Провадження № 2/359/300/2023
Справа № 359/12255/21
19 грудня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головую чого судді Муранової-Лесів І.В..
при секретарі Бокей А.В.,
за участі відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
встановив:
06.12.2021 ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вище зазначеним позовом, з проханням стягнути зі ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 грн. в місяць від дня пред'явлення цього позову до досягнення дитиною повноліття з обов'язковою щорічною індексацією відповідно до закону, а також аліменти за минулий час у сумі 830000,00 грн., що визначається з розрахунку 10000,00 грн. в місяць за період з 01.01.2015 року до дня пред'явлення цього позову (83 календарні місяці).
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2021 року у справі №359/7852/20 було розірвано шлюб, укладений між сторонами. Від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що, розглянувши ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2020 року у справі № 359/7852/20 відповідно до ст. ст. її, 12,15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 19, 157,158,159,161 Сімейного кодексу України, підпункту 4 пункту б) частини і ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 08.06.2021 р. за №10, виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області своїм рішенням за №480 від 29 червня 2021 року погодив висновок щодо розв'язання спору між батьками про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його батьком, громадянином ОСОБА_2 . Крім того, зазначає, що позивач та відповідач проживають окремо один від одного. Разом з позивачем проживає дитина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Як стверджує позивач, відповідач в повному обсязі не виконує своїх обов'язків по утриманню спільної дитини ОСОБА_3 , який постійно потребує нормального дитячого харчування, медичного догляду, одягу, оплати навчання, гуртків (секцій), сплати комунальних платежів, щорічного відпочинку, тощо. Також зазначає, що відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов від 20.09.2019 року, від 16.03.2021 року, від 18.10.2021 року відповідач участі в вихованні та забезпеченні дитини не бере, а позивач разом з сином ОСОБА_3 проживають разом у двох за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказане житло відповідно до договорів оренди від 06.11.2016 року, від 12.03.2018 року, від 01.12.2020 року позивач самостійно наймав за власний рахунок житло для проживання разом з дитиною.
Відповідно до довідки Дитячо-юнацької футбольної школи ім. В. Лобановського вих. № 18 від 23.09.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за весь час тренувань його супроводжує батько (позивач). Відповідно до довідки Бориспільської дитячо-юнацької спортивної школи вих. № 02-22-200 від 18.11.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тренування приводить і забирає батько (позивач). Відповідно до довідок ФОП ОСОБА_4 від 19.06.2020 року та від 16.04.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приводив та забирав з англійської мови батько, а також здійснював оплату. Відповідно до довідки лікаря ОСОБА_5 від 16.04.2011 року за здоров'ям ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідкував батько, а мати жодного разу не приходила з дитиною. Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_6 від 03.09.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на курсах мажу супроводжував тільки батько. Відповідно до довідки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» вих. № 08-01/220 від 24.09.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переважно приводив та забирав батько, мати приходила до садка лише декілька разів за рік. Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_7 вих. № 01-02/20 від 01.08.2020 року позивач забезпечив участь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у всіх додаткових шкільних заходах, мати до школи не приходила. Відповідно до довідки Бориспільського навчально-виховного комплексу «Ліцей «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського - Спеціалізована школа І-ІП ступенів» вих. № 38 від 23.06.2020 року вихованням дитини займається позивач, відповідач в навчальному році 2019-2020 р.р. в закладі була тільки один раз. Відповідно до листа Бориспільського навчально-виховного комплексу «Ліцей «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського - Спеціалізована школа І-ІП ступенів» від 28.12.2020 року позивач активно приймає участь у виховному та навчальному процесі дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до договору купівлі-продажу № 2841 від 09.11.2007 року та видаткової накладної № 221 від 28.01.2008 року відповідачу на праві власності належить автомобіль Honda Civic 4D FD1678JX, тип KG, колір NIGHTHAWK BLACK Р (В-92Р). Відповідно до договору № SAMDNWFD0072799403700 від 17.08.2020 року відповідачем було розміщено депозитний вклад за квитанцією від 15 вересня 2020 року на суму 60 доларів США, що еквівалентно 1680,02 грн.. Відповідно до договору №SAMDNWFD0072835647300 від 15.09.2020 року відповідачем було розміщено депозитний вклад за квитанцією від 15.09.2020 року на суму 2000,00 євро, що еквівалентно 66495,20 грн.. Відповідно до Інформаційної довідки за № 261660347 від 15-06.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відповідачу належить на праві власності 1/8 частина двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до виданої ТОВ «МАМС ДЕНТ» (ідентифікаційний код 39207069) довідки про заробітну плату № 72 від 02.12.2020 року відповідач має постійне місце роботи, проте зазначена офіційна заробітна плата є незначною та не відповідає розміру реальних витрат відповідача.
З урахуванням викладеного та, приймаючи до уваги ухилення відповідача від сплати аліментів, просив задовольнити позов.
16.06.2021 через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_8 подано відзив (т.1 а.с.95-102), за змістом якого просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Вона вважає необґрунтованим та недоведеними з боку позивача розмір аліментів у сумі 10000 грн., оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок по утриманню дитини покладено у рівній мірі на обох батьків з урахуванням дотримання балансу відповідних їх прав та обов'язків. Вважає, що позивач повинен довести свою можливість виділяти на забезпечення дитини таку ж суму щомісячно 10000,00 гривень, проте матеріали справи взагалі не містять інформацію щодо заробітку позивача. Також вказує, що жодних доказів, які б підтверджували розмір витрат на дитину, позивачем на надано. Звертає увагу, що розміщені вклади є її особистою власністю. Також зазначає, що обов'язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність саме позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, що позивач вчиняв до подачі позову до суду належних заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та не привів жодних доказів ухилення відповідача від сплати аліментів. Відповідач окремо акцентує увагу суду й на періоді часу за котрий позивач намагається стягнути кошти на утримання сина (з 01.01.2015 року до дня пред'явлення позову), що з урахуванням рішення від 17.09.2021 Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі 259/7852/20 про розірвання шлюбу стає зрозумілим, що принаймні з 01.01.2015 до 16.03.2021 р. позивач проживав разом з відповідачем та дитиною за одною адресою, у законному шлюбі, з одним сімейним бюджетом, що на думку відповідача, беззаперечно вказує на відсутність у ОСОБА_2 наміру щодо захисту інтересів дитини та вказує лише на намагання останнього підзаробити в такий нестандартний спосіб.
Крім того, 15.12.2022 подано доповнення до Відзиву (112-121) з проханням відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те позивач ОСОБА_2 майже два роки вчиняє домашнє насильство, ізолює малолітню дитину від матері, самостійно визначив місце проживання дитини , коли фізично витягнув її за двері кімнати, в якій вони спільно проживали та викинув її речі на загальний коридор гуртожитку, змінивши замки у вхідних дверях. Зазначає, з початком військової агресії проти України 24.02.2022 позивач юез попередження і узгодження з нею вивіз дитину у невідомому напрямку. Вона самотужки, звернувшись о поліції знайшла сина у квітні 2022 року в м.Виноградів Берегівського району Закарпатської області, де ОСОБА_2 пройшов військово-лікарську комісію і був призваний до лав Збройних Сил України, та внаслідок ухилення від мобілізації щодо позивача відкрито кримінальне провадження, проте у подальшому отримав другу групу інвалідності та без її відома вивіз дитину за кордон.
Ухвалою від 21.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження ( т.1 а. с. 60).
Ухвалою суду від 16.06.2023 (т.2 а.с.107-109) було зупинено провадження у цивільній справі №359/12255/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину до набрання законної сили рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року цивільній справі №359/10024/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини та до набрання законної сили рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року цивільній справі №359/1538/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, про відібрання і повернення дитини без позбавлення батьківських прав.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.09.2023 (т.2 а.с.133-138) було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайоного суду від 03.11.2023 справу призначено до судового розгляду на 19.12.2023 (т.2 а.с.145).
У судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, за змістом якої позов підтримує у повному обсязі та просить повністю задовольнити (т.2 а.с.152).
Відповідач у судовому засіданні поти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивач насильницьким шляхом відібрав дитину, що сталося 21.02.2021, коли виштовхнув її в коридор, змінив замки в кімнаті. Весь цей час в них відбувався розгляд справ щодо визначення місця поживання сина та відібрання сина без позбавлення батьківських прав. Позивач перешкоджав її спілкуванню із сином, вивіз його за кордон. Просить врахувати що постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року залишено в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року, яким було задоволено її позов та визначено місце проживання сина ОСОБА_3 з матір'ю. Висновок органу опіки та піклування, який використав позивач при зверненні до суду втратив чинність, оскільки провадження у цивільній справі, у якій він надавався, було припинено.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, надані суду документи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу вимог ч.1, ч.2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 жовтня 2003 року, який було розірвано рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 17.09.2021 року у справі №359/7852/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та яке набрало законної сили 19.10.2021 (т. а.с.12-15).
У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено вищевказаним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2021, а також підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.11).
Крім того, зі змісту цього рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2021 (справа №359/7852/20) встановлено, що ухвалою суду від 17 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, стягнення аліментів, в частині вимог щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів - залишено без розгляду (т.1 а.с.12).
Отже, долучена позивачем до позовної заяви копія висновку Органу опіки та піклування Бориспільської міської ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області за №480 від 29 червня 2021 рок, яким рекомендовано визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його батьком, громадянином ОСОБА_2 , та який було підготовлено на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2020 року у справі № 359/7852/20 (т.1 а.с.7-10), є неналежним і недопустимим доказом, який втратив чинність, оскільки подавався в іншій цивільній справі, та у зв'язку із залишенням відповідної позовної вимоги у вказаній цивільній справі без розгляду.
Водночас, ця обставина свідчить про те, що станом на 05.10.2020 (дату звернення ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з матір'ю та стягнення аліментів) існував спір між батьками малолітнього ОСОБА_3 щодо визначення його місця проживання та порядку участі батьків у його утриманні, зокрема позивач оспорювала дії відповідача щодо одноосібного визначення місця проживання сина з ним у протиправний спосіб. Разом із з цим зустрічних позовних вимог у вказаній справі ОСОБА_2 про визначення місце проживання сина з батьком та стягнення аліментів з матері ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина, заявлено не було.
Крім того, зі змісту рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у справі №359/10024/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини (т.2 а.с.95-102 158-165) встановлено, що з відповідним позовом до Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 звернулася у жовтні 2021 року.
Так, вказаним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у справі №359/10024/21 (т.2 а.с.95-102, 158-165), вирішено: позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини задовольнити. визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини залишено без задоволення.
За змістом вказаного рішення Бориспільського міськрайонного суду від 19 квітня 2023 року (справа №359/10024/21) висновком органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 12.09.2022 року №412, рекомендовано визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його матір'ю ОСОБА_1 (т.1 а.с.132-136).
Крім того, зазначено, що суд бере до уваги вказаний висновок органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 12.09.2022 року №412, і не бере до уваги висновок цього органу, який затверджений рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 29.06.2021 року №480, оскільки в останньому висновку зазначені фактичні обставини, які мали місце значно раніше.
Ухвалюючи відповідне рішення щодо визначення місця проживання малолітнього сина сторін з матір'ю судом враховувалися та надавалася оцінка зазначеним позивачем обставинам та доказам, які також бути подані у цій справі на підтвердження факту перебування сина сторін на утриманні та вихованні позивача.
Натомість, як встановлено судом, з позовом про стягнення аліментів на свою користь на утримання малолітнього сина позивач ОСОБА_2 звернувся до суду 16 грудня 2021 року.
Так, суд звертає увагу, що більшість доказів зібрані позивачем та стосуються періоду, коли сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали однією сім'єю, зокрема: Акт обстеження житлово-побутових умов від 20.09.2019 (т.1 а.с.19); Договори оренди квартири (будинку) від 06.11.2016 від 12.03.2018, від 01.12.2020 (т.1 а.с.23-29); довідка Дитячо-юнацької футбольної школи ім. В. Лобановського вих. № 18 від 23.09.2019 (т.1 а.с.29); довідка Бориспільської дитячо-юнацької спортивної школи вих. № 02-22-200 від 18.11.2020 року (т.1 а.с.30); довідки ФОП ОСОБА_4 від 19.06.2020 року (т.1 а.с.31); довідка Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» вих. № 08-01/220 від 24.09.2019 (т.1 а.с.35); довідка ФОП ОСОБА_7 вих. № 01-02/20 від 01.08.2020 (т.1 а.с.36); довідка Бориспільського навчально-виховного комплексу «Ліцей «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського - Спеціалізована школа І-ІП ступенів» вих. № 38 від 23.06.2020 (т.1 а.с.27).
Будь-яких доказів того, що до звернення до суду з цим позовом ОСОБА_2 вживав заходів для стягнення аліментів з відповідачки, матеріали цивільної справи не містять.
Щодо інших наданих позивачем довідок та доказів, то вони не підтверджують ані розмір ані факт понесення позивачем витрат особистих коштів на утримання сина, а також розмір визначених ним аліментів у твердій грошовій сумі (10000 гривень), у тому числі не надано доказів, що син з об'єктивних причин потребує, а позивач забезпечує йому відповідне утримання.
Крім того, позивачем не доведено, що відповідач здатна за своїм матеріальним станом сплачувати аліменти у визначеному ним розмірі.
Так, сам лише факт наявності у власності відповідачки частки квартири, яка перебуває у спільній частковій власності, придбаного у період шлюбу автомобіля, а також зроблених нею в минулому депозитів, які жодним чином не здатні забезпечити щомісячну сплату аліментів у вищевказаному розмірі, не можуть бути належними доказами, які підтверджують матеріальну спроможність відповідачки забезпечити надання утримання синові, розмір якого у 3,5 рази перевищує мінімальний прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, та який на дату ухвалення судового рішення становить 2833гривні. Крім того, розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 в ТОВ «МАМС ДЕНТ» у період з серпня 2021 по вересень 2022 року становив 9300 гривень щомісячно (сума після утримання податків та зборів - 7486,50 гривень) (т.1 а.с.131).
Також встановлено, що відповідно до інформації Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби №9121690/0/15-22 від 16.08.2022 року (т.1 а.с.137) малолітній син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виїхав за межі України 01.08.2022 та згідно із Сертифікатом для пред'явлення під час проходження перевірки-тимчасове посвідчення особи (т.1 а.с.173-174) перебуває у Німеччині, місце проживання: АДРЕСА_4 .
Позивач вивіз дитину за межі України без згоди матері, та, як стверджує відповідач, приховує від неї справжнє місце перебування сина.
Суд звертає увагу, що надані ОСОБА_1 письмові докази: листування у мобільному додатку «Viber» (т.1 а.с.122-129, 156-170, 223-258), належність і допустимість якої позивачем не оспорюється, звернення відповідачки до Служби у справах дітей, до Бориспільського районного управління поліції (т.1 а.с.140-155, 170-185, 192-199, 204-221259-260), а також постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.184 КУпАП від 29.06.2022 за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначеного способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із сином (т.1 а.с.200-2010), за ч.1 ст.184 КУпА від 24.09.2022 за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків, перешкоджання у відвідуванні сином психолога (т.1 а.с.205-207), підтверджують ту обставину, що відповідачка вживала заходи, у тому числі протягом 2021-2022 років, щоб усунути перешкоди, які створювалися їй позивачем у спілкуванні та вихованні сина, у тому числі зверталась до позивача з метою отримати відомостей про місце перебування сина та його стан.
Також встановлено, що Бориспільським міськрайонним судом було ухвалено рішення від 29 березня 2023 року у цивільній справі №359/1538/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, про відібрання і повернення дитини без позбавлення батьківських прав, яким позов ОСОБА_1 задоволено, вирішено: відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (закордонний паспорт НОМЕР_1 ), без позбавлення батьківських прав (т.2 а.с.85-93). Вказана справа на цей час перебуває на розгляді у Київському апеляційному суді, у зв'язку з подачею апеляційною скарги на рішення Бориспільського міськрайонного суду від 29 березня 2023 року.
Відповідно до ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 182 Сімейного кодексу України в редакції закону, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати; у цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що жодних належних і допустимих доказів того, що позивач до звернення відповідачки до нього з позовом про визначення місця проживання дитини, а також до звернення до суду з цим позовом, вживав заходи для отримання аліментів від відповідачки ОСОБА_10 , суду надано не було. У зв'язку з цим позовна вимога щодо стягнення аліментів за минулий час (за 83 місяці, що передують зверненню до суду) є необґрунтованою та безпідставною.
Щодо позову про стягнення аліментів на користь позивача на утримання їх спільного з відповідачкою сина, то і в цій частині суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, зважаючи на те, що відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили, місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено з його матір'ю - ОСОБА_1 , відповідачкою у даній справі.
Крім того, на переконання суду підстави для часткового задоволення позову щодо стягнення аліментів за період , коли малолітній син, фактично проживав з батьком, також відсутні, зважаючи на встановлене в ході судового розгляду допущене позивачем зловживання правом, яке полягає у створенні перешкод відповідачці у спілкуванні із сином, усуненні її від участі у вихованні та утриманні сина, за що позивач був притягнений до адміністративної відповідальності, а також під час розгляду у суді позовів про визначення місця проживання дитини та про відібрання дитини у батька, вивіз сина за межі України, що, безумовно, ускладнює виконання рішення щодо передачі дитини матері.
Відповідно до вимог ст.8 Сімейного кодексу України, я кщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин
Так, в силу вимог ч.ч.2,3, 4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
За змістом ч.6 цієї статті, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.3 ст.16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Судові витрати, які підлягають стягненню в порядку ст.141 ЦПК України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4,12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у твердій грошовій сумі та за минулий час - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 29.12.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів