10 червня 2024 року Справа № 280/3059/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя пр. Соборний, б. 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вулиця Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 13559341)
про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області щодо не зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 роботу у повний робочий день на ЗДП “Кремнійполімер” в цеху № 5 - з виробництва кремнійорганічних сполук (мономерів, лаків, рідин та емалей), дільниця № 6 з виробництва гексаметілдісілокзана у період з 07.11.2002 по 23.03.2009 та навчання в Запорізькому середньому професійно- технічному училищі №43 у період з 01.09.1988 по 29.03.1990 р. та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №083950020444 від 09.02.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 з 09.02.2024 до загального трудового стажу роботу у повний робочий день на ЗДП “Кремнійполімер” в цеху № 5 -з виробництва кремнійорганічних сполук (мономерів, лаків, рідин та емалей), дільниця № 6 з виробництва гексаметілдісілокзана у період з 07.11.2002 по 23.03.2009 та навчання в Запорізькому середньому професійно- технічному училищі №43 у період з 01.09.1988 по 29.03.1990 р.,та призначити Грінь (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-УІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, з 09.02.2024, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату пенсії та втому числі - нарахування і виплату недоотриманої позивачем суми пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що зверталась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою від 05.02.2024 року для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте, ГУ ПФУ в Житомирській області рішенням № 083950020444 від 09.02.2024 відмовило позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку з тим, що до її страхового стажу не врахували період навчання з 01.09.1988 по 29.03.1990, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 14.05.1990 (виправлений рік в даті вступу) та період трудової діяльності, згідно довідки від 17.08.2023 № 21, оскільки, пільгова довідка не відповідає додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (довідку за головного бухгалтера підписує директор та відсутня інформація щодо відсутності головного бухгалтера на даному підприємстві). Вважає, що у зв'язку з вищезазначеним у позивача виникли ускладнення при оформленні дострокової пенсії за віком, оскільки відповідач 2 вважає, що вказані вищезазначені обставини є перепоною для оформлення дострокової пенсії за віком. Стверджує, що в адміністративному порядку виправити вищезазначені обставини позивачка не має можливості, оскільки завод ЗДП «Кремнійполімер» знаходиться на стадії малої приватизації та на підприємстві відсутня посада бухгалтера, є лише керівник підприємства. З огляду на вищезазначене, вважає, що підтвердити вказані обставини, які вказані в якості відмови у призначенні пенсії в рішенні відповідача 2 можна лише в судовому порядку надаючи відповідні докази, які підтверджують право позивача на дострокову пенсію за віком. Вважає, що позиція відповідача 2, яка зазначена в рішенні про відмову у призначенні пенсії є протиправною. На підставі чого, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву вх. № 20980 від 01.05.2024, де вказано, що відповідач діяв правомірно у відповідності до діючого законодавства, оскільки права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону №1058-IV у позивача немає. Відповідно, рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України. Крім того, зазначає, що позовна вимога зобов'язати відповідача 2 здійснити призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не є коректною, такою що суперечить чинному законодавству, оскільки призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 призначається відповідно статті 114 Закону №1058-IV. Тому, вважає, що підстави для задоволення вимог позивача також повністю відсутні.
Відповідач 2 позовну заяву також не визнав. У відзиві вх. № 24109 від 21.05.2024 вказує, що підтверджений належними документами, страховий стаж позивачки становить 29 років 08 місяців 14 днів, стаж з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України відсутній, оскільки не підтверджений в порядку визначеному законодавством. Вказує, що позивач матиме право на пенсійну виплату при досягненні 63-річного віку, або при підтвердженні необхідного пільгового стажу. Тому, вказує, що підстави для задоволення вимог позивача також повністю відсутні.
Ухвалою суду від 10.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3059/24. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 05.02.2024 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням Головного управління ПФУ в Житомирській області № 083950020444 від 09.02.2024 відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії.
Позивач не погодившись з рішенням відповідача 2, з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій тощо регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058-ІV.
Згідно п.п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, шо дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунтком 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Також статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Тобто підтвердження трудового стажу необхідне лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, у спірному рішенні зазначено про те, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1988 по 29.03.1990, згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 14.05.1990, оскільки рік вступу виправлено, а диплом відсутній; період трудової діяльності згідно довідки від 17.08.2023 № 21, так як уточнююча довідка не відповідає додатку 5 до Порядку 637, оскільки довідку за головного бухгалтера підписано директором.
