10 червня 2024 року №320/7069/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Діски А.Б.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70 % від сум грошового забезпечення та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 Nє 2262-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 Nє 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 Nє 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018, з врахуванням проведених раніше виплат.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 80% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об?єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" від 13.12.2023 Nє 8247, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об?єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" від 13.12.2023 Nє 8247, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
Позов мотивований тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), ГУ ПФУ в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача, під час якого її розмір було зменшено з 80% грошового забезпечення, що був установлений при виході на пенсію, до 70%. Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.
Уповноважений орган, на який законодавством покладено обов'язок щодо виготовлення довідок для перерахунку пенсії, надав лист/відповідь, відповідно до якого таким підготовлено та направлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, встановлених у відповідності до положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704). Однак відповідач після отримання вказаної довідки не здійснив перерахунок пенсії.
Крім того, позивач зазначає, що під час проведення 01.03.2018 перерахунку його пенсії на підставі Постанови № 103 відповідачем було виплачено з 01.01.2018 лише 50% від суми підвищення, а з 01.01.2019 - 75% від суми підвищення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши адміністративну справу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з розрахунку 80% грошового забезпечення.
На виконання постанови №103 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача та зменшено розмір основного відсоткового значення з 80% до 70%.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки.
Проте, відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення, мотивуючи свою відмову тим, що після визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови №103 інших рішень щодо визначення складових грошового забезпечення, умов та порядку проведення перерахунку пенсій Урядом не приймалося.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та копії перерахунку пенсії на виконання вимог Постанови №103, у квітні 2018 року позивачу було проведено перерахунок пенсії та зазначено, що підвищення пенсії з 01.01.2018 проводиться у таких розмірах:
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50 відсотків від підвищення;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків від підвищення;
з 01.01.2020 - 100 відсотків від підвищення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення основного відсоткового значення пенсії, відмови у здійсненні перерахунку на підставі довідки з 01.04.2019 та урахуванням 100% сум підвищення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу при призначенні пенсії остання обчислена в розмірі 80% грошового забезпечення.
В подальшому у статтю 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII вносились зміни Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 01 травня 2014 року до 70%.
Тобто, зміна встановленого максимального розміру пенсії здійснювалась вже після призначення позивачу пенсії.
Між тим суд вважає за необхідне зазначити, що підстави та порядок перерахунку раніше призначених пенсій регулює стаття 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII змін не зазнавали.
Крім того, внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Наведене в сукупності свідчить про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 і згодом 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального відсоткового розміру пенсії, що відбулася у частині другій статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Всупереч наведеному, при здійсненні перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови № 103 та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-420а13.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу з 80 % до 70 % від сум грошового забезпечення та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 80% з 01.01.2018 року.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії в розмірі 50% суми підвищення з 01.01.2018 по 31.12.2018 та в розмірі 75% суми підвищення з 01.01.2019 року по 31.12.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно із пунктом 1 Постанови КМУ №103 (в редакції, чинній до 05.03.2019) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 згідно з Постановою № 103 та виплачував: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від суми підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від суми підвищення. Указана обставина відповідачем, який належним чином повідомлений про наявність спору у цій частині, не заперечується.
Дійсно, згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, пунктом 2 Постанови КМУ №103 визначений порядок, яким виплата військовослужбовцям-пенсіонерам сум підвищення перерахованих пенсій, що мали бути перераховані та виплачені з 01.01.2018 та у подальшому з 01.01.2019, та з 01.01.2020 фактично зменшена та розстрочена на значний термін.
У той же час суд зазначає, що Постановою КМУ №103 визначено, що вона прийнята відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, яка в свою чергу передбачає, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри перерахунку всіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Однак, вказаною нормою не визначено та не передбачено право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій. Наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним праву встановлювати строки перерахунку пенсії, строки виплати пенсії.
Окремо, суд зауважує, що питання правомірності пунктів 1, 2 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 було предметом розгляду справи у Окружному адміністративному суді м. Києва.
Так, рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.
Згідно вимог частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, у зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови КМУ №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Водночас, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 вказано: «Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин».
Керуючись цією позицією Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі № 440/4978/19 також виклав правовий висновок, згідно з яким «позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.12.2022 у справі №520/2826/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд наголошує, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 по справі № 755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.
Відтак, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 01.01.2018 в розмірі 50 відсотків, а з 01.01.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 01.01.2018 у зменшеному розміру підвищення пенсії є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У зв'язку з чим суд з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної позивачу пенсії, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі такої довідки, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 п. 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, по справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Тобто зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
З 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином у позивача з'явилося право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
При цьому алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема головні управління Пенсійного фонду та уповноважені органи, які видають довідки, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При цьому, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 по зразковій справі № 160/8324/19, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 залишено без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, після отримання оновленої довідки у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року згідно грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року. Проте, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії позивачу, що призвело до порушення його прав.
Такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01 квітня 2019 року, на підставі наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та зобов'язання відповідача провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу, відповідно до оновленої довідки, із розрахунку 80% основного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) починаючи з 01.01.2018 року із розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених коштів.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати позивачу протягом 2018 року 50%, а протягом 2019 року 75% суми підвищення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» від 13.12.2023 року №8247.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), із розрахунку 80% основного грошового забезпечення, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» від 13.12.2023 року №8247, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.