07 червня 2024 року Справа № 280/2899/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» (69005, м. Запоріжжя, вул. Д.Апухтіна,буд. 29)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
01.04.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізької області" щодо відмови у підготовці та наданні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2020, 01.01.2021,01.01.2022, 01.01.2023;
зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізької області" підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фону України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 ;
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізької області" на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 1211, 20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 (п'яти тисяч) гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2020-2023 роках повинно бути здійснено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнту відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Вказує, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір її грошового забезпечення, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 для проведення з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії. Проте, листом відповідач відмовив позивачу, посилаючись на відсутність підстав для надання довідки про розмір її грошового забезпечення, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023. Вважає вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві на позовну заяву вказує, що відповідач не є володільцем та розпорядником інформації про розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, що були фактично виплачені військовослужбовцям станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 за відповідною (аналогічною) посадою, з якої було звільнено позивача. Інформація про грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії військовослужбовців станом на вказані дати до установи з метою використання її в роботі Міністерством внутрішніх справ України не надавалась. Головним управлінням Національної гвардії України надано інформацію, що з 01 березня 2018 року розмір посадового окладу та розміри окладів за військовими званнями за посадами не змінювався (лист ГУ НГУ від 07.08.2023 №27/11/3-8963/11). Крім цього, в Головному управлінні Національної гвардії України відсутня інформація про розміри фактично виплачених надбавок за особливості проходження служби та виплаченої премії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, що визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Оскільки, з 01.03.2018 розміри посадових окладів та розміри окладів за військовим званням військовослужбовців Національної гвардії України не змінювались та Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодної іншої постанови, яка б визначала умови, порядок та розміри перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби, тому підстави для видачі оновлених довідок станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 у Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Запорізькій області» відсутні. Крім того, зазначає, що позивачем було пропущений строк звернення до суду, тому просить залишити позовну заяву без розгляду. Також, просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача- Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з покликанням на те, що рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки.
Ухвалою суду від 08.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Щодо строку звернення до суду.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною відмови Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області” у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 .
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відмова Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області” на заяву позивача викладена у листі від 22.02.2024. Тож, звертаючись до суду із даним позовом 28.03.2024 позивач дотримався строку звернення до суду.
Більш того, ВС сформульовано правову позицію, яка полягає у тому, що до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії." (Постанови ВС від 18.12.2023 у справі № 380/8059/23, від 12.12.2023 у справі №380/1907/23).
Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Щодо залучення третьої особи до участі у справі, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частинами 4, 5 статті 49 КАС України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Так, предметом позову є підготовка і надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що в рамках даної справи має розглядатись лише питання наявності у позивача права на отримання оновлених довідок з перерахованим розміром грошового забезпечення. При цьому, обґрунтувань щодо того, як рішення суду у даній справі безпосередньо може вплинути на права чи обов'язки Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суду не надано.
У зв'язку з викладеним, суд наразі не вбачає підстав для залучення вказаної особи в якості третьої особи до участі у даній справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та видачу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за посадою: техніка (оператор-експедитор)групи документального зв'язку роботи бойового та матеріально-технічного забезпечення ВЧ 3029 внутрішніх військ МВС України за 01.01.2020, 01.01.2021; 01.01.2022, 01.01.2023, згідно постанови Кабінету України від 30.08.2017 №704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядово го і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідач листом від 22.02.2024 повідомив, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу встановлюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Цією Постановою (в редакції, чинній на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023) передбачено визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням з урахуванням тарифних коефіцієнтів шляхом множення їх на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. На сьогодні рішення про визначення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством на 1 січня календарного року, Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Запорізькій області» не є володільцем та розпорядником інформації про розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, що були фактично виплачені військовослужбовцям станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 за відповідною (аналогічною) посадою, з якої Вас було звільнено. Крім цього, інформація про грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії військовослужбовців станом на 01.01.2020, 01.01.2021,01.01.2022 та на 01.01.2023 до установи з метою використання її в роботі Міністерством внутрішніх справ України не надавалась.
Головним управлінням Національної гвардії України надано інформацію, що з 01 березня 2018 року розмір посадового окладу та розміри окладів за військовими званнями за посадами не змінювався (лист ГУ НГУ від 07.08.2023 №27/11/3-8963/11). Крім цього, в Головному управлінні Національної гвардії України відсутня інформація про розміри фактично виплачених надбавок за особливості проходження служби та виплаченої премії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, що визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оскільки з 01.03.2018 розміри посадових окладів та розміри окладів за військовим званням військовослужбовців Національної гвардії України не змінювались та Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодної іншої постанови, яка б визначала умови, порядок та розміри перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби, тому підстави для видачі оновлених довідок станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 у Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Запорізькій області» відсутні.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо не видачі довідок, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 01.01.1992 (Закон - №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення (постанова Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18).
Водночас, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону, згідно частин 1, 2, 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно вимог частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 9 Закону України №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою №704.
Пунктом 2 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів від 12.05.2023 №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, та викладено його у новій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Водночас, вказані зміни набули чинності з 20.05.2023, отже, на момент спірних правовідносин підлягала застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі 826/6453/18, п.4 Постанови №704 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Слід зазначити, що частиною другою статті 265 КАС України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Суд наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не у порядку та спосіб, передбачені законом.
Отже, оскільки зміни внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 2020 - 2023 роки, слід враховувати правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, у якій суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 - 1762,00 грн.
У свою чергу, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році, прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 2481,00 грн., Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 2684,00 грн.
При цьому Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не містять застережень щодо використання розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 року, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та 2020-2023 рік впливає на визначення розміру посадового окладу з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення (підвищення посадового окладу) у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виготовлено та не направлено до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Зазначене узгоджується з висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22, від 29.06.2023 у справі № 380/7813/22 та інших.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у виготовленні та направленні до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, у суду є всі підстави для зобов'язання Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» підготувати та надати до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії станом на 01.01.2020 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 її пенсії, станом на 01.01.2021 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 її пенсії, станом на 01.01.2022 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 її пенсії та станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 її пенсії (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо правової допомоги, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивачем з метою отримання правничої допомоги 05.03.2024 укладено договір №7/24 про надання правової допомоги з адвокатом Плужником М.В., предметом якого є надання правничої допомоги.
Згідно акту прийому-передачі від 27.03.2024 адвокатом надано наступні послуги:
з питання оскарження в судовому порядку дій ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» про відмову у наданні оновлених довідок про грошове забезпечення- 400,00 грн.;
підготовка та направлення адвокатських запитів з порушеного питання-500 грн;
складання адміністративного позову- 2600,00 грн.;
правове супроводження ведення справи в суді першої інстанції (складання відповіді на відзив, обґрунтованих доводів, заперечення, тощо)- 1500,00 грн.
Квитанцією № 1 від 27.03.2024 підтверджується оплата послуг за договором № 7/24 від 05.03.2024 у сумі 5000 грн.
Суд зауважує, що у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі №922/2685/19 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши подані докази суд доходить висновку що з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), характеру спору у справі, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. є неспівмірними з обсягом наданих послуг, у зв'язку з чим підлягають зменшенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн., які стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем по справі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» (69005, м. Запоріжжя, вул. Д.Апухтіна,буд. 29, код ЄДРПОУ 08734500) - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020,на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та інших видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262 з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020, 01.01.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 відповідно.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211,00 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 1500,00 грн. (одну тисячу п'ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» (69005, м. Запоріжжя, вул. Д.Апухтіна,буд. 29, код ЄДРПОУ 08734500).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.06.2024.
Суддя О.В. Конишева