Водночас, судом встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_3 від 14.05.1990, міститься запис про навчання позивачки в Запорізькому середньому професійно-технічному училищі №43 та про роботу на ЗДП «Кремнійполімер» з 07.11.2002 по 02.03.2015. Згідно довідки ЗДП «Кремнійполімер» від 17.08.2023 період роботи з 07.11.2002 по 23.03.2009 є роботою за Списком №1, а позивачка працювала повний робочий день.
Щодо доводів відповідача про не зарахування періоду навчання з 01.09.1988 по 29.03.1990 згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 14.05.1990, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За приписами п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до положень Інструкції по порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, яка затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (що діяла у спірний період роботи позивача), трудова книжка заповнюється адміністрацією підприємства.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, чинної в період заповнення трудової книжки позивача, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції № 162, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 “Про трудові книжки робітників та службовців” та даною Інструкцією.
Пунктом 13 вказаної постанови при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
З наведених норм права вбачається, що трудова книжка заповнюється роботодавцем і на працівника не покладено обов'язок перевірки правильності її заповнення. Працівник не може нести відповідальність за правильність записів у його трудовій книжці.
Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №423/1881/17, від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Слід також зазначити, що згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Питання подання документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюються Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.7. Порядку № 22-1 передбачено що, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З вищевикладене вбачається, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу, тобто необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, довідках тощо.
Також, Управління наділено правом вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Верховний Суд в постанові від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а, від 25 вересня 2019 року № 227/516/17 висловив правову позицію, з якої випливає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Щодо періоду трудової діяльності згідно довідки від 17.08.2023 № 21, яка за доводами відповідача не відповідає додатку 5 до Порядку 637, суд зазначає наступне.
Так, як свідчить трудова книжка та спірна довідка, професія, за якою працювала позивачка у період з 07.11.2002 по 23.03.2009, віднесена до Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24.03.1994.
Отже, позивач у спірний період виконувала роботи, які дають право на призначення їй пенсії на пільгових умовах.
Слід зауважити, що формальні недоліки довідки, не можуть слугувати підставою для позбавлення права особи на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Більш того, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 64 вищезазначеного Закону визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що пенсійний орган володіє значним обсягом прав та обов'язків при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. При цьому, ГУ ПФУ в Житомирській області не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що ними вчинялись певні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження спірних періодів.
На переконання суду, відповідачем не здійснено усіх необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна додатково підтвердити стаж позивача.
Натомість, позивачем долучено до матеріалів справи довідку ЗДП «Кремнійполімер» від 17.04.2024, яка містить інформацію про таке: «На ЗДП «КРЕМНІЙПОЛІМЕР» відповідно до штатного розпису посада бухгалтера є, однак станом на теперішній час на підприємстві бухгалтер відсутній (не працює)…».
Тому, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні записи, суд вважає, що відповідачем 2 протиправно не було зараховано до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1988 по 29.03.1990 та до пільгового стажу період роботи з 07.11.2002 по 23.03.2009 на ЗДП «КРЕМНІЙПОЛІМЕР», БТ-ІІ № 1179809 від 14.05.1990.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу позивача вищевказаних періодів роботи, то рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 083950020444 від 09.02.2024, з огляду на підстави відмови у призначенні пенсії, а саме страховий стаж 29 років 1 місяців 04 дні та відсутність пільгового стажу, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо способу захисту прав позивача, суд зазначає, що частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Водночас, адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Питання про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, у даному випадку визначеного за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Житомирській області, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
За таких обставин, з метою ефективного поновлення прав позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області №083950020444 від 09.02.2024 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1988 по 29.03.1990 та до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах період роботи з 07.11.2002 по 23.03.2009 на ЗДП «КРЕМНІЙПОЛІМЕР» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком.
Обраний у справі судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача з урахуванням обставин цієї справи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із викладеним, судові витрати у розмірі 908,40 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя пр. Соборний, б. 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вулиця Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області № 083950020444 від 09.02.2024 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1988 по 29.03.1990 та до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах період роботи на ЗДП «КРЕМНІЙПОЛІМЕР» з 07.11.2002 по 23.03.2009 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком.
В іншій частині вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.06.2024.
Суддя Л.Я. Максименко