Справа № 361/2601/24
Провадження № 8/361/5/24
07.06.2024
07 червня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року виданого на підставі заяви ОСОБА_3 ,
15 березня 2024 року заявник ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу у якому просила суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу та до закінчення навчання та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу та до повноліття дитини.
18 березня 2024 року видано судовий наказ яким стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи стягнення з дати подання заяви, тобто 15 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 302 грн. 80 коп.
08 травня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду через свого представника ОСОБА_1 із заявою про перегляд судового наказу від 18 березня 2024 року за нововиявленими обставинами, просив суд скасувати вказаний судовий наказ, відмовити ОСОБА_3 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з нього на утримання синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Заява обґрунтована тим, що суд ухвалюючи рішення про видачу судового наказу, не встановив, що ОСОБА_4 на час звернення до суду із заявою виповнилось вісімнадцять років. З іншого боку ОСОБА_2 на час розгляду справи не могли бути відомі обставини, що ОСОБА_3 звернулась до суду про стягнення аліментів на повнолітнього сина у порядку наказного провадження. Заявник зазначає, що обов'язок отримувати повнолітніх дочку, сина врегульовано у главі 16 Сімейного кодексу України, і нормами вказаної глави не передбачена можливість звернення до суду ыз заявою про стягнення аліментів у порядку наказного провадження.
10 травня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу від 18 березня 2024 року за нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримала подану заяву та просила її задовольнити.
Заявник за заявою про видачу судового наказу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.
Суд, вивчивши письмові докази у справі, заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, вислухавши доводи представника заявника ОСОБА_1 , встановивши обставини та виниклі правовідносини дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2021 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб зареєстрований 04 червня 2004 року виконкомом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, про що складено актовий запис за № 4 - розірвано.
Під час зареєстрованого шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області 14 грудня 2005 року та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Виконкомом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області 19 травня 2009 року.
Таким чином, станом на дату звернення 15 березня 2024 року заявниці ОСОБА_3 до суду із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_4 виповнилось 18 років.
Із довідки виданої директором Державного професійно-технічного навчального закладу ”Броварський професійний ліцей” від 28 лютого 2024 року за № 174 вбачається, що ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, на третьому курсі у ДПТНЗ ”Броварський професійний ліцей” за професією ”Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування”.
Згідно з ч. 8 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених у ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України, нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі, спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно положень п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови від 21 лютого 1981 року "Про перегляд судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" роз'яснив, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували під час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не міг знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ЦПК.
Обставини, на які посилається заявник, як на підставу для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами судового наказу не є нововиявленими обставинами.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є необгрунтованою, а тому, не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.
Одночасно під час розгляду заяви про перегляд судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року, суд звернув увагу на допущену описку під час написання резолютивної частини наказу.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Статтею 161 ЦПК України визначено перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, в тому числі, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Така ж вимога передбачена ч.3 ст.184 СК України: той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 199 СК України право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Отже, стягнення аліментів відповідно до ст.161 ЦПК України в порядку наказного провадження можливе на утримання неповнолітньої дитини. Вимоги ж щодо стягнення аліментів на повнолітніх осіб, які продовжують навчання, вирішується в позовному порядку.
Стягувач у заяві просила видати судовий наказ про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 , який продовжує навчання.
Пунктом 3 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно п. 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду Україниза № 14 від 23 грудня 2011 року ”Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження” якщо у заяві про видачу судового наказу об'єднано вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суддя ухвалою відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині цих вимог, а щодо вимог, які підлягають розгляду в порядку наказного провадження, - вирішує питання про відкриття наказного провадження. Якщо такі вимоги між собою взаємопов'язані та окремий їх розгляд неможливий (наприклад, заявлено вимогу про присудження аліментів, а із заяви вбачається необхідність залучення особи, яка вже отримує від боржника аліменти), то суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу (частина п'ята статті 100 ЦПК), але лише за умови сукупності таких підстав.
Таким чином, під час винесення судового наказу суд виходив із зазначених норм, але при написанні резолютивної частини не зазначив, про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу та до закінчення навчання.
Так, при викладенні абз. 1 резолютивної частини судового наказу визначаючи на неповнолітню дитину ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 розмір частки для стягнення аліментів до досягнення ним повноліття допущена описка, а саме вказано ”на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 …”, хоча слід було зазначити неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як надалі і слідує із тексту судового наказу.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Таким чином, допущена описка підлягає виправленню, тому абз. 1 резолютивної частини судового наказу Броварського міськрайонного суду Кивїської області слід викласти в такій редакції: ”Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с.Княжичі, Броварського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженки: м.Аягуз Казахстан, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання заяви, тобто з 15 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу та до закінчення навчання.”
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 також звертала увагу суду на невірно зазначений розмір частки на неповнолітню дитину, яка підлягала б до стягнення, а саме не 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, а 1/4 частини, що відповідало б розміру зазначеному згідно ч. 5 ст. 183 СК України.
Щодо розміру стягуваних аліментів на неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, слід зазначити наступне.
За положеннями ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
При цьому, як передбачено вимогами ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тобто, незалежно від способу стягнення аліментів (у частці від заробітку (доходу) платника аліментів або у твердій грошовій сумі), розмір присуджених до сплати аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, що, у свою чергу, відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Водночас, зазначення у прохальній частині заяви про розмір таких аліментів не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу, адже, як вже зазначалося вище, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину встановлений вимогами ч. 2 ст. 182 СК України.
Отже, вказане положення ч. 2 ст. 182 СК України є безспірною, встановленою державою правовою гарантією для неповнолітніх осіб, права яких не можуть бути обмежені внаслідок застосування того чи іншого виду судового провадження при вирішенні питання їх належного матеріального утримання. Мінімальне матеріальне забезпечення неповнолітніх дітей у вказаному розмірі є законним обов'язком боржника.
Розмір аліментів встановлений матеріальним законом - СК України. ЦПК України визначено процесуальний порядок розгляду цивільних справ, та процесуальний закон не змінює мінімального розміру аліментів, визначеного СК України.
Таким чином, викладення в прохальній частині заяви про видачу судового наказу застереження про стягнення аліментів на дитину ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) батька дитини, але не менше визначеного законом розміру, жодним чином не вилинуло на можливість видачі судового наказу.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п.4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Керуючись ст.ст. 182, 191, 199 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 160, 161, 165, 269, 423, 427, 429 ЦПК України
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року у справі за № 361/2601/24 за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей.
Виданий судовий наказ залишити в силі.
Виправити описку у судовому наказі Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року у справі за № 361/2601/24, абз.1 резолютивної частини викласти наступним чином: ”Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с.Княжичі, Броварського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженки: м.Аягуз Казахстан, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання заяви, тобто з 15 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу та до закінчення навчання.”
Роз'яснити ОСОБА_3 право звернення до суду із вимогами про стягнення аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Радзівіл А.Г.