Провадження 1-кп/557/21/2024
Справа 557/1111/23
07 червня 2024 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру, ОСОБА_8 , його законного представника ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 ,
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 , його законного представника ОСОБА_12 та представника ОСОБА_13 ,
представника органу Національної поліції ОСОБА_14 ,
представника служби у справах дітей Бугринської сільської ради ОСОБА_15 ,
психолога ОСОБА_16 , педагога ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12023181080000030 від 03 лютого 2023 року до неповнолітнього
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Посягва Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учня 11 класу Посягвівського ліцею Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області, раніше несудимого,
за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Неповнолітній ОСОБА_8 , у віці після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, 03 лютого 2023 року приблизно о 14 годині 20 хвилин, перебував у навчальному класі №7 Посягвівського ліцею Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області, що в с. Посягва Рівненського району Рівненської області, під час конфлікту, що виник раптово із ОСОБА_11 , діючи через особисту неприязнь, умисно завдав для останнього три удари кулаком в область обличчя, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, які відповідно до висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, пара орбітальної гематоми, осаднення повік правого ока, забою м'яких тканин тім'яної ділянки праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне нанесення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_8 свою вину у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав частково та суду показав, що разом з ОСОБА_11 навчався в одному класі, ще у грудні 2022 року між ними на уроці географії виникла конфліктна ситуація, оскільки йому не сподобалось як ОСОБА_11 з ним говорив, звинувачуючи у тому, що той кинув у нього папірець під час уроку, чого насправді він не робив. На перерві ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_11 , взяв його за футболку та сказав «…що ти до мене причепився, я по тобі не кидав» і, так як останній різко відійшов, у нього з футболки відірвалася наклейка, і ОСОБА_11 наніс йому три удари правою рукою у висок, вухо та щелепу. У лютому 2023 року, коли ОСОБА_11 прийшов до школи, ОСОБА_8 вирішив йому помститися за те, що той його побив у грудні 2022 року, хотів стукнути ОСОБА_11 , так як і він його по вусі, однак той повернувся і він попав йому в ніс і в праву щоку, після чого став біля нього і сказав «…все, зуб - за зуб, щока - за щоку, губа - за губу, ніс - за ніс», на що останній нічого не відповів та вийшов з класу, а коли через хвилини дві повернувся, то почав з'ясовувати навіщо ОСОБА_8 його побив, на що той промовчав, а ОСОБА_11 почав його бити. Спочатку ОСОБА_11 вдарив його в плече, від чого той впав на коліна, а потім наніс три удари по потилиці. Коли ОСОБА_8 встав, то відпихнув ОСОБА_11 та взяв його за руки, в результаті чого у ОСОБА_11 почала йти кров та потрапила йому на одяг. В цей час почали кричати однокласники, щоб ОСОБА_8 відпустив ОСОБА_11 , після чого він його відпустив. Також ОСОБА_8 повідомив про те, що того дня події продовжились вже на коридорі, де ОСОБА_11 наніс йому ще одного удару правою рукою в ліву брову, після чого між ними встали вчителі.
Про свій вчинок ОСОБА_8 жалкує та критично оцінює дії, після подій, які сталися, з потерпілим не спілкувався, хоча бажання вибачитись у нього присутнє.
Разом з тим, судом встановлено, що обставини визнані судом в даній ухвалі як доведені, з числа регламентованих ст. 501 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 КПК України, та які досліджені судом, а саме:
- показаннями, допитаного у судовому засіданні неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 , який показав, що навчався у Посягвівському ліцеї в одному класі разом із ОСОБА_8 . Повідомив, що конфліктна ситуація виникла між ними ще у грудні 2022 року на уроці географії, під час якого хлопці кидалися бумажками і одна попала у нього, яку він відкинув назад. Виявилось, що вона попала в Назара, який після уроку підійшов до потерпілого та почав його шарпати за футболку, з якої відірвав емблему, на що потерпілий відштовхнув його та вийшов з класу. Щодо подій у лютому 2023 року потерпілий зазначив, що на великій перерві повернувся з їдальні до класу, у якому перебували ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , та, нагнувшись до своєї сумки, що б покласти у таку яблуко, яке приніс із собою, отримав удар від ОСОБА_8 в область обличчя з правої сторони. Від отриманого удару ОСОБА_11 автоматично відійшов назад, після чого ОСОБА_8 наніс йому в обличчя ще два удара. Коли ОСОБА_11 закрив двома руками обличчя, то ОСОБА_8 наніс удари по рукам. Після чого ОСОБА_11 пішов до туалету вмитися, так як у нього з носа йшла кров, а повернувшись до класу, сказав ОСОБА_8 «…ми ж з тобою помирилися», на що той йому відповів «…я з тобою не мирився» та здійснив крок вперед. Оскільки ОСОБА_11 подумав, що той має намір його знову бити, тому махнув перед ним правою рукою, на що ОСОБА_8 відхилився, після чого вони схопили один одного за шию і у ОСОБА_11 знову з носа почала йти кров, яка бігла по ньому і по ОСОБА_8 , після чого вони послабили руки і він знову пішов до туалету вмиватися. Коли ОСОБА_11 вмивався, до нього прийшла його мама, якій він розповів про те, що його побив ОСОБА_22 та яка у подальшому повідомила про події вчителів, була викликана карета швидкої допомоги та він з мамою поїхав до лікарні. Потерпілий лежав в травматологічному та неврологічному відділеннях, йому було проведено оперативне втручання та з ним працював психолог, після подій, що сталися, з ОСОБА_8 він не спілкувався і останній перед ним не вибачався;
- показаннями ОСОБА_23 , яка вказала на те, що є мамою ОСОБА_11 , а ОСОБА_8 був її учнем, коли вона працювала у Посягвівському ліцеї. ОСОБА_23 підтвердила те, що після подій 03 лютого 2023 року у класі, свідком яких вона не була, син їй повідомив, що у нього зламаний ніс і що його побив Назар, після чого вона повідомила вчителів та викликала карету швидкої допомоги і поліцію. Свідок зазначила, що ОСОБА_24 лікарями швидкої допомоги була надана перша медична допомога та його було госпіталізовано, до 13 лютого 2023 він лежав у травматологічному відділенні, де йому було зроблено операційні втручання, а потім продовжив лікування у неврологічному відділенні до 27 лютого 2023 року, також ними для реабілітації сина був залучений психолог. Витрати на лікування, які орієнтовно становлять 30 000 грн, їм не відшкодовані, будь-яка допомога зі сторони батьків ОСОБА_8 їм не надавалась, останні сина у лікарні не провідували та ОСОБА_22 у нього пробачення не просив;
- показаннями допитаного у судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_25 , який показав, що є однокласником ОСОБА_8 , з яким товаришує, та ОСОБА_11 , з яким перебував у нейтральних стосунках. Повідомив, що був свідком конфлікту ОСОБА_24 та ОСОБА_22 , який відбувся між однокласниками у грудні 2022 року через папірець, який на уроці географії попав у ОСОБА_24 та з приводу чого останній звинувачував ОСОБА_22 . В ході конфлікту ОСОБА_22 взяв ОСОБА_24 за одяг, на що останній також взяв ОСОБА_22 за одяг та вдарив його, в тому числі по вусі і у висок. Щодо подій, які відбулися в лютому свідок повідомив, що в той час, як у клас зайшов ОСОБА_24 , до нього підійшов ОСОБА_22 , який до того перебував біля дошки, та кілька раз (два-три) вдарив в область голови ОСОБА_24 , при цьому ОСОБА_24 відбивався, попав у стіну два рази, де лишились сліди, а потім вийшов. Коли ОСОБА_24 через кілька хвилин повернувся до класу, то підійшов до ОСОБА_22 зі словами «…я думав, що ми помирились» і почав бити Назара, наніс два-три удари по голові, той спотикнувся та обперся руками об підлогу і ОСОБА_24 почав бити його по потилиці, після чого Назар встав та хлопці обхопили один одного за шию і в ОСОБА_24 почала йти кров. Присутні у класі хлопці словесно розборонили ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , після чого останній вийшов із класу;
- показаннями допитаного у судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_26 , який повідомив, що є однокласником ОСОБА_8 , з яким товаришує, та ОСОБА_11 , з яким мав нормальні стосунки. ОСОБА_26 вказав на те, що був свідком бійки, яка відбувалася 03 лютого 2023 року між Назаром та ОСОБА_24 у класі. Ствердив про те, що коли ОСОБА_24 під час великої перерви повернувся з їдальні до класу, до нього підійшов ОСОБА_22 та наніс йому два-три удари по обличчю, ОСОБА_24 відбивався, промазав і попав у стіну, потім вийшов з класу, а коли через деякий час повернувся, то підійшов до ОСОБА_22 зі словами «…я думав ми помирилися», на що той відповів «…ми не мирилися» і ОСОБА_24 налетів на Назара, наніс йому кілька ударів (два-три) по обличчю, а коли той впав, то наніс два удари по потилиці, потім Назар встав і хлопці схопили один одного за шию, після чого у ОСОБА_24 почала текти кров, а вони почали їх розбороняти;
- показаннями допитаної у судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_27 , яка повідомила, що з ОСОБА_11 навчалась в одному класі, з ним не спілкується та будь-якого зв'язку не підтримує, з ОСОБА_8 продовжує навчатися та у них нормальні стосунки. ОСОБА_27 вказала на те, що стала свідком бійки ОСОБА_22 з ОСОБА_24 , яка відбулася 03 лютого 2023 року. Під час великої перерви всі вийшли у їдальню, в класі залишилася вона, ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 і ОСОБА_30 . Коли з їдальні повернувся в клас ОСОБА_24 та підійшов до своєї парти, свідок бачила, що до нього підійшов ОСОБА_22 , однак оскільки вона «сиділа в телефоні», то не бачила подій біля парти, коли підняла голову, то побачила, що хлопці б'ються вже біля вішалки, де Назар першим наносив удари, пам'ятає, що удари наносились в голову, після того як хлопці розійшлися, чи виходив ОСОБА_24 з класу не пам'ятає, однак потім ОСОБА_24 знову підійшов до ОСОБА_22 та вдарив його, після чого той впав, а коли встав, то бійка продовжилась, а коли почала йти кров, то присутні у класі хлопці їх розборонили, після чого ОСОБА_24 вийшов з класу;
- показаннями допитаного у судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_31 , який вказав на те, що з ОСОБА_11 навчався в одному класі та мав нейтральні стосунки, з ОСОБА_8 - продовжує навчатися в одному класі та товаришує. ОСОБА_32 повідомив, що під час великої перерви, точної дати не пам'ятає, перебував у класі, де також були ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 та ОСОБА_33 . Коли до класу з їдальні повернувся ОСОБА_24 , то до нього підійшов ОСОБА_22 та почав його бити, між ними зав'язалась бійка, в ході якої вони відійшли до вішалки, де продовжили бійку, після чого ОСОБА_24 вийшов з класу, а Назар відійшов до дошки. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_24 повернувся і з словами «...я думав ми помирились» підійшов до ОСОБА_22 і почав його бити. Свідок пам'ятає, що в ході бійки, яка зав'язалась між хлопцями, ОСОБА_22 впав, чи падав ОСОБА_24 - не пам'ятає. Коли Назар встав, то хлопці обняли один одного за шию та в ОСОБА_24 побігла кров, після чого вони один одного відпустили і ОСОБА_24 вийшов з класу;
-актом №1 про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти, затвердженим директором Посягвівського ліцею ОСОБА_34 06 лютого 2023 року, з додатками до нього, у якому зафіксовано висновки комісії про наслідки нещасного випадку, який стався 03 лютого 2023 року о 14 годині 35 хвилин у навчальному класі Посягвівського ліцею, у якому наявний висновок комісії про те, що внаслідок бійки обидва учасники конфлікту одержали тілесні ушкодження, в результаті яких ОСОБА_35 був госпіталізований, а ОСОБА_21 одержав забійні травми та гематоми, причиною нещасного випадку зазначено попередній конфлікт між здобувачами освіти ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , а також недостатню роботу і співпрацю класного керівника ОСОБА_38 з батьками для уникнення конфліктів між дітьми (арк. кп. 86-94);
-висновком експерта №19 від 17 березня 2023 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи неповнолітнього ОСОБА_11 , відповідно до підсумків якого у неповнолітнього ОСОБА_11 згідно наданих медичних документів лікарями відмічено наявність наступних тілесних ушкоджень: закритий перелом V-ї п'ястної кістки правої кисті зі зміщенням, виник не менше як від однієї травматичної дії тупого предмету чи удару об такий і згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я; перелом кісток носа, виник не менше як від однієї травматичної дії тупого предмету і згідно п. 2.3.3. вище вказаних «Правил...» відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; пара орбітальна гематома, осаднення повік правого ока, забій м'яких тканин тім'яної ділянки праворуч, виникли не менше як від двох травматичної дій тупого(их) предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею і згідно п. 2.3.5. вище вказаних «Правил...» відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження виникли незадовго до поступлення потерпілого в лікувальний заклад тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну та могли виникнути за обставин вказаних в постанові. В своїй сукупності виникнення даних тілесних ушкоджень у потерпілого внаслідок самовільного падіння з послідуючим контактуванням об якусь поверхню виключається (арк. кп. 97-98);
-висновком експерта №19/Д-25 від 24 березня 2023 року за результатами проведеної додаткової судово-медичної експертизи неповнолітнього ОСОБА_11 , відповідно до підсумків якого на підставі даних судово-медичної експертизи по медичних документах неповнолітнього ОСОБА_11 та відомих обставин справи, враховуючи місце розташування та характер перелому п'ятої п'ясної кістки правої кисті зі зміщенням (перелом шийки п'ясткової кістки), а також дані протоколів допиту свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , виникнення зазначеного перелому в результаті удару кулаком правої руки об тверду поверхню (стіну) чи інший предмет з подібними характеристиками не виключається (арк. пр.101-102).
Водночас судом відхиляються такі докази, як показання свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 , оскільки такі, є неналежними доказами в розумінні ст. 85 КПК України, так як названі свідки не були очевидцями обставин, що підлягають доказуванню у даному провадженні та мають значення для нього. Кожен зі свідків у ході допиту повідомив про обставини, які відбувалися 03 лютого 2023 року на коридорі ліцею, однак вже після подій у навчальному класі №7 Посягвівського ліцею, та не стосуються обставин суспільно небезпечного діяння, вчинення якого ставиться у провину неповнолітньому ОСОБА_11 . Це ж стосується і показань свідка ОСОБА_23 в тій частині, де вона також повідомляла про обставини, які стосувалися подій 03 лютого 2023 року на коридорі ліцею, та неприязних стосунків з педагогічним колективом навчального закладу, де вона і її чоловік працювали, а син - навчався, та щодо питання булінгу.
З аналогічних міркувань судом відхиляються і показання свідків ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , які вказали на те, що про обставини суспільно небезпечного діяння знають лише зі слів інших осіб, та показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 з приводу його дій на коридорі ліцею по відношенню до ОСОБА_8 , що були направлені на самозахист.
Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, вважає, що суспільно небезпечне діяння, яке ставиться у провину ОСОБА_8 та підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і становить - умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, мало місце.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилось шістнадцять років.
Суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, є особа, яка досягла 16-річного віку.
Встановлено, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на час вчинення суспільно небезпечного діяння йому виповнилося 14 років, отже, він не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки на час вчинення суспільно небезпечного діяння не досяг віку кримінальної відповідальності.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_8 суд враховує обставини вчиненого, суспільну небезпечність, наслідки діяння, дані про особу, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, зокрема його позитивну характеристику з місця проживання (арк. пр. 126), характеристику з місця навчання, у якій зазначено рівень розвитку неповнолітнього, характер стосунків з однокласниками та особливості його характеру (арк. пр. 130) та характеристику неповнолітнього, яка була надана вчителями ліцею у судовому засіданні, те, що останній не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра (арк. пр. 128), на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, умови життя, виховання і поведінку, його критичне ставлення до вчиненого, час, який пройшов з часу вчинення неповнолітнім суспільно небезпечного діяння.
Згідно з ч. 2 ст. 105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» роз'яснено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 7 названої вище постанови, строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).
Матеріалами кримінального провадження підтверджується те, що неповнолітній ОСОБА_8 проживає разом з матір'ю та батьком (арк. пр. 125), які приділяють належну увагу вихованню сина (арк. кп. 130). Компрометуючих відомостей щодо батьків в судовому засіданні здобуто не було.
Враховуючи, що ОСОБА_8 до досягнення віку кримінальної відповідальності, у віці 14 років на момент скоєння суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до закону слід застосовувати особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, та згідно із ст. 498 КПК України застосувати примусові заходи виховного характеру.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_9 , а також обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме: обмеження перебування поза домівкою в період з 21 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин у робочі та вихідні дні. Саме такі примусові заходи виховного характеру, на думку суду, зможуть забезпечити належне виховання неповнолітнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 498, 500, 501, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12023181080000030 від 03 лютого 2023 року до неповнолітнього ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_8 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд матері ОСОБА_9 , а також обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме: обмеження перебування поза домівкою в період з 21 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин у робочі та вихідні дні.
Встановити тривалість примусових заходів виховного характеру на строк 1 (один) рік.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається через Гощанський районний суд Рівненської області.
Повний текст ухвали проголошено о 16 годині 00 хвилин 10 червня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1