Справа № 544/231/24
пров. № 2/544/267/2024
Номер рядка звіту 7
іменем України
03 червня 2024 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі головуючого судді Сайко О.О.,
за участі секретаря Костенко Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 справу за позовом представника позивача - адвоката Гордієнка Юрія Петровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської област про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
Представник позивача адвокат Гордієнко Ю.П. у лютому 2024 року звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом до Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, в тому числі: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0903 га, цільовим призначенням: для обслуговування жилого будинку, господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.12.2016, реєстровий № 1-1541 на будинок.
Однак, під час аналізу всіх поданих до Пирятинської державної нотаріальної контори Ковбою В.М. документів виявилося, що після придбання земельної ділянки ОСОБА_2 правовстановлюючий документ (Державний акт) на земельну ділянку не виготовив і право власності на земельну ділянку не зареєстрував.
Відповідно до пункту 4.15 статті 4 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, - видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрацій проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві
Таким чином, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку, що належала ОСОБА_2 , - ОСОБА_1 на даний час не має змоги документально оформити своє право власності на земельну ділянку, і тому вимушений звернутися за захистом своїх прав до Пирятинського районного суду Полтавської області.
Інші спадкоємці, які б прийняли, чи бажали прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 , - відсутні.
Просив визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька- ОСОБА_2 , - право власності на земельну ділянку, площею 0,0903 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник адвокат Гордієнко Ю.П. надав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити.
Представник відповідача Пирятинської міської ради Полтавської області у судове засідання не з'явився, надіслав до суду листа про слухання справи у його відсутність. При розгляді справи покладаються на розсуд суду.
Суд уважає, що справа може бути розглянута у відсутність сторін, оскільки їх особисті пояснення у судовому засіданні не обов'язкові.
Судом встановлено:
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7,8).
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, в тому числі: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0903 га, цільовим призначенням: для обслуговування жилого будинку, господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Вказане майно спадкодавець ОСОБА_2 набув за Договором купівлі-продажу від 06.11.2000, реєстровий № 1993 (а.с. 9).
ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.12.2016, реєстровий № 1-1541, на будинок (а.с.12,13).
Відповідно до пункту 4.15 статті 4 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, - видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрацій проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Однак ОСОБА_2 після придбання земельної ділянки правовстановлюючий документ (Державний акт) на земельну ділянку не виготовив і право власності на земельну ділянку не зареєстрував.
У зв'язку з цим позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку (а.с.14).
Через указані обставини позивач не має змоги набути у власність вказану земельну ділянку інакше, ніж у судовому порядку.
Інші спадкоємці, які б прийняли, чи бажали прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 , - відсутні (а.с.31-59).
За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
Згідно статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом частин першої, третьої статті 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов'язків сторін цього договору.
За змістом статті 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу продавець передає/зобов'язується передати майно (товар), а покупець приймає/зобов'язується прийняти майно (товар).
Отже, волевиявлення відчужувача об'єкта нерухомості у вигляді домоволодіння за договором купівлі-продажу від 06.11.2000 ОСОБА_3 було спрямоване на набуття покупцем ОСОБА_4 права на цей об'єкт як цілісного об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Попередній власник цього об'єкта нерухомості володів спірною земельною ділянкою на праві власності, зареєстрованим в установленому законом порядку, а покупець не оформив права власності на неї в установленому чинним законодавством порядку. У зв'язку з цим його спадкоємець не має можливості оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування. При цьому вказана земельна ділянка раніше вже набула ознак об'єкта права приватної власності.
Таким чином, позивачем ОСОБА_1 обраний належний спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який є найбільш ефективним у спірних правовідносинах.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення цих прав в позасудовому порядку, є всі підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, враховуючи те, що вимоги позивача є виправданими, направлені на захист його майнових прав, беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти задоволення позову не надав, та можливість вирішення вказаного питання в позасудовому порядку на даний час відсутня, суд приходить до висновку щодо можливості задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.13, 258,259,263-265 ЦПК України, на підставі ст. 377 ЦК України, суд,
Позов представника позивача - Гордієнка Юрія Петровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської област про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька - ОСОБА_2 , - право власності на земельну ділянку, площею 0,0903 га, цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О.Сайко