79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.05.2024 Справа № 914/5/24
За позовною заявою: Першого заступника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі
позивача: Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, смт.Красне, Золочівський район, Львівська область
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів
про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки
Суддя У.І. Ділай
Секретар Ю.І.Кохановська
За участі представників:
Від прокуратури: Н.Т.Леонтьєва - прокурор
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Ю.П.Баїк - представник
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024, справу №914/5/24 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 08.01.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
17.01.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 22.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.02.2024.
Ухвалами від 13.02.2024 та від 05.03.2024 розгляд справи відкладено.
Ухвалою від 26.03.2024 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2024.
Ухвалами від 11.04.2024 та від 14.05.2024 розгляд справи відкладено.
У судових засідання від 01.02.2024 та від 06.02.2024 оголошено перерву.
27.05.2024 від прокуратури до суду надійшли обґрунтування способу захисту щодо скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області.
29.05.2024 від прокуратури до суду надійшла заява, в якій зазначено, що в ході вивчення інформації з Державного кадастру встановлено наявність ділянки надр, наданої в користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами, а саме згідно реєстраційного номера спеціального дозволу на користування надрами виданого 01.06.2012 ТзОВ «Західгазінвест» на земельну ділянку площею 0.06233533764 га. Даних щодо чинності вказаного дозволу не здобуто із-за відсутності доступу до реєстрів, водночас згідно угоди № 4162 від 29.12.2020 Державна служба геології надр України надало дозвіл надрокористувачу ТзОВ «Західгазінвест» право тимчасового користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр на території Буського та Золочівського району площею 497,99 га. Тобто, на даний час існує лише угода та програма робіт з геологічного вивчення нафтогазоносних надр, відомості про будь-яку промислову діяльність пов'язану з освоєнням надр, оскільки наявність лише одного спецдозволу не дає право безумовного користування земельною ділянко, бо останнє презюмує за собою законодавче оформлення користування земельною ділянкою (договір оренди, тощо). За таких обставин прокуратура вважає, що відсутні підстави для залучення ТзОВ «Західгазінвест» в якості третьої особи у справі.
Представник прокуратури в судовому засіданні 30.05.2024 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
Позивач в судове засідання 30.05.2024 явку повноважного представника не забезпечив, однак направив заяву, в якій просить розглядати справи без участі представника. Разом з тим зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні 30.05.2024 представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
У процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
Золочівською окружною прокуратурою за результатами вивчення даних Публічної кадастрової карти України, зокрема накладенням аналітичного шару «Умовна прибережна захисна смуга» на базовий шар «Ортофотоплан» в кадастровому поділі, виявлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га розташована впритул до річки Західний Буг та їй присвоєно категорію - землі сільськогосподарського призначення. Встановлено, що 27.08.2013 головою Буської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №221 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Буського району» (далі - Розпорядження). Вказане розпорядження прийняте з урахуванням клопотання Відділу Держземагентства у Буському районі від 23.08.2013 №1636 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою КМУ №513 від 23.05.2012.
Також, 11.10.2013 Головним управлінням Держземагентства у Львівській області прийнято наказ №161 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності» (далі - Наказ), яким надано дозвіл ТзОВ «Террафлекс» на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Буського району Львівської області орієнтовною площею 4251 га.
На підставі вищевказаного Наказу та Розпорядження ТзОВ «Террафлекс» у 2013 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Андріївської сільської ради Буського району Львівської області, що включає земельну ділянку №5 площею 17,1682га (далі - Технічна документація).
Відповідно до пояснювальної записки до Технічної документації, такою передбачено здійснити інвентаризацію земель Андріївської сільської ради Буського району Львівської області загальною площею 386,7га, що включає 13 земельних ділянок, серед яких земельна ділянка №5 площею 17,1682га з подальшим присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи Державного земельного кадастру, а також державної реєстрації права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. При цьому, земельна ділянка №5 площею 17,1682га знаходиться в північній частині сільської ради (землі запасу - 17,2га, сінокоси). На півночі ділянка межує із землями Буського Держлісгоспу, на півдні протікає річка Західний Буг, відповідно встановлена природоохоронна зона 100 метрів, таким чином практично вся ділянка потрапляє у землі природоохоронного призначення. На заході та сході межує із землями запасу Андріївської сільської ради. Ділянка має неправильну форму.
Згідно з Висновком №1183 від 18.10.2013 Відділу Держземагентства у Буському районі ГУ Держземагентства у Львівській області про погодження Технічної документації, долученого до Проекту землеустрою, земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, в тому числі: ділянка №5 - 17,1682га земельний сервітут не встановлений.
Схемою розміщення земельної ділянки №5 на території Андріївської сільської ради Буського району Львівської області у Масштабі 1:10 000 площею 17,1682га відображено наявну річку Західний Буг та її прибережну захисну смугу у розмірі 100 метрів, яка займає майже усю площу земельної ділянки з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 (аркуші 15 та 16 Технічної документації). Вказане також підтверджується робочим інвентаризаційним планом земельної ділянки №5 (аркуш 25 технічної документації).
Крім цього, Польовим абрисом земельної ділянки №5 чітко відображено межу річки Західний Буг (опис меж Б-В), яка суміжна із земельною ділянкою площею 17,1682га без відображення прибережної захисної смуги у розмірі 100 метрів (аркуш 17 Технічної документації).
17.10.2013 начальником відділу Держземагентства у Буському районі складено Акт узгодження меж земельної ділянки №5 сільськогосподарського призначення державної власності площею 17,1682га на території Андріївської сільської ради за межами населеного пункту. При цьому, межі, що проходять від Б до В землі Буського управління водного господарства - річка Західний Буг не погодженні землекористувачем в особі Буського УВГ.
Зведеним інвентаризаційним планом земельної ділянки №5 площею 17,1682га земель сільськогосподарського призначення державної власності відображено земельну ділянку, що інвентаризується із відображенням охоронної смуги річки Західний Буг у розмірі 100 метрів, про що вказано в умовних позначеннях та нанесено охоронну зону земельної ділянки, що складає майже усю площу (аркуш 26-28 Технічної документації). Таким чином, у відповідності до вимог ст. 111 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено обмеження для земельної ділянки: код 05 Водоохоронне обмеження, код 05.02. Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.
За результатами проведеної інвентаризації земельних ділянок на території Андріївської сільської ради Буського району утворились земельні ділянкисільськогосподарського призначення, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру.
Відповідно до листа Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 05.10.2023 №1-9/2350 та на підставі Атестату відповідності, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 02.12.2021 за №23582, Золочівська окружна прокуратура є користувачем інформаційно - телекомунікаційної системи «Автоматизована система Державного земельного кадастру». Згідно з відомостями з інформаційно - телекомунікаційної системи «Автоматизована система Державного земельного кадастру», вищевказана земельна ділянка кадастровий номер 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га розташована в межах прибережної захисної смуги річки Західний Буг. На підставі заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про державну реєстрацію земельної ділянки (реєстраційний № ЗВ-4611414682019 від 30.10.2019) зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4620680400:08:000:0170; адреса земельної ділянки - Львівська область, Буський район, Андріївська сільська рада; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання - землі запасу; цільове призначення - 16.00; площа - 17,1682га; форма власності - державна власність (відомості про власника відсутні).
У відомостях про державну реєстрацію земельної ділянки зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Андріївської сільської ради Буського району Львівської області 2013 року, ТзОВ «Террафлекс»; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ Держземагентства у Буському районі Головного управління Держземагентства у Львівській області, дата державної реєстрації земельної ділянки 15.10.2013.
Відомості щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку кадастровий номер 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відсутні (інформаційна довідка 358895611 від 18.12.2023).
Крім цього, відповідно до інформації Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну №09/1795 від 26.12.2023 паспорт річки Західний Буг не розроблявся. Річка Західний Буг згідно з ст. 79 Водного кодексу України (далі - ВК України) належить до категорії середніх річок. Відповідно до ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок (у меженний період) шириною для середніх річок - 50 метрів, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Така ж інформація зазначена в листі Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА №31-3427/0/2-23 від 15.12.2023.
За інформацією Красненської селищної ради Золочівського району №03-08/1367 від 20.12.2023 технічна документація щодо земельної ділянки кадастровий номер 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га розроблена ТзОВ «Террафлекс» у 2013 році, земельна ділянка зареєстрована як землі сільськогосподарського призначення, право комунальної власності на вказану земельну ділянку не зареєстровано.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №68-ОТГ від 24.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» вирішено передати Красненській селищній раді (Красненській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1617,8316га, які розташовані на території Буського та Золочівського районів за актом приймання-передачі. Відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 24.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області передало із державної власності, а Красненська селищна рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку кадастровий номер 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га.
За твердженням прокуратури в результаті державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га порушено водоохоронну зону вздовж річки Західний Буг, а землі в межах прибережної захисної смуги сформовано як землі сільськогосподарського призначення. Таким чином створена перешкода власнику в ефективному використанні вказаної ділянки як земель водного фонду. Крім того, згідно з положеннями ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України землі прибережних захисних смуг віднесені до природоохоронних територій з режимом обмеженої господарської діяльності, у межах яких забороняється розорювання земель, садівництво та городництво тощо.
Водночас, без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі водного фонду будуть обліковуватись як землі сільськогосподарського призначення, а отже на них не буде поширюватись режим обмеженої господарської діяльності. Існування вказаної ділянки унеможливлює виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж водогосподарських зон та прибережної захисної смуги.
Подаючи позов, прокуратура вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об'єкт (об'єкти) земельних відносин з іншим цільовим призначенням. Відтак, з метою реального поновлення прав Красненської селищної ради Золочівського району, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 підлягає скасуванню. Відтак, на думку прокуратури, ефективним способом захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 152 ЗК України, буде відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав або створення небезпеки порушення прав та скасування її державної реєстрації як об'єкта цивільних прав.
Відповідно до прохальної частини позову, прокуратура просить усунути Красненській селищній раді Золочівського району Львівської області перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування вчиненої 15.10.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га.
В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що Красненської селищної ради на захист порушених прав територіальної громади до суду не зверталася. Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності.
Разом з тим, у запитах прокуратури до позивача зазначено про наявність порушень вимог земельного законодавства та необхідність вжиття заходів реагування. Проте ця обставина залишились поза увагою позивача. Прокуратура вважає, що зазначені обставини свідчать про пасивну поведінку позивача щодо захисту порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.
За інформацією Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельна ділянка з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 пл. 17.1682 га., внесена до Державного земельного кадастру на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розробник якої ТзОВ «Террафлекс». Дана земельна ділянка знаходиться на території Красненської територіальної громади (колишня Андріївська сільська рада Золочівського району Львівської області), відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення (землі запасу).
Зважаючи на відсутність передбачених Законом підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки, за результатами перевірки Державним кадастровим реєстратором Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 15.10.2013 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 17,1682 га та присвоєно кадастровий номер 4620680400:08:000:0170
На думку відповідача, що позивачем не надано жодних доказів, щодо звернення із заявою до державного кадастрового реєстратора для державної реєстрації обмеження у використанні земель, не представлено відмови державного кадастрового реєстратора у щодо реєстрації відповідних обмежень, не представлено доказів вчинення Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області перешкод щодо прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Жодного рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682 га уповноваженим органом не приймалося.
Відповідач звернув увагу, що при передачі земельних ділянок, в тому числі й спірної земельної ділянки, в комунальну власність відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №68 -ОТГ від 24.12.2020 року, жодних зауважень при підписанні Акту приймання-передачі з боку Красненської селищної ради не було.
Разом з тим, відповідач зазначив, що позивач має можливість у позасудовому порядку скористатися визначеними ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 47 Закону України «Про землеустрій» положеннями щодо встановлення обмежень та зміни цільового призначення оспорюваної земельної ділянки у випадку наявності таких підстав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та не заперечено сторонами, Красненською селищною радою, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до місцевого бюджету.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано на порушення норм земельного законодавства, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси територіальної громади, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.
При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом, а також після подання прокурором позову, позивач не звертався до суду з позовом з аналогічним предметом.
Таким чином, дії позивача свідчать саме про пасивність його поведінки, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не зверталися.
У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, натомість просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" нераціональним використанням державних ресурсів.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку селищної ради, у повноваженнях якої контроль за землями комунальної власності. Так, бездіяльність позивача призводить до порушення інтересів громади.
Отже, позивач знав про порушення своїх прав та не звертався до суду за захистом таких, що є підставою вважати, що ними не здійснено захисту інтересів держави.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в цьому випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами.
Предметом позовних вимог є вимога про усунення Красненській селищній раді Золочівського району Львівської області перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У Конституції України (статті 13, 14) передбачено, що земля, водні ресурси є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом ст. ст. 4, 5 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства, яке включає цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Статті 19 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового та водного фонду, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно із ч.-ч. 1, 2, 7 ст. 20 Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного Кодексу України та ст. 4 Водного Кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
Відповідно до ст. 59 Земельного Кодексу України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої ст. 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.
Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої ст. 59 Земельного Кодексу України.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч. 4 ст. 59 Земельного Кодексу України).
За положеннями ст. 60 Земельного Кодексу України та ст. 88 Водного Кодексу України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 Земельного Кодексу України та статтями 1, 88, 90 Водного Кодексу України.
Так, згідно зі ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Відповідно до ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.
Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.
З огляду на наведене, положення ч.1 ст. 83, ч.1 ст. 84, ст. 122 ЗК України, ст.-ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, водні ресурси є об'єктами права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Як встановлено судом земельна ділянка кадастровий номер 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га розташована в межах прибережної захисної смуги річки Західний Буг.
Відтак, в результаті державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га порушено вимоги Земельного Кодексу України щодо визначення цивільного призначення земельної ділянки, водоохоронну зону уздовж річки Західний Буг.
Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Спеціальним законом, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України «Про Державний земельний кадастр».
В постанові від 03.09.2020 у справі № 911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.
Статтями 16, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.
Отже, з метою реального поновлення прав держави, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 підлягає скасуванню.
Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації (ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.
Статтями 16, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. У разі скасування державної реєстрації з цієї підстави, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб'єктів таких прав. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора, відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи та зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями (п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051).
Відповідно до інформації наявної у інформаційно - телекомунікаційній системі «Автоматизована система Державного земельного кадастру» на підставі заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про державну реєстрацію земельної ділянки (реєстраційний № ЗВ-4611414682019 від 30.10.2019) зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4620680400:08:000:0170; адреса земельної ділянки - Львівська область, Буський район, Андріївська сільська рада; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання - землі запасу; цільове призначення - 16.00; площа - 17,1682га; форма власності - державна власність (відомості про власника відсутні).
У відомостях про державну реєстрацію земельної ділянки зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Андріївської сільської ради Буського району Львівської області 2013 року, ТзОВ «Террафлекс»; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ Держземагентства у Буському районі Головного управління Держземагентства у Львівській області, дата державної реєстрації земельної ділянки 15.10.2013.
Таким чином, орган що допустив порушення та уповноваженим органом на усунення такого порушення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 є Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).
Перелік способів захисту земельних прав викладений у ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, якою, зокрема передбачено і застосування інших, передбачених законом способів.
Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту порушених прав держави є ефективним, відповідає змісту порушеного права та інтересу, призведе до реального відновлення інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, а саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 як об'єкта цивільних прав.
За наведених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Усунути Красненській селищній раді Золочівського району Львівської області перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування вчиненої 15.10.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620680400:08:000:0170 площею 17,1682га.
3.Стягнути з Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 4; ідентифікаційний код 39769942) на користь Львівської обласної прокуратури (Проспект Шевченка, будинок 17/19, м.Львів, 79005; ідентифікаційний код 02910031) 2147,20 грн судового збору.
4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 10.06.2024.
Суддя Ділай У.І.