Справа № 524/6269/24
Провадження № 1-кс/524/1860/24
10 червня 2024 року Слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритом судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області розглянув скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30 квітня 2024 року про закриття кримінального провадження, зареєстрованого 01.04.2024 року в ЄРДР за №12024175500000297 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
07 червня 2024 року до слідчого судді звернулася ОСОБА_3 зі скаргою на вказану постанову про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування скарги зазначила, що під час досудового розслідування, дізнавач неповно встановив всі обставини кримінального правопорушення та передчасно і необґрунтовано виніс постанову про закриття кримінального провадження, ним не вичерпано всі можливості здобуття доказів скоєння злочину, неповно досліджено та не надано належної правової оцінки всім доказам у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим необґрунтовано закрито кримінальне провадження та постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасною і підлягає скасуванню.
Заявник ОСОБА_3 просила розглянути скаргу за її відсутності, скаргу підтримала в повному обсязі.
Дізнавач СД Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, просила розглянути скаргу без її участі, про що надала заяву, на виконання вимог ухвали слідчого судді від 07.06.2024 року матеріали кримінального провадження №12024175500000297 не надано.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Сектором дізнання Кременчуцького районного управління поліції здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованого 01 квітня 2024 року в ЄРДР за № 12024175500000297 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Постановою дізнавача СД Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30 квітня 2024 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку.
Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_3 отримала 28 травня 2024року, скаргу на вказану постанову про закриття кримінального провадження подано до суду 07 червня 2024 року.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій,службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок , проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого (дізнавача) про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.
Рішення слідчого (дізнавача), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно ст.. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо:
1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;
4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;
8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
9) стосовно податкових зобов'язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
10) існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності;
10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.
Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Про закриття кримінального провадження слідчий (дізнавач), прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчий (дізнавач) приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 10 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.
Копія постанови слідчого (дізнавача) про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Тобто, у контексті положень ч. 5 ст. 110 та ст. 284 КПК України прийняте за результатами досудового розслідування рішення про закриття кримінального провадження повинне бути мотивованим, у ньому повинне бути зазначено, чому визнано, що наведені у повідомленні обставини та добуті під час досудового слідства докази вказують на відсутність події кримінального правопорушення, відсутність в діянні складу кримінального правопорушення чи не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Зі скарги та пояснень, доданих до неї матеріалів заявника постає, що дізнавачем не було доведено правомірність закриття кримінального провадження, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування, ухвалюючи постанову 30.04.2024 року, закрив провадження без дотримання та у порушення вимог вказаних норм КПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, оцінки зібраних та перевірених доказів, а також, що постанова є невмотивованою щодо наведених у скарзі обставин, які не були встановлені та перевірені дізнавачем, котрий посилався на відсутність складу злочину.
При цьому, слідчий суддя констатує, що постанова дізнавача є необґрунтованою щодо підстав та висновку про закриття кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що необхідно скасувати постанову дізнавача СД Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30.04.2024 року про закриття кримінального провадження, зареєстрованого 01.04.2024 року в ЄРДР за №12024175500000297 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст..125 КК України.
Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_3 отримала 28 травня 2024року, скаргу на вказану постанову про закриття кримінального провадження подано до суду 07 червня 2024 року, а тому заявник не пропустила встановлений КПК України 10-тиденний строк для оскарження постанови.
.Керуючись ст. 110, 303,304,307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30.04.2024 року про закриття кримінального провадження, зареєстрованого 01.04.2024 року в ЄРДР за №12024175500000297 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: