Справа № 288/1378/24
Провадження № 1-кс/288/138/24
про арешт майно
10 червня 2024 року . смт. Попільня
Слідчий суддя Попільнянського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області клопотання прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури - ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024065440000074 від 05.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, про арешт майна та додані до клопотання матеріали,
Прокурор Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СВ Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024065440000074 від 05.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.06.2024 о 13 год. 55 хв. до чергової частини відділення поліції № 2 Житомирського РУП надійшло повідомлення із служби «102» від начальника СРПП ВПД №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_5 про те, що під час патрулювання АДРЕСА_1 було зупинено автомобіль марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якого номер рами не відповідає свідоцтву про реєстрацію, а саме ідентифікуючий номер рами транспортного засобу містить сліди пошкодження у вигляді потертостей та нерівностей, сліди корозії в процесі експлуатації.
У ході проведення огляду місця пригоди 05.06.2024 було вилучено вилучено автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором, та на підставі заяви про добровільну видачу - свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_2 видане ТСЦ 1845 від 13.12.2019 на ім'я ОСОБА_4 .
Вказаний транспортний засіб було поміщено на зберігання до майданчика тимчасового тримання ТЗ при Відділенні поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 з наявним до нього краном маніпулятором належить на праві власності ОСОБА_4 , зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуває у постійному користуванні у ОСОБА_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 . (тел. НОМЕР_3 ).
Вилучений дізнавачем під час огляду місця події від 05.06.2024 автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 з наявним до нього краном маніпулятором, у відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України має статус тимчасово вилученого майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України підставою для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором є сукупність розумних підозр вважати, що вони є доказом кримінального правопорушення.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України метою накладення арешту на тимчасове вилучене майно, а саме на автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором є необхідність збереження речових доказів.
В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно постановою слідчого від 05.06.2024 автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором визнано речовим доказом.
Обґрунтуванням визнання автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором речовим доказом є розумність підозр вважати, що вказане майно є матеріальним об'єктом, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в ході здійснення досудового розслідування шляхом проведення судових експертиз.
Тимчасове вилучене майно - автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором зберігається на території майданчика тимчасового тримання ТЗ при Відділенні поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
На підставі викладеного прокурор, просить клопотання задовольнити та накласти арешт у вигляді позбавлення права на відчуження, користування та розпорядження тимчасово вилученим майном - автомобілем марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором належить на праві власності ОСОБА_4 , зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуває у постійному користуванні у ОСОБА_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 . (тел. НОМЕР_3 ) - з метою збереження речових доказів. Вилучений автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором зберігати на майданчику тимчасового тримання ТЗ при Відділенні поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо розгляду клопотання поклався на розсуд суду.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений, надав до суду телефонограму про розгляд клопотання без його участі.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом першим частини другої статті 170 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Завданням накладення арешту на зазначене майно є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Вказане завдання неможливо досягнути за допомогою інших заходів забезпечення кримінального провадження передбачених статтею 131 КПК України. Відповідно до положень статті 170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Метою накладення арешту на вказане майно є необхідність збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, що в подальшому будуть використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження для забезпечення змагальності сторін у кримінальному провадженні та повноти досудового розслідування.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Судом встановлено, що СВ Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області за вищевказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за № 12024065440000074 від 05.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Згідно частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Також вивчені матеріали показали, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності на особисту річ; факти, що можуть бути встановлені під час проведення слідчих дій відносно вказаного майна не можуть бути встановлені іншим шляхом і не застосування цих заходів забезпечення кримінального провадження не дають змоги досягти дієвості цього кримінального провадження (ч.3 ).
Обмеження права власності у даному випадку співмірно завданням кримінального провадження.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя або суд накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у пункті 1 частини 2 статті 167 КПК України.
Внесене прокурором клопотання відповідає вимогам статті 171 КПК України. Матеріали клопотання, а саме: - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024065440000074 від 05.06.2024; - постанова про провадження досудового розслідування дізнавачом від 05.06.2024; - повідомлення про початок досудового розслідування від 05.06.2024;- копія заяви ОСОБА_6 від 05.06.2024; - протокол огляду місця події з додатком від 05.06.2024; - копія заяви ОСОБА_4 від 08.06.2024; - протоколи допиту свідка від 06.06.2024; - доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40-1 КПК України; - постанова про призначення технічної експертизи документів від 06.06.2024; - постанова про призначення судово - трасологічної експертизи тз від 06.06.2024; - постанова СВ відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області від про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 05.06.2024; - постанова Коростишівської окружної прокуратури віл 06.06.2024 про групу прокурорів у кримінальному провадженні; - постанова СВ відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області від про провадження досудового розслідування декількома слідчими від 20.05.2024, які містять достатні дані про здійснення СВ відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням статей 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 170-173, 237, 371-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури - ОСОБА_3 про арешт на майно - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді позбавлення права на відчуження, користування та розпорядження тимчасово вилученим майном - автомобілем марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором належить на праві власності ОСОБА_4 , зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,- з метою збереження речових доказів.
Вилучений автомобіль марки «МАЗ», моделі «5337» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, з наявним до нього краном маніпулятором зберігати на майданчику тимчасового тримання ТЗ при Відділенні поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим СВ Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Ухвала може бути переглянута слідчим суддею за письмовим клопотанням володільця майна про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1