10 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/3080/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - Виконавчий комітет, скаржник)
на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021,
додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна»
до:
1) Львівської міської ради;
2) Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради»;
3) Управління капітального будівництва Львівської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Виконавчого комітету Львівської міської ради
про стягнення суми,
Виконавчий комітет 06.05.2024 через «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 (повний текст складено 15.04.2024) у справі № 914/3080/20. Крім того, у прохальній частині скарги просить зупинити дію судових рішень, що оскаржуються, а також відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до прийняття рішення судом у справі № 914/3080/24.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.05.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 914/3080/20 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Малашенкова Т. М., судді Бенедисюк І. М., Колос І. Б.
Ухвалою Верховного Суду від 09.05.2024 касаційну скаргу Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 914/3080/20 залишено без руху у зв'язку із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням (1) вимог щодо оскаржуваних судових рішень та які повноваження Суд має застосувати за результатами перегляду цих оскаржуваних судових рішень, а також (2) вказати підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначити щодо якої норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та надання документа на підтвердження сплати судового збору. При цьому скаржнику надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 914/3080/20 Виконавчий комітет 20.05.2024 (понеділок), через «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу (нова редакція) у двох екземплярах які є тотожні та розглядаються Судом як одна, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 914/3080/20 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а також просить зупинити дію судових рішень, що оскаржуються. До касаційної скарги (нова редакція) додано платіжну інструкцію від 20.05.2024 № 318 про сплату 1 177 120, 00 грн судового збору.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статті 116 ГПК України скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 09.05.2024 у справі № 910/3080/20.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі (нова редакція) Виконавчий комітет з посиланням на пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України) зазначає, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню, оскільки не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19 стосовно зміни підстав і предмета позову.
Також скаржник зазначає, що судом не досліджено факту дотримання позивачем вимог статті 619 ЦК України, а саме не досліджувалися наявність/відсутність доказів надсилання позивачем та отримання відповідачем 3 (основним боржником) вимоги від 01.09.2020 про сплату пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також наявність загалом такої вимоги, чим порушено норми статей 209, 210 ГПК України, що в результаті унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Виконавчий комітет у скарзі зазначив, що судом неправильно проведено розрахунок суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки така повинна була розраховуватися за останні три роки, що передували подачі позову, тобто у зворотному відліку від 25 листопада 2020 року, а саме, з 25 листопада 2017 року, таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 (аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від /21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18). Крім того скаржник наголошує, що судами порушено вимоги статті 257, частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України щодо необхідності застосування строків позовної давності за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З огляду на викладене касаційна скарга Виконавчого комітету подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Що стосується сплати судового збору, то Виконавчим комітетом сплачено судовий збір з урахуванням законодавчого обмеження у 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та понижуючого коефіцієнту 0,8, у максимальній сумі 1 177 120, 00 грн.
Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 914/3080/20 усунуто недоліки касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.
Щодо клопотання про зупинення дії судових рішень, що оскаржуються, яке міститься в прохальній частині касаційної скарги.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).
Верховний Суд виходить з того, що жодних мотивів, підстав, обґрунтувань скаржником не наведено та будь-яких доказів не надано.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.
Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення дії оскаржуваних судових рішень не наведено жодних мотивів, підстав, обґрунтувань та не надано будь-яких доказів, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання постанови.
Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції будь-яких обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи № 914/3080/20, з огляду на технічний стан функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд,
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 914/3080/20 за касаційною скаргою Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 914/3080/20.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 18 липня 2024 року об 11:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 25 червня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Відмовити Виконавчому комітету Львівської міської ради у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021, додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 914/3080/20.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
7. Витребувати матеріали справи № 914/3080/20 Господарського суду Львівської області за позовом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» до: 1) Львівської міської ради; 2) Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради»; 3) Управління капітального будівництва Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Виконавчого комітету Львівської міської ради про стягнення суми.
8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос