10.06.2024
єдиний унікальний номер справи 531/2703/21
номер провадження 1-кп/531/66/24
10 червня 2024 року м. Карівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021175450000622 від 12.11.2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, зареєстрований та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, не депутат, має на утриманні малолітню доньку, судимий 14.11.2022 року Машівським районним судом Полтавської області за ч.1,3 ст.185 КК України до 3 років обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання на 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч.3 ст.185 КК України,
В кінці жовтня 2021 року близько 20:00 години ОСОБА_7 , перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_9 з дозволу останньої, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , де користуючись тим, що власниця помешкання спить, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, з корисних мотивів вчинив крадіжку грошових коштів в сумі сім тисяч гривень купюрами номіналом по п'ятсот гривень, які знаходились у кишені куртки в шафі спальної кімнати.
В подальшому, ОСОБА_7 вищевказані, здобуті злочинним шляхом грошові кошти витратив на власні потреби, таким чином, розпорядився викраденим в повному обсязі на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 7000 грн.
Своїми умисними діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Окрім цього, 07.11.2021 року близько 14:00 години ОСОБА_7 , з метою таємного викрадення б/в чавунних батарей опалення з будинку ОСОБА_9 , попрохав знайомого ОСОБА_11 відвезти його до її будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , попередньо взявши з собою підготовлені викрутки.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, користуючись відсутністю власника та будь - кого із сторонніх осіб, ОСОБА_7 через хвіртку зайшов на територію вказаного господарства та підійшов до вхідних дверей будинку з яких за допомогою викрутки витягнув металевий прибоєць та таким чином проник до середини будинку, де доводячи до кінця свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, повторно, з корисних мотивів, знімаючи з навісів та відламуючи за допомогою заздалегідь підготовлених викруток вчинив крадіжку б/в чавунних батарей опалення в кількості сорок дві секції, вартістю відповідно висновку спеціаліста від 18.11.2021 року № 92/21 по визначенню вартості рухомого майна 70 грн за одну секцію та загальною вартістю 2940 грн.
В подальшому, ОСОБА_7 вищевказані, здобуті злочинним шляхом б/в чавунні батареї опалення того ж дня здав на металоприймальний пункт по АДРЕСА_3 ФОП ОСОБА_12 , а виручені кошти витратив на власні потреби, таким чином, розпорядився викраденим в повному обсязі на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 2940 грн.
Своїми умисними діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням у інше приміщення, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
В рамках кримінального провадження потерпілою ОСОБА_9 , подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 9940,00 грн., моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень, та витрати за правову допомогу в сумі 3000, 00грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 185 КК України та частиною 3 статті 185 КК України визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Позов визнав частково, а саме 3000 грн. матеріальної шкоди, моральну шкоду у розмірі визначеній судом та витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. Доповнив що відшкодував потерпілій 1500 грн. матеріальної шкоди.
Під час судового розгляду судом було допитано обвинуваченого, потерпілу, свідків, досліджено письмові докази.
Окрім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина у скоєнні злочинів при обставинах викладених в даному вироку, підтверджується дослідженими судом доказами.
Показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_9 , яка пояснила, що дійсно познайомилась з ОСОБА_7 коли той їздив по селах і скуповував металобрухт. Після чого обвинувачений втерся у довіру до неї, та викрав гроші та майно за обставин викладених в обвинувальному акті.
Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , який пояснив що періодично возив обвинуваченого по справах. В 2021 році возив ОСОБА_7 , в село до будинку потерпілої, звідки обвинувачений виніс декілька батарей. Потім вони відвезли їх в м.Карлівка в пункт приймання металобрухту.
Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що восени 2021 року вона працювала в пункті прийому металобрухту, куди двоє чоловіків на легковому авто привезли чавунні батареї, які потім вилучила поліція.
Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , яка повідомила що була присутня під час слідчого експерименту за участі обвинуваченого під час якого останній добровільно розказав обставини вчинення злочинів.
Окрім допиту потерпілої та свідків, вина ОСОБА_7 , підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
- витягом з ЄРДР №1202117540000622 від 12.11.2021 року за ч.1 ст.185 та за ч.3 ст.185 КК України;
- протоколом огляду місця події від 12 листопада 2021 року з фото таблицею де відображено з якої шафи викрадені речі;
- витягом з ЄРДР №1202117540000601 від 12.11.2021 року за ч.3 ст.185 КК України;
- протоколом про прийняття заяви ОСОБА_9 від 12.11.2021 року про кримінальне правопорушення;
- протоколом огляду місця події від 12 листопада 2021 року з фото таблицею де відображено зірвану батарею;
- протоколом огляду місця події від 18 листопада 2021 року з фото таблицею де відображено сліди від присутності батарей на стінах та пошкоджених запірних пристроях на вхідних дверях;
- висновком спеціаліста 92/21 про визначення вартості чавунної батареї;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29 листопада 2021 року;
- довідкою приватного нотаріуса ОСОБА_16 , що ОСОБА_9 є єдиною спадкоємицею будинку за адрексою АДРЕСА_2 ;
Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за частиною 1 статті 185 КК України у виді двох років обмеження волі, за частиною 3 статті 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі., згідно ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточну міру покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. На підставі частини 4 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим поглинути повністю покарання, призначене 14.11.2022 року вироком Машівського районного суду Полтавської області яким обвинувачений засуджений за ч.1,3 ст.185 КК України до 3 років обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання на 3 роки, та призначити остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 , від відбування призначеного гпокарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
Обвинувачений та захисник ОСОБА_8 , підтримали позицію прокурора щодо міри покарання.
Потерпіла та представник потерпілої ОСОБА_10 просили задовольнити цивільний позов в повному обсязі та призначити обвинуваченому покарання, з врахуванням ч.1 ст.70, ч.4. ст.70, ст.72 КК України у вигляді 4 років і 2 місяців позбавлення волі.
Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в тому числі показання потерпілої, свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , досліджені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_7 , у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за частиною 3 статті 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у інше приміщення.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:
ОСОБА_7 , не є особою з інвалідністю, не працює, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, судимий14.11.2022 року Машівським районним судом Полтавської області за ч.1,3 ст.185 КК України до 3 років обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання на 2 роки, характеризується за місцем проживання нейтрально.
При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.
Згідно до висновків досудової доповіді у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 Філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, ризик вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній.
Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.
Кримінальні правопорушення, які вчинив обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до статті 12 КК України, за ч.1 ст.185 КК України віднесений до проступків, за ч.1 ст.185 КК України віднесений до тяжких злочинів.
Обставини, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - щире каяття.
Обставина, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення правопорушення щодо особи похилого віку.
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений повністю визнав свою провину, частково відшкодував шкоду, з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку, можливо призначити покарання в межах санкції ч.1,3 ст.185 КК України.
Згідно ст. 1166 ЦК України, шкода відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.
Заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивачем ОСОБА_9 повністю доведено завдану шкоду в сумі 9940 грн.
В зв'язку з вищевикладеним та з врахуванням відшкодованої матеріальної шкоди в сумі 1500 грн. цивільні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованими повністю, і обов'язок по відшкодуванню майнової шкоди в розмірі 8840,00 грн., лежить на обвинуваченому.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Положенням статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, неможливо відшкодувати в повному обсязі, адже не має точних критеріїв майнового виразу болю від втрати спокою та ін.
Суд вважає факт завдання потерпілій моральної шкоди внаслідок дій обвинуваченого доведеним, в зв'язку з чим її позовні вимоги мають бути задоволені частково. З врахуванням вищенаведеного, суд вважає що загальний розмір моральної шкоди завданий позивачу ОСОБА_9 складає 15000 грн.
Також судом встановлено понесення потерпілою судових витрат в сумі 3000 грн., які мають бути стягнуті з обвинуваченого.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечних діянь, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що до набрання вироком законної сили запобіжний захід застосовувати не потрібно.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 124, 126, 370, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Згідно ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити міру покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі частини 4 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, поглинути повністю покарання, призначене 14.11.2022 року вироком Машівського районного суду Полтавської області яким обвинувачений засуджений за ч.1,3 ст.185 КК України до 3 років обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання на 2 роки, та призначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 , від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 про стягнення моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 8440 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 15000 гривень 00 копійок
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 витрати на правничу допомогу розмірі 3000 гривень 00 копійок.
Речові докази, а саме батареї - повернути власниці ОСОБА_9 .
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1