10 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/1865/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Контакт" із позовом до Тернопільської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати видане Тернопільською митницею Держмитслужби України рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2024 №UA403070/2024/000008/2;
- визнати протиправною і скасувати видану Тернопільською митницею Держмитслужби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.01.2024 №UA403070/2024/000009.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України, подано до Тернопільської митниці Державної митної служби України митну декларацію для митного оформлення товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000008/2 від 05.01.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі. У зв'язку з винесеним рішенням відповідачем була прийнята картка відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 14.03.2024 об 11 год. 30 хв.
29.02.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA403070/2024/000008/2 від 05.01.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.
01.03.2024 позивачем подано відповідь на відзив.
Судове засідання призначене на 14.03.2024 не слухалось у зв'язку із надходженням від позивача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 11.04.2024 об 10 год. 30 хв.
11.04.2024 судове засідання не проводилось у зв'язку із переїздом суду до нового приміщення. Наступне судове засідання призначено на 29.04.2024 об 11 год. 00 хв.
Протокольною ухвалою суду від 29.04.2024 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 21.05.2024 об 12 год. 00 хв.
21.05.2024 протокольною ухвалою суд, без виходу до нарадчої кімнати, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №PFC1001 від 11.01.2010, укладеного між компанією Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна), згідно із рахунком-проформою №EPA2318 від 02.10.2023, рахунком-фактурою (інвойс) №EPA2318 від 02.010.2023 позивачем на митну територію України ввезено товари.
04.01.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA4030700001114U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:
Товар 1: "Інструменти з недорогоцінних металів: полотна дискових металевих пил без робочих сегментів з абразивного матеріалу: діам.640-800мм -50 шт.; діам.980-1580мм - 80 шт; діам.2000мм - 20 шт.; діам.2500-3000мм - 5 шт. Призначені для використання на каменерізальних верстатах. Виробник - Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd , Китай".
Товар 2: "Верстати для різки каменю в комплекті з інструментом, нові: модель ЕР-156-3 к-та, потужність 33кВт, габаритний розмір: 6000х2900х3300мм. Верстати у розібраному вигляді для зручності транспортування. Не військового призначення та не подвійного використання. Виробник - Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd , Китай".
Товар 3: "Верстати для полірування колон із каменю в комплекті з інструментом, нові, модель ЕР-160-1-3 к-та, потужність 1,5кВт, габаритний розмір: 2800х800х1100мм. Точність позиціонування шліфованого інструменту, з усіма доступними компенсаціями +-1мм. Не військового призначення та не подвійного використання. Виробник - Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd , Китай".
Товар 4: "Електродвигуни змінного струму багатофазні, напруга-380В, потужність 3,7кВт - 10 шт. Призначені для встановлення на каменеобробне обладнання. Не військового призначення та не подвійного використання. Виробник - Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd , Китай".
Товар 5: "Вироби з чорних металів: Рейки направляючі до каменерізальних верстатів нові, широкопідшовові, масою погонного метра більше 36кг, довжиною 7м-8 шт. Призначенні для використання з телігами каменерізальних верстатів. Не військового призначення. Виробник - Xiamen Eastern Pegasus Co., Ltd , Китай".
До митної декларації, як встановлено з інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- пакувальний лист №EPA2318 від 02.10.2023;
- рахунок-проформа №EPA2318 від 02.10.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) №EPA2318 від 02.10.2023;
- коносамент №NXMEC 230902525 від 12.10.2023;
- накладна УМВС №06726 від 27.12.2023;
- супровідний документ Т1 №23PL322080NS6BVQ17 від 07.12.2023;
- декларація про походження товару №EPA2318 від 02.10.2023;
- бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - бухгалтерська довідка В-7 за серпень 2022 року від 14.03.2023;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 01.10.2023;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №В-3178 від 19.10.2023 з додатками;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 04.04.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 11.01.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №PFC1001 від 11.01.2010;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належить до товарів, що підлягають державному експортному контролю №б/н від 04.01.2024;
- інші некласифіковані документи-скоригована митна декларація №403030/2022/015779 від 11.08.2022;
- інші некласифіковані документи - сайт виробника від 03.01.2024;
- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №240/12782/21 від 08.11.2021;
- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №240/21795/20 від 11.03.2021;
- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №240/25571/22 від 22.03.2023;
- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №240/25573/22 від 23.01.2023;
- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №240/8916/21 від 10.11.2021;
- копія митної декларації країни відправлення №370820230000545605 від 09.10.2023.
- копія митної декларації країни відправлення - переклад експортної декларації №б/н від 09.10.2023.
В подальшому, у зв'язку з тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, митницею електронним повідомленням направлено декларанту вимогу про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом надано відповідачу листи-пояснення №1 від 05.01.2024, в якому позивач зазначив про те, що до ВМД були надані всі наявні документи в яких відображені питання митної вартості вантажу.
Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та інші платіжні документи не надані, тому що згідно умов оплати, вказаних в проформі-інвойсі №EPA2318 від 02.10.2023: "100 % суммы Проформ Инвойса будут заплачены в течении 100 рабочих дней после выгрузки товара на склад Покупателя".
Транспортування вантажу, згідно умов контакту (DAP-Тернопіль) здійснювалось відправником, який не зобов'язаний надавати додаткові транспортні документи, що свідчать про вартість доставки та умови оплати за неї. Вартість доставки включена у вартість товару.
Страхування вантажу не проводилось, що зазначено в доповненні до контракту №8 від 11.01.2023.
Більше додаткової інформації надано не буде.
Надалі, 05.01.2024 Тернопільською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000008/2 та картку відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000009.
Вважаючи таке рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Так, за змістом оскаржуваного рішення встановлено, зокрема:
- прайс-лист від 01.10.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки DAP Тернопіль, що обмежує конкурентність;
- експертний висновок Житомирської Торгово-Промислової палати від 19.10.2023 №В-3178, що визначає ринкову вартість обладнання на підставі цін, які склалися на аналогічне обладнання на ринку за кордоном без врахування витрат на навантаження, транспортування, страхування до кордону, які мають враховуватися при визначенні митної вартості;
- згідно пункту 7 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2010 №PFC1001 продавець має надати покупцеві Свідоцтво про форму Походження товарів - даний документ до митного органу оформлення не надавався;
- декларантом надано до митного оформлення коносамент (копію) від 12.10.2023 №NXMEC 230902525 без відомостей щодо підписанка, яким підтверджується така інформація.
Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.
Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що "прайс-лист від 01.07.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки DAP Тернопіль, що обмежує конкурентність, суд зазначає, що прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.
Прайс-лист, прайс або ж прейскурант це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа.
Прайс-лист стосується всіх учасників ринку «за замовчуванням». Наданий Декларантом прайс-лист не містить даних, які б давали підстави зробити висновок про те, що ціна в ньому індивідуальна і не є актуальною для всіх інших учасників ринку, зворотне відповідачем доведено не було.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Крім того, згідно експертного висновку Житомирської ТПП від 15.11.2023 за №В-3519 ринкова вартість обладнання в 4-х одиницях, що надійшло на адресу ПП "Контакт" без ПДВ на 15.11.2023 становить: 1 011 794 (один мільйон одинадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 41 коп. або за курсом Національного банку України 36,3171 доларів становить 27 860 доларів.
При цьому, згідно ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами є обов'язковими для застосування на всій території України.
Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою .
Разом з тим, відповідно до Правил Інкотермс-2010 згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), Продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.
За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на Продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує Покупець.
За таких обставин транспортні витрати Продавця не включаються до вартості товару і не впливають на його митну вартість. При цьому Продавець не зобов'язаний повідомляти Покупця про свої понесені витрати та документально їх підтверджувати.
Отже, доводи відповідача щодо заявлення декларантом в митній декларації неповних та недостовірних відомостей про митну вартість та числових значень її складових є необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що відповідач не вказує, які саме складові митної вартості не підтверджено документально.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем правомірно задекларовано в митній декларації умови поставки DAP Тернопіль. Він не зобов'язаний був включати в митну вартість імпортованого товару транспортні витрати Продавця та підтверджувати їх відповідачу.
Також, позивач не зобов'язаний був сплачувати і страхування товару, оскільки згідно додатку №7 від 05.07.2023 до контракту KSА-161111 від 11.11.2016 страхування не передбачено.
Всі витрати по перевезенню товару поніс Продавець. Страхування товару при цьому не здійснювалось, що підтвердив Продавець у листі від 13.12.2023 за №1.
Щодо посилань відповідача на відсутність свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 7 "Необхідні документи" зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2026 за №KSA-161111 визначено: 1) комерційний інвойс в оригіналі; 2) коносамент в оригіналі; 3) упакувальний лист в оригіналі; 4) свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем.
Митний кодекс України у ч. 2 та 3 ст. 53 не передбачає свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару.
Отже, відсутність свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини 2 статті 53 МК України.
Також митним органом не вказано, які саме відомості щодо підписанта мав надати декларант, оскільки в коносаменті є підпис представника перевізника і його печатка. Не обґрунтовано й як дані обставини могли вплинути на заявлену митну вартість.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: Товар 1 згідно ЕМД від 06.07.2023 №UA403030/2022/013120 на рівні 2,18 дол США/кг., (6540,00 USD/шт.) (умови поставки - DAP, Виробник: Китай, Товар - Верстати тросові для різки граніту в комплекті з інструментом: DWSL-37-8P-1 к-та, потужність 40кВт; DWSL-55-8З-1 к-т, потужність 59кВт. Всього - 2 к-та. Призначені для розрізання каменю. Не військового призначення. Виробник - Xiamen Riches Firm International, Китай.
Таке застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.
Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об'єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.
Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів від №UA403070/2024/000008/2 від 05.01.2024, у ньому зазначено про неможливість застосування методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.
При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).
Суд наголошує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а.
Оскільки, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000008/2 від 05.01.2024 є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Тернопольської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403070/2024/000008/2 від 05.01.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000009 від 05.01.2024 є необґрунтованими і підлягають скасуванню.
Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу, то судом враховується, що відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що на момент вирішення питання про розподіл судових витрат позивачем надано суду: угоду про надання професійної правничої допомоги від 19.01.2024, акт надання адвокатських послуг від 23.01.2024, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, платіжну інструкцію №23 від 23.01.2024 на суму 12 000,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги №1076553 від 19.01.2024 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №541.
Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (12 000,00 грн) є надмірним.
На думку суду, аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складання позовної заяви. Тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 5 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Також, як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 6 056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №22 від 19.01.2024.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати, а саме: судового збору в сумі 6 054,00 грн. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопольської митниці Державної митної служби України.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф.20, смт Нова Борова, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12114. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559654) до Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43985576), про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000008/2 від 05.01.2024.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови Тернопільської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000009 від 05.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопольської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Контакт" судовий збір в сумі 6 054 (шість тисяч п'ятдесят чотири) грн. 00 коп та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
10 червня 2024 р.