Ухвала від 28.05.2024 по справі 922/5397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5397/13 (922/3678/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Аюпова Р.М. , Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Антонов" (вх.№11767 від 03.05.2024) про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження у справі

за позовом Державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул.Академіка Туполєва, буд. 1, код ЄДРПОУ 14307529)

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 134, код ЄДРПОУ 14308894)

про стягнення коштів в межах справи № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

учасники у справі в призначене судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 позовні вимоги Державного підприємства "Антонов" задоволено частково. Стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь Державного підприємства "Антонов" заборгованість за Договором №2.1605.2021 від 04.11.2021 на проведення науково-дослідних робіт та послуг з оцінки технічного стану літака АН-74ТК-200 заводський №365.470.122.1083 від 04.11.2021 у розмірі 1 738 092,53 грн., з яких 1 266 280,00 грн. сума основної заборгованості, інфляційні втрати у розмірі 410 302,55 грн., 3% річних у розмірі 61 509,98 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 071,39 грн.

27.03.2024 на виконання даного рішення, згідно зі статтею 327 ГПК України, Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

03.05.2024 від Акціонерного товариства "Антонов" надійшла заява (вх.№11767) про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, в якій заявник просить суд замінити стягувача в наказі Господарського суду Харківської області за №922/5397/13 (922/3678/23) від 27.03.2024 з Державного підприємства "Антонов" (03062, м.Київ, вул.Академіка Туполєва,1 код ЄДРПОУ 14307529) на його правонаступника Акціонерне товариство "Антонов" (03062, м.Київ, вул.Мрії,1, код ЄДРПОУ 14307529).

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, яка розглядається колегією суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Аюпова Р.М., Міньковський С.В.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2024, заява Акціонерного товариства "Антонов" про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження в межах справи про банкрутство (вхідний номер 11767 від 03.05.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Аюпова Р.М., Міньковський С.В.

Ухвалою суду від 08.05.2024, крім іншого, призначено заяву Акціонерного товариства "Антонов" (вх.№11767 від 03.05.2024) про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2024.

15.05.2024 від заявника надійшло клопотання (вх.№12615) про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Судове засідання 15 травня 2024 року о 15:40 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Усатого В.О. у відпустці.

Ухвалою суду від 16.05.2024 призначено судове засідання по розгляду заяви Акціонерного товариства "Антонов" (вх.№11767 від 03.05.2024) про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження на 28.05.2024.

Учасники у справі в призначене судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 позовні вимоги Державного підприємства "Антонов" задоволено частково. Стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь Державного підприємства "Антонов" заборгованість за Договором №2.1605.2021 від 04.11.2021 на проведення науково-дослідних робіт та послуг з оцінки технічного стану літака АН-74ТК-200 заводський №365.470.122.1083 від 04.11.2021 у розмірі 1 738 092,53 грн., з яких 1 266 280,00 грн. сума основної заборгованості, інфляційні втрати у розмірі 410 302,55 грн., 3% річних у розмірі 61 509,98 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 071,39 грн.

27.03.2024 на виконання даного рішення, відповідно до статті 327 ГПК України, Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

03.05.2024 від Акціонерного товариства "Антонов" надійшла заява (вх.№11767) про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, в якій заявник просить суд замінити стягувача в наказі Господарського суду Харківської області за №922/5397/13 (922/3678/23) від 27.03.2024 з Державного підприємства "Антонов" (03062, м.Київ, вул.Академіка Туполєва,1 код ЄДРПОУ 14307529) на його правонаступника Акціонерне товариство "Антонов" (03062, м.Київ, вул.Мрії,1, код ЄДРПОУ 14307529).

12.04.2024 Державне підприємство "Антонов" реорганізовано в Акціонерне товариство "Антонов", що підтверджується записом №1000721450000049516 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно із ст. 334 ГПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець; суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження; ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу; положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом влиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.

В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється.

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.

Судом встановлено, що відбулась реорганізація в порядку перетворення Державного підприємства "Антонов" в Акціонерне товариство "Антонов" відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно - промислового комплексу державної форми власності", розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1595-р "Про погодження перетворення державних підприємств в акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю", наказів Державного концерну "Укроборонпром" від 13.07.2021 №272 "Про перетворення підприємств - учасників ДК "Укроборонпром" та від 21.12.2021 №630 "Про створення комісії з реорганізації (перетворення) та комісії з інвентаризації Державного підприємства "Антонов" (зі змінами), рішення Наглядової ради Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" від 25.01.2024 (протокол №2) та наказу Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" від 05.04.2024 №235.

З огляду на встановлені вище обставини та те, що виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі №922/3678/23 не відкрито, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для здійснення на підставі ч. 5 ст. 334 ГПК України заміни стягувача - Державне підприємство "Антонов" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Антонов" (код ЄДРПОУ 14307529) у наказі Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі №922/5397/13 (922/3678/23) про стягнення боргу в сумі 1 1764 163,92 грн.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників та заінтересованих осіб.

Разом із цим, суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим, у статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Великої Британії).

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Поряд із цим, відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, для надання можливості сторонам висловити свою правову позицію щодо заяви про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження та встановлення істини у даній справі, суд був вимушений з об'єктивних причин вийти за межі встановленого законом строку.

Керуючись статтями 232-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Антонов" (вх.№11767 від 03.05.2024) про заміну стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача в наказі Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі №922/5397/13 (922/3678/23) з Державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул.Академіка Туполєва, 1 код ЄДРПОУ 14307529) на його правонаступника Акціонерне товариство "Антонов" (03062, м.Київ, вул. Мрії, 1, код ЄДРПОУ 14307529).

Копію ухвали направити учасникам справи та правонаступнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому статтями 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.06.2024 , з урахуванням того, що суддя Міньковський С.В. з 29.05.2024 по 07.06.2024 включно перебував у відпустці).

Головуючий суддя Суддя Суддя В. О. Усатий Р. М. Аюпова С. В. Міньковський