказані накладні до матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах., зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.
"1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів".
Як вбачається із позовної заяви, позивач, серед іншого, просить визнати протиправними та скасути рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №7952244/43062699 від 27.12.2022 року, №7952245/43062699 від 27.12.2022 року, №7952246/43062699 від 27.12.2022 року, №7952247/43062699 від 27.12.2022 року, №7952248/43062699 від 27.12.2022 року, №7952249/43062699 від 27.12.2022 року, №7952250/43062699 від 27.12.2022 року.
Проте до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів звернувся 31.05.2024 року (конверт, в якому надійшла позовна заява), тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, що стосується рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №8776124/43062699 від 09.05.2023 року, №8776125/43062699 від 09.05.2023 року, №8776126/43062699 від 09.05.2023 року, позивачем подавались відповідачу скарги на відповідні рішення, за результатом розгляду яких прийнято рішення № 45457/43062699/2 від 24.05.2023 року, №45478/43062699/2 від 24.05.2023 року, № 45445/43062699/2 від 24.05.2023 року.
У даному випадку, за загальним правилом, встановлюється тримісячний строк з моменту прийняття відповідного рішення за результатами розгляду скарги.
При цьому, як уже згадувалось, позивач звернувся до суду 31.05.2024 року (конверт, в якому надійшла позовна заява), пропустивши також і згаданий тримісячний строк звернення до суду у цій частині.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої.
Керуючись ст.ст.161,169,248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання нових редакцій позовної заяви для суду та відповідачів разом із додатками відповідно до кількості учасників справи із зазначенням номерів засобів зв'язку Державної податкової служби України, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; долучення до позовної заяви письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; документу про сплату судового збору у розмірі 39364 грн. 00 коп. (31491 грн. 20 коп. у випадку подання позову через електронний суд) або документів на підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору; долучення налужним чином засвідчених копій податкових накладних №462, №455, №459, №454, №452, №458, №502, №62, №65, №63 для суду та відповідачів; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович