Справа №949/745/24
06 червня 2024 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої ФОП, проживаючої по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15 червня 1999 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серії ААД №549190 від 07 квітня 2024 року, ОСОБА_1 07 квітня 2024 року о 10-15 год. по вулиці Миру в м.Дубровиця Сарненського району Рівненської області, керуючи автомобілем марки «Fiat 500L» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , порушила правила користування зовнішніми світловими приладами, а саме, під час повороту ліворуч, не увімкнула лівий покажчик повороту, що призвело до ДТП із автомобілем марки «Skoda» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги пунктів 2.3 «б», 9.2 «б» ПДР України.
На розгляді справи в суді ОСОБА_1 своєї вини не визнала та пояснила, що 07 квітня 2024 року вона рухалася автомобілем по вулиці Миру, в м.Дубровиця Сарненського району Рівненської області в напрямку магазину «Льонок» зі швидкістю близько 30 км/год. Під'їжджаючи до перехрестя вулиць Спортивна-Миру, вона завчасно увімкнула лівий покажчик повороту та впевнившись, що перешкод для руху не було, почала здійснювати маневр ліворуч. Однак, в момент початку здійснення вказаного маневру вона відчула, що відбулося зіткнення з її автомобілем. Коли вийшла з автомобіля, то побачила, що зіткнення з її автомобілем, здійснив автомобіль марки «Skoda». На її думку, причиною вказаної ДТП стало недотримання водієм автомобіля марки «Skoda», безпечної швидкості руху, не увімкнення ним лівого покажчика повороту, а також здійснення обгону її транспортного засобу на перехресті.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Клюйко А.О. просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що також обґрунтував у письмовому клопотанні, де він вказав, що обставини, викладені працівником поліції у протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, не відповідають дійсним обставинам справи та не враховують положення Правил дорожнього руху, оскільки поліцейський, не був свідком події, а керувався лише свідченнями водія автомобіля марки «Skoda» та своїми суб'єктивними міркуваннями. Поряд з цим, поліцейським не було перевірено наявність в місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди камер відеоспостереження, не вилучено відповідні записи та не проаналізовано їх. Адвокатом Клюйком А.О. з'ясовано, що поряд з місцем вчинення дорожньо-транспортної пригоди, на зовнішній частині приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , наявні камери відеоспостереження, якими могли бути зафіксовані обставини та механізм виникненнявищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Тому, на ім'я власника вказаного приміщення ОСОБА_2 було скеровано адвокатський запит про надання файлів відеозаписів з систем відеоспостереження з вищевказаного приміщення у період скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Отримавши два оптичних диски з файлами відеозаписів з камер відеоспостереження та проаналізувавши записи з камер відеоспостереження, було встановлено характер руху автомобіля марки «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 та відсутність об'єктивної можливості у водія автомобіля марки «Fiat 500L» з державним номерним знаком НОМЕР_3 ОСОБА_1 , передбачити раптовий виїзд автомобіля марки «Skoda» для здійснення обгону у межах перехрестя, який вказаний маневр здійснив із порушенням Правил дорожнього руху та зі створенням аварійної ситуації. Об'єктивні факти вказують на неправомірність складення протоколу відносно водія ОСОБА_1 та на очевидну вину лише іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, а саме водія ОСОБА_3 , який, керуючи автомобілем, проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив та перед початком виконання обгону автомобіля марки «Fiat 500L», під керуванням ОСОБА_1 , не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, проігнорував увімкнений на вказаному транспортному засобі лівий покажчик повороту, раптово та в безпосередній близькості виїхав на смугу зустрічного руху, чим створив аварійну ситуацію, та допустив зіткнення із вказаним транспортним засобом, котрий здійснював маневр повороту ліворуч у межах нерегульованого нерівнозначного перехрестя, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Водій автомобіля марки «Fiat 500L» - ОСОБА_1 , яка виконувала вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, що вимагає від водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, мала право розраховувати, що інші учасники дорожнього руху теж виконують Правила дорожнього руху, тому під час руху або перестроювання, переконавшись в безпечності своїх дій, вона не повинна була та не зобов'язана, відповідно вимог пунктів 1.3-1.5 Правил дорожнього руху передбачити, що інший учасник дорожнього руху - водій автомобіля марки «Skoda» ОСОБА_3 , порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, буде раптово з великою швидкістю рухатися позаду та виконувати маневр обгону у забороненому для цього місці, чим, зокрема, ще й порушив вимоги підпункту а) пункту 14.6 Правил дорожнього руху, яким заборонено здійснювати обгін на перехресті.
