07 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/1327/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати всіх сум належних йому у день звільнення у розмірі 76 423,50 грн;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні, за період з 27.07.2018 до 24.12.2023, в сумі 78 543,60 гривень.
Під час розгляду даної справи у порядку письмового провадження, суд з'ясував, що в матеріалах справи містяться не усі докази, які слід врахувати для правильного з'ясування обставин справи, а за відсутності таких неможливо розглянути вказану справу.
Відповідно до ч.6 ст.80 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Приписами статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання. Принцип обов'язковості судових рішень закріплений і у статті 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.8 ст.80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Таким чином, слід акцентувати увагу, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зокрема, п. 3 ч.1 ст. 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
З огляду на вищезазначені норми процесуального права, для забезпечення повного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі і постановлення законного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про необхідність витребування від Військової частини НОМЕР_1 довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні два фактично відпрацьовані календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.
Керуючись статтями 72, 80, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за два останні місяці, що передували місяцю його звільнення з військової служби.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 протягом п'яти робочих днів після отримання вказаної ухвали надати суду витребувані документи.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко