07 червня 2024 рокуСправа № 280/5108/24
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до - Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
03 червня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у розмірі 437,14 грн;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року у розмірі 81 424,66 грн;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) після одержання позовної заяви суд з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В позовній заяві зазначено, що позивач не згоден з діями відповідача під час виконання виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №280/2980/22, які полягали у неналежній виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №280/2980/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 із застосуванням базового місяця березень 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 із застосуванням базового місяця березень 2018 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп.
Зазначене рішення набрало законної сили 19 квітня 2023 року.
На звернення позивача щодо виконання зазначеного рішення суду, відповідач повідомив наступне.
На виконанні перебуває виконавче провадження №72916391 від 24.10.2023 за виконавчим листом №280/2980/22 від 14.09.2023 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом.
Повідомлено, що розраховану суму індексації на виконання рішення суду направлено на погодження до КСВ ЗСУ. В розрахунку зазначено загальну суму до виплати у сумі 4503,21 грн.
Позивач не погодившись з розміром виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у розмірі 4503,21 грн., звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18, а також Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішень суду.
Водночас, невиконання чи неналежне виконання раніше прийнятого судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконані судового рішеня у справі № 280/2980/22 порушені його права, свободи чи інтереси, він може звернутись до суду в порядку статей 382, 383 КАС України ( у порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно з ст. 378 КАС України.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження щодо повторного розгляду питань, щодо яких вже прийнято судове рішення. Вказаний правовий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 27.07.2022 у справі №686/2636/17, від 20.10.2022 у справі №580/2491/21, від 21.12.2022 у справі № 620/4090/22.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.
Враховуючи те, що спір, задля вирішення якого позивач звернувся до суду, виник у зв'язку з виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду 04.10.2022 у справі №280/2980/22 у відкритті провадження слід відмовити відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набрала законної сили 07 червня 2024 року та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів, з дня її прийняття.
Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана суддею 07 червня 2024 року.
Суддя Сацький Р.В.