Справа № 524/3858/23
Провадження 2/524/319/24
03.06.2024 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як Органу опіки та піклування, Служба у справах дітей Автозавдської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалив таке рішення.
Свої вимоги позич, ОСОБА_1 , мотивувала тим, що з відповідачем вони мають спільну доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактичні шлюбні відносини між ними припинені у 2018 році. З того часу відповідач не піклується про свою доньку та не займається її вихованням, жодного разу до неї не приїжджав. Донька проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на квітень 2023 становить 156458,75 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не подав.
Треті особи пояснень не надіслали.
Ухвалою судді від 05.07.2023 року витребувано від Органу опіки та піклування висновок про доцільність(недоцільність) позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.03.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.11.2012, виданого Автозаводським відділом відділом ДРАЦС Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис 1332.
21.12.2018 Автозаводським районним судом м.Кременчука у справі № 524/9807/18 видано судовий наказ, яким з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 29.11.2018 до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину.
Державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м.Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні судового наказу № 524/9807/18 складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 1 квітня 2023 становить 156458,75 грн.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 2494 від 09.11.2023 затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України(далі - СК України) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно із вимогами ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування. Рішення суду про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
В справі «Ilya Lyapin v. Russia», справа №70879/11, Страсбург, 30.06.2020, §44, 47, Європейський суд з прав людини зазначив про те, що в даний час існує широкий консенсус - у тому числі в міжнародному праві - на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси мають бути першочерговими. Як правило, інтереси дитини диктують, що зв'язки дитини зі своєю сім'єю повинні підтримуватися, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною і це може завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини. Розірвати такі зв'язки означає відірвати дитину від коріння, що може бути зроблено лише у виняткових обставинах; необхідно зробити все для збереження особистих відносин і, якщо це необхідно, для відновлення сім'ї. Оцінюючи, чи був оскаржений захід "необхідним у демократичному суспільстві", Суд повинен врахувати, чи були, зважаючи на справу в цілому, причини, виправдані для оскаржуваного заходу, "відповідні та достатні" для цілей § 2 статті 8 Конвенції. З цією метою Суд повинен з'ясувати, чи проводили вітчизняні суди поглиблену перевірку всієї сімейної ситуації та цілу низку факторів, зокрема факторів фактичного, емоційного, психологічного, матеріального та медичного характеру, і чи врівноважена та розумна оцінка відповідних інтересів кожної людини з постійною турботою про визначення того, яке найкраще рішення буде для дитини.
Суд враховує те, що подані позивачем документи, зокрема розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, відповідь на адвокатський запит комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» м.Кременчука підтверджують те, що відповідач не приймає участі у вихованні доньки та матеріально її не забезпечує.
Враховуючи наведені обставини, приймаючи до уваги невиконання відповідачем батьківських обов'язків, суд вважає вимоги позивача про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Висновок суду також узгоджується із висновком органу опіки та піклування.
Враховуючи бажання позивача, судові витрати суд покладає на позивача.
Керуючись ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265,280-284 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації : АДРЕСА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати покласти на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