07 червня 2024 року № 826/4762/15
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" в особі представництва ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії"
до Державної авіаційної служби України
про визнання нечинною та скасування постанови №3011 від 13.02.2015 року,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство “Аерофлот - російські авіалінії” в особі представництва ВАТ “Аерофлот - російські авіалінії” з позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №3011 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.02.2015 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2015 зупинено провадження у справі №826/4762/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Аерофлот - російські авіалінії” до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №3011 від 13.02.2015 року до набрання законної сили рішенням у справі №826/4481/15.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
11.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 11.05.2023 справу розподілено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Аерофлот - російські авіалінії” в особі представництва ВАТ “Аерофлот - російські авіалінії” до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №3011 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.02.2015 року. Зобов'язано осіб, які беруть участь у справі, негайно повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 поновлено провадження у справі №826/4762/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови. Продовжено розгляд адміністративної справи №826/4762/15 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги мотивовано тим, що спірна постанова не містить інформації, який саме підпункт пункту 118 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 “Про затвердження Положення про використання повітряного простору України” було порушено позивачем. Відтак, у голови Державіаслужби України були відсутні підстави для винесення щодо відкритого акціонерного товариства “Аерофлот - російські авіалінії” в особі представництва ВАТ “Аерофлот - російські авіалінії” постанови №3011 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.02.2015.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Постановою Державної авіаційної служби України про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №3011 від 13.02.2015 за порушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу АFL 1849 о 15 год. 34 хв. 21.07.2014 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, що є порушенням статті 30 Повітряного кодексу України, пунктів 94 та 118 Постанови КМУ від 29.03.2002 №401 на позивача накладено штраф у сумі 136 000,00 грн.
Підставою для винесення постанови є протокол Державної авіаційної служби України від 13.02.2015 №3011.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України від 19.05.2011 №3393-VІ з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України/у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
Так, відповідно до частини 2 статті 4 ПК України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 16 ПК України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.
Процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті визначено у Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2012 за № 73/20386 (далі - Порядок № 637 в редакції на час виникнення спірних відносин).
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів авіаційної діяльності (далі - Суб'єкт) у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення на повітряному транспорті (п. 1.2 Порядку).
Оформлення матеріалів про правопорушення у галузі цивільної авіації визначено у розділі ІІ названого Порядку.
Підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації згідно з пунктом 2.1 Порядку є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, складений за формою згідно з додатком 1.
Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 637 протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.
Повноваження державних інспекторів не обмежено кваліфікацією посад.
Положення пункту 8 частини 1 статті 16 ПК України та пункту 2.2 Порядку № 637 наділяють державних інспекторів повноваженнями щодо складання протоколів про правопорушення у сфері цивільної авіації.
У відповідності до пункту 6.1 Положення № 68 державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право безперешкодно перевіряти роботу суб'єктів та об'єктів авіаційної діяльності, у тому числі іноземних, на території України, виконання польотів з метою нагляду за забезпеченням безпеки авіації та додержанням авіаційних правил.
Вказане кореспондується нормам п. 5.6 Положення № 68 згідно якого, якщо державному інспектору стає відомо, що діяльність або бездіяльність будь-якої особи загрожує або може загрожувати безпеці авіації, він зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів у межах своїх повноважень для усунення загрози безпеці авіації.
У даному випадку, як зазначено вище, державним інспектором у присутності представника позивача складено відповідний протокол, який містить всі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. фактичні обставини вчинення правопорушення, для розгляду справи.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 по справі №826/4481/15, яке набрало законної сили, у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» - відмовлено. Предметом розгляду даної адміністративної справи було визнання протиправними дій відповідача щодо складення протоколів про правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.02.2015 №3009, №3010, №3011, №3012, №3013, №3014, №3015 та зобов'язання відповідача скасувати вказані протоколи.
У рішенні суду від 29.11.2022, яке набрало законної сили встановлено, що дозвіл на використання повітряного простору, який видається Украероцентром, РДЦ у позивача відсутній, а тому вказане доводить допущення ним порушення норм Положення про використання повітряного простору України, а відтак і положень Повітряного кодексу.
Таким чином, оскільки позивач не є суб'єктом авіаційної діяльності, який знаходиться на території України (що підтверджується свідоцтвом №032.175 від 21.06.1994), об'єкти авіаційної діяльності (повітряні судна - порушники) розміщені, як за межами України, так і на анексованій Російською Федерацією території України - АР Крим, що в свою чергу унеможливлює проведення перевірки на місці (як того вимагає абз.2 ч.1 ст.16 Повітряного кодексу), суд вважає, що в такій ситуації невидача спеціального завдання на проведення перевірки, як того вимагає законодавство, не є істотним по суті, оскільки фактично відсутня можливість вказати об'єкт та місце перевірки. Разом з тим, відсутність такого завдання, в такій ситуації, на думку суду, не перешкоджає інспектору скласти протокол про правопорушення, що передбачено п.2.5 «Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті» (№ 637 від 26.12.2011).
Вказане кореспондується нормам п. 5.6 «Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України» (№ 68 від 09.02.2010) згідно якого, якщо державному інспектору стає відомо, що діяльність або бездіяльність будь-якої особи загрожує або може загрожувати безпеці авіації, він зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів у межах своїх повноважень для усунення загрози безпеці авіації.
Політ позивача без дозволу на закритій території України є таким, що створював загрозу безпеці авіації, що зумовлює необхідність реагування державних інспекторів з авіаційного нагляду.
Вказані вище обставини унеможливлюють проведення належної самостійної процедури перевірки та, відповідно, складення акту. Разом з цим, згідно п.5.3 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті (№ 637 від 26.12.2011) передбачається складення акту відносно суб'єкта авіаційної діяльності. Проте таке, як відносно позивача, з підстав, зазначених вище, так і відносно дій щодо перевірки фактів, є неможливим.
Щодо перевірки факту, правопорушення, то вказані обставини встановлюються під час розгляду справи, проте позивачем не було надано відповідачу доказів, які спростовують обставини порушень в галузі цивільної авіації.
Відтак, суд встановив, що протоколи складені за формою згідно додатку 1 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, та містять усі необхідні реквізити, заповнені розбірливим почерком українською мовою, без закреслень, виправлень та підписані державними інспекторами і представниками ВАТ “Аерофлот - російські авіалінії”.
Враховуючи викладене, суд у зазначеному рішенні дійшов висновку, що дії відповідача щодо складання протоколів про правопорушення у галузі цивільної авіації вчинені на підставі та у межах повноважень, наданих законом.
З урахуванням встановлених у судовому рішенні обставин, слід дійти висновку про відсутність підстав для тверджень про протиправність складання протоколу, який став підставою для прийняття оскаржуваної у даній справі постанови.
Польоти товариства без дозволів над закритою територією України є такими, що створюють загрози безпеці авіації, що зумовлює необхідність реагування державних інспекторів з авіаційного нагляду.
При цьому, слід наголосити, що окремі несуттєві процедурні порушення, допущені контролюючим органом при розгляді справи про правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення.
Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення.
Натомість, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.
Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Суд зазначає, що предметом даного адміністративного позову є постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, а не дії відповідача щодо проведення перевірки чи складання протоколу.
Натомість варто повторно наголосити, що у матеріалах справи відсутні додаткові докази на спростування правомірності дій посадовою особою Державіаслужби України при розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації, як і доказів визнання протиправними дій відповідача, його посадових осіб у зв'язку із встановленими обставинами розгляду справи.
Щодо порушення товариством повітряного простору України.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 33 ПК України обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, на маршрутах обслуговування повітряного руху, у тому числі в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну (крім зон та аеродромів, де обслуговування повітряного руху здійснюється відповідними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування), організується та здійснюється в порядку, встановленому Положенням про використання повітряного простору України.
Для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України. Порядок подання запиту щодо видачі такого дозволу, умови та порядок його видачі встановлюються авіаційними правилами України (ч.ч. 6, 7 ст. 46 ПК України).
Наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Міноборони затверджено Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України № 897/703 від 28.11.2005, згідно п. 1.2 яких, останні встановлюють порядок отримання дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України ПС, порядок контролю Державної авіаційної служби України за виконанням вимог українськими та іноземними експлуатантами наданих дозволів під час здійснення міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів.
В той же час, розділ 7 Положення № 401 регулює питання заборон та обмежень використання повітряного простору.
Згідно пункту 93 вказаного Положення №401 в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.
У даному випадку, факти встановлення заборони, її оприлюднення та доведення до відома компанії не спростовуються та не оскаржуються, як власне жодним судом не встановлено протиправності таких дій влади України.
Враховуючи те, що протокол є носієм доказової інформації, беручи до уваги відсутність заявки та дозволу, факт польоту, що підтверджується протоколом, виходячи із складу порушення (порушень). Визначених п. 118 Положення № 401, слід дійти висновку про підтвердження факту допущення позивачем порушення норм Положення про використання повітряного простору України, а відтак і положень Повітряного кодексу.
Не зазначення у постанові конкретного пп. у п. 118 Положення № 401 не спростовує факту порушення, перелік яких визначений у пункті 118 та із змісту якого доволі зрозуміло викладені конкретні порушення, за одне з яких товариство притягнуто до відповідальності.
В порядку частини 1 статті 77 КАС України позивачем не доведено наявності заявок та дозволу.
Дозвіл на використання повітряного простору, який видається Украероцентром, РДЦ у позивача відсутній, а тому вказане доводить допущення ним порушення норм Положення про використання повітряного простору України, а відтак і положень Повітряного кодексу.
Слід додати, що під час розгляду справи не встановлено суттєвих та значимих порушень процедури, які б могли потягти за собою скасування спірного рішення.
Доводи позивача не спростовують самого факту порушення та не є підставою для звільнення товариства від відповідальності.
Суд наголошує, що відповідно до частини 2 статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Жодний акт держави агресора не може змінювати кордони України та посягати на суверенітет України, повноваження органів влади України.
Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного частиною 1 статті 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення частини 2 статті 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства “Аерофлот - російські авіалінії” в особі представництва ВАТ “Аерофлот - російські авіалінії” до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №3011 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.02.2015 року - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.