10 червня 2024 року м. Житомир
справа № 240/8787/24
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд з викликом сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'зання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Ружинської селищної ради про відмову у призначенні компенсації фізичним особа, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі від 11.ю03.2024 №б/н ОСОБА_1 ;
- зобов"язати Ружинську селищну раду призначити ОСОБА_1 з 11.03.2024 компенсацію, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04 червня 2024 року до відділу документообігу Житомирського окружного адміністративного суду від Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області надійшов відзив на позовну заяву у прохальній частині якого відповідач просить, здійснювати розгляд справи з викликом сторін та викликати до суду третю особу.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що для повного та всебічного розгляду справи необхідно провести розгляд справи з викликом сторін та викликати до суду третю особу.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд звертає увагу, що даний спір не входить до виключного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, визначеного ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України та не підпадає під перелік справ у спорах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначеного ч.4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд звертає увагу відповідача, що під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право подати до суду всі докази на які він посилається у відзиві на позовну заяву та у письмовій формі викласти обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Щодо доводів відповідача про необхідність виклику до суду третьої особи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого такими засобами: показаннями свідків.
Із положень статті 91 КАС України випливає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Частиною 1 та 3 ст.65 КАС України передбачено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
Частиною 2 ст.65 КАС України свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, суд приймає до уваги, що предметом розгляду у даній справі є рішення Ружинської селищної ради про відмову у призначенні компенсації фізичним особа, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі від 11.03.2024 №б/н ОСОБА_1 , як суб"єкта владних повноважень, прийнятого на підставі отриманих від уповноважених осіб документів, а матеріали справи містять весь обсяг необхідних доказів, які підтверджують обставини, що належить з'ясувати у справі.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що відсутня потреба у виклику третьої особи та відмову у задоволенні клопотання відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області про розгляд справи з викликом сторін.
Керуючись статтями 12, 166, 204, 242, 243, 248, 256, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області про розгляд з викликом сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'зання вчинити дії, - відмовити.
2.Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Горовенко