На розгляді справи в суді потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 07 квітня 2024 року, він рухався по вулиці Миру, в м.Дубровиця Сарненського району Рівненської області в напрямку магазину «Льонок» з безпечною швидкістю руху. Попереду нього їхав автомобіль марки «Fiat 500L», який почав притискатися до бордюру правої сторони смуги руху та зупинився, а потім без увімкнення лівого покажчику повороту, різко здійснив маневр ліворуч. Уникаючи ДТП, ОСОБА_3 здійснив екстрене гальмування, але уникнути зіткнення із вказаним автомобілем йому не вдалось та відбулося ДТП, від якого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. На його думку, причиною ДТП стало те, що водій автомобіля марки «Fiat 500L», перед поворотом ліворуч, не увімкнула лівий покажчик повороту, а також проявила неуважність щодо дорожньої обстановки. Крім того, водій автомобіля марки «Fiat 500L» їхала автомобілем по правій стороні смуги руху, тим самим не залишила йому можливості об'їхати її з правої сторони.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Богельський І.В. вказав, що саме через дії водія ОСОБА_1 відбулась ДТП, оскільки водій ОСОБА_1 здійснила маневр ліворуч із крайнього правого положення, хоча повинна була для здійснення повороту ліворуч завчасно зайняти ліве положення на проїзній частині, з якого і здійснювати маневр повороту.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 07 квітня 2024 року близько 10-15 год., коли він стояв на вулиці Миру, в м.Дубровиця Сарненського району Рівненської області, то почув позаду себе глухий звук удару. Коли він повернувся, то побачив, що на відстані 50-60 м від нього, на перехресті біля перукарні «Діана», відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобілів марок «Fiat» та «Skoda». У автомобілі марки «Fiat» він бачив, що був увімкнений лівий покажчик повороту, а у автомобілі марки «Skoda» він увімкненого світлового покажчика повороту не бачив.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , адвокатів Клюйка А.О. та Богельського І.В., свідка ОСОБА_4 , всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини вчиненого адміністративного правопорушення і обґрунтовано перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При оцінці доказів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з'ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідний цей доказ і як він взаємопов'язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об'єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи.
Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до ст.124 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Аналізуючи зміст диспозитивної частини вказаної статті, можна зробити висновок, що обов'язковими ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є протиправне діяння у вигляді порушення правил дорожнього руху, шкідливі наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а також причинний зв'язок між діяннями й наслідками, відсутність однієї з цих ознак виключає склад вказаного адміністративного правопорушення.
Крім того, ст.124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог 2.3 «б», 9.2 «б» Правил дорожнього руху.
Відповідно до 2.3 «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до 9.2 «б» ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила порушення нею вимог 2.3 «б», 9.2 «б» Правил дорожнього руху, пояснивши, що вона керуючи автомобілем, була уважною та стежила за дорожньою обстановкою, а перед маневром ліворуч, завчасно увімкнула лівий покажчик повороту, а причиною ДТП були дії водії автомобіля марки «Skoda».
В судовому засіданні було відтворено файли відеозаписів з камер відеоспостереження, які долучені адвокатом Клюйком А.О. (а.с.37), а також адвокатом Богельським І.В. (а.с.40), на яких зафіксовано обставини та механізм виникнення ДТП. Так, водій ОСОБА_1 рухалась автомобілем по вулиці Миру, завчасно увімкнула лівий покажчик повороту та, не зупиняючи транспортний засіб, здійснила поворот ліворуч. Це спростовує пояснення ОСОБА_3 , що ніби то ОСОБА_1 здійснювала зупинку автомобіля. Також на відеозаписах чітко видно, що зустрічна смуга руху, на яку виїжджала водій ОСОБА_1 у процесі повороту ліворуч, була вільна і небезпеки ні для кого своїм маневром вона не створювала. При цьому, автомобіль марки «Skoda», рухався з великою швидкістю та раптово виїхав для обгону на зустрічну смугу руху.
Як встановлено із долученої до матеріалів справи схеми місця ДТП (а.с.4), що підтверджується фототаблицями (а.с.24-36), зокрема із розташування транспортних засобів та наявних пошкодженнях на транспортних засобах, контактування транспортних засобів відбулося у ліву бокову частину автомобіля «Fiat 500L» (водійські дверцята, переднє ліве крило, ліва кутова частина переднього бампера), зі спрямуванням ззаду до переду, що вказує, що зіткнення з автомобілем марки «Fiat 500L» здійснив автомобіль марки «Skoda», який рухався позаду.
Згідно з диспозицією статті 124 КУпАП, обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Будь-яких переконливих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у порушенні вказаних Правил дорожнього руху, матеріали справи не містять, а тому виходячи із встановлених в судовому засіданні обставин, схеми дорожньо-транспортної пригоди, механізму утворення механічних пошкоджень, а також пояснень учасників справи та досліджених у судовому доказів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не встановлено порушень пунктів 2.3 «б», 9.2 «б» Правил дорожнього руху.
Доводи адвоката Богельського І.В. відносно того, що водій ОСОБА_1 здійснила маневр повороту ліворуч не із завчасно зайнятого лівого положення на проїзній частині, не заслуговують увагу, адже причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_1 та наслідками у вигляді спричинення дорожньо-транспортної пригоди, як обов'язкової ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відсутній, а тому відповідно в її діях не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Слід наголосити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» ( рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини» ). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що викладені в протоколі обставини, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження, а тому провадження в даній справі слід закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.284,287,294 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також потерпілим чи його представником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.