Іменем України
10 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 742/4393/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Твій Газзбут”,
вул. Князів Острозький, 32/2, м. Київ, 01010;
до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 ;
предмет спору: про стягнення 33747,05 грн
без виклику (повідомлення) сторін
28.08.2023, Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області відкрите провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Твій Газзбут” (далі - ТОВ “Твій Газзбут”) до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 33747,05 грн, з них: 23252,34 грн заборгованості за послуги з постачання природного газу для непобутових потреб за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 на підставі договору від 06.12.2021 № 41АР200-65764-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - Договір); 4826,54 грн інфляційних нарахувань за період з березня 2022 року по червень 2023 року; 919,43 грн 3% річних за період з 11.03.2022 по 08.08.2023 та 4748,74 грн пені за період з 11.03.2022 по 10.09.2022, нарахованих на підставі п. 6.2.1. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за послуги з постачання природного газу.
16.01.2024, заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області позовні вимоги ТОВ “Твій Газзбут” задоволені частково, присуджена до стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання природного газу для непобутових потреб за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 в сумі 23252,34 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.01.2024 оскаржене до суду апеляційної інстанції.
За результатами апеляційного перегляду, Чернігівським апеляційним судом, винесена постанова від 04.04.2024, якою апеляційна скарга ТОВ “Твій Газзбут” задоволена частково; заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.01.2024 скасоване; провадження в справі закрите на підставі частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесений до господарської юрисдикції, оскільки позов поданий про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу для непобутових потреб.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05.04.2024, за клопотанням позивача, справа № 742/4393/23 передана на розгляд Господарському суду Чернігівської області.
12.04.2024, на адресу Господарського суду Чернігівської області, надійшли матеріали даної справи; протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено суддю Романенко А.В.
За частиною 3 статті 11 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу.
Відповідно до відповіді № 544660 від 16.04.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, на запит суду, Андрєєв-Андрієвський Віталій Валерійович, 16.09.2016 зареєстрований за адресою: вул. Іванівська, 11А, м. Прилуки, Чернігівська область.
Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 16.04.2024.
Ухвала про відкриття провадження в справі від 16.04.2024 доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 16.04.2024 о 13:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією 16.04.2024 за адресою місця реєстрації фізичної особи, зазначеної у Єдиному державному демографічному реєстрі: вул. Іванівська, 11А, м. Прилуки, Чернігівська область, не вручена адресату під час доставки, повернута за зворотною адресою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (поштове відправлення 0600910251934).
Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
За приписами статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлені судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей в суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернутий підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення в справі (близький за змістом висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Заяв про зміну місцезнаходження, місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.
З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі № 742/4393/23, проте правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 16.04.2024.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
06.12.2021, між ТОВ «Твій Газзбут» (постачальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (споживач) укладений Договір №41АР200-65764-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів з додатками (далі - Договір) (а. с. 13 - 14, т.1).
Відповідно до п. 1.1. - п. 1.4. Договору постачальник зобов'язується передати в власність споживачу в 2022 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, визначених Договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - до 1640 куб. м.
Планові обсяги постачання газу по місяцях визначені в додатку 1, що є невід?ємною частиною цього Договору.
Передача за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 2.5.1. - п. 2.5.4. Договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", “Про електронні документи та електронний документообіг” та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання- передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.
У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або неподання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.4. сторони погодили, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.
Оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами Договору та чинним законодавством України (п. 6.1. Договору).
Згідно із п. 6.2.3. Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов'язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
Відповідно до п. 9.1. Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ” в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Сторони домовились, що строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, компенсацій встановлюється тривалістю в 3 роки (п. 9.12. Договору).
За додатком № 2 до Договору місцезнаходження точки комерційного обліку зазначено: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вулиця Іванівська (вул. Драгоманова), 11 (а. с. 15).
30.12.2021, 28.01.2022, 28.02.2022, 09.03.2022, 31.03.2022 між сторонами укладені Додаткові угоди № ДУ-1/41АР200-65764-21, № ДУ-2/41АР200-65764-21, № ДУ-3/41АР200-65764-21, № ДУ-4/41АР200-65764-21, № ДУ-5/41АР200-65764-21, № ДУ-6/41АР200-65764-21 до Договору, якими внесені зміни до Договору № 41АР200-65764-21 від 06.12.2021 у частині зміни ціни природного газу та строку проведення розрахунків (а .с. 16 - 21, т.1).
На виконання умов Договору постачальник за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 передав, а споживач прийняв природний газ в обсязі 473,09 м3 на суму 23 252,34 грн, а саме:
- за Актом приймання-передачі природного газу № ТТЗ82009152 від 28.02.2022 до Договору, у лютому 2022 року природний газ обсягом 30,15 м3 на суму 1482,29 грн;
- за Актом приймання-передачі природного газу № ТГЗ82019646 від 31.03.2022 до Договору, у березні 2022 року природний газ обсягом 362,11 м3 на суму 17 797,34 грн;
- за Актом приймання-передачі природного газу № ТГЗ82020413 від 30.04.2022 до Договору у квітні 2022 року природний газ обсягом 80,83 м3 на суму 3972,71 грн (а. с. 22 - 24, т.1).
Зазначені Акти приймання-передачі природного газу підписані сторонами.
Матеріали справи містять лист вимогу № 200-Сл-6157-0423 від 21.04.2023, адресовану відповідачу, з проханням сплатити 23252,34 грн заборгованості за Договором № 41АР200-65764-21, на яку нарахована пеня, 3% річних та інфляційні, всього на суму 33188,04 грн. Вказаний лист-вимога отриманий відповідачем 24.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового направлення (а. с. 26 - 28, т.1).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в установлений Договором строк не здійснив повну оплату за поставлений за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 23252,34 грн, яка заявлена позивачем до стягнення.
Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 4826,54 грн інфляційних нарахувань за період з березня 2022 року по червень 2023 року; 919,43 грн 3% річних за період з 11.03.2022 по 08.08.2023, а також 4748,74 грн пені за період з 11.03.2022 по 10.09.2022, нарахованих на підставі п. 6.2.1. Договору.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Статтею 193 ГК України та статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов?язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 1 статті 612 Ц України).
Матеріалами справи, її фактичними обставинами, підтверджений факт укладення сторонами Договору № 41АР200-65764-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.12.2021 з додатками та додатковими угодами № ДУ-1/41АР200-65764-21 від 30.12.2021, № ДУ-2/41АР200-65764-21 від 28.01.2022, № ДУ-3/41АР200-65764-21 від 28.01.2022, № ДУ-4/41АР200-65764-21 від 28.02.2022, № ДУ-5/41АР200-65764-21 від 09.03.2022, № ДУ-6/41АР200-65764-21 від 31.03.2022 до нього.
Згідно з Додатком № 2 до Договору місцезнаходженням точки комерційного обліку зазначено: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вулиця Іванівська (вул. Драгоманова), 11.
Судом встановлений факт поставки позивачем та отримання відповідачем природного газу за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 в обсязі 473,09 м3 на загальну суму 23 252,34 грн, згідно з Актами приймання-передачі природного газу: №Т ТЗ82009152 від 28.02.2022 (у лютому 2022 року обсягом 30,15 м3 на суму 1482,29 грн); № ТГЗ82019646 від 31.03.2022 (у березні 2022 року обсягом 362,11 м3 на суму 17 797,34 грн); № ТГЗ82020413 від 30.04.2022 (у квітні 2022 року обсягом 80,83 м3 на суму 3972,71 грн), підписаними сторонами.
Згідно з п. 5 розділу I Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, на відміну від побутового споживача, що є фізичною особою, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, споживач, що не є побутовим, - це юридична або фізична особа-підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.
У постанові Чернігівського апеляційного суду від 04.04.2024 у справі № 742/4393/23, що набрала законної сили, за позовом ТОВ «Твій Газзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №41АР200-65764-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.12.2021 суд встановив, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 370811043, відповідач є власником частки 22/25 за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вулиця Іванівська, 11 на нежитлову будівлю, № 398 виробничі будівлі (а. с. 80 - 81, т.1) та дійшов висновку про те, що «як на момент виникнення між сторонами договірних правовідносин, так і на час складення актів та розрахунку заборгованості, належне відповідачу нежитлове приміщення та виробничі будівлі за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вулиця Іванівська, 11, використовувались ним у підприємницькій діяльності, а отже, і спожитий природній газ використовувався для здійснення господарської діяльності, а не для задоволення власних побутових потреб. Указані обставини підтверджуються укладеним між сторонами Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, тобто для комерційних потреб. Аналізуючи характер спірних правовідносин сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначений спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства».
За частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.
Таким чином, наведені обставини не підлягають доказуванню, відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, оскільки є преюдиційними.
Відповідач, у визначений Договором строк оплату за поставлений за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 природний газ не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 23252,34 грн (заявлена позивачем до стягнення).
Щодо обсягу спожитого за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 природного газу та наявності простроченої заборгованості у розмірі 23252,34 грн відповідач заперечень не надав, позовних вимог не спростував.
З урахуванням викладеного вимога про стягнення заборгованості за поставлений в період з 01.02.2022 по 30.04.2022 природний газ у розмірі 23252,34 грн є обґрунтованою, підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 4826,54 грн інфляційних нарахувань за період з березня 2022 року по червень 2023 року та 919,43 грн 3% річних за період з 11.03.2022 по 08.08.2023, за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті вартості спожитого природного газу.
Статтею 625 ЦК України врегульовані правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
За змістом частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.
Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірне їх нарахування та стягнення в межах заявлених позовних вимог - 4826,54 грн інфляційних нарахувань та 919,43 грн 3% річних за вказані періоди.
Позивачем, на підставі п. 6.2.1. Договору, заявлено до стягнення з відповідача 4748,74 грн пені за період з 11.03.2022 по 10.09.2022.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які сплачуються в разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються в розмірі передбаченому сторонами в договорі.
За частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надане сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 6.2.1. Договору в разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, проте здійснивши перевірку зазначеного позивачем розрахунку пені, судом встановлене неправильне застосування позивачем подвійної облікової ставки Національного банку України у спірний період, у зв'язку з чим за перерахунком суду пеня за період з 11.03.2022 по 10.09.2022 підлягає стягненню в розмірі 3810,65 грн.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
Частинами 2, 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, стягнення: 23252,34 грн заборгованості за природний газ, 4826,54 грн інфляційних нарахувань, 919,43 грн 3% річних та 3810,65 грн пені. У решті позову відмовити.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2609,40 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Твій Газзбут” (вул. Князів Острозький, 32/2, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 43965848) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНКООПП НОМЕР_1 ) про стягнення 33747,05 грн.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНКООПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Твій Газзбут” (вул. Князів Острозький, 32/2, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 43965848) 23252,34 грн заборгованості за природний газ, 4826,54 грн інфляційних нарахувань, 919,43 грн 3% річних, 3810,65 грн пені та 2609,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко