ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2024Справа № 910/4696/24
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912)
до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код: 22945712)
про стягнення 42243,84 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
17.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення 42243,84 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу Hyundai, державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №214312805, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 відкрито провадження у справі №910/4696/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
07.05.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив, що ним було виплачено страхове відшкодування за Полісом №214312805 у розмірі 39043,84 грн (за вирахування франшизи).
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.10.2023 у справі №369/12469/23, встановлено, що 27.07.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai, державний номер НОМЕР_2 , порушив Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
30.08.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Light» №57563Га2к3, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувач), пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 18 Договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Light» №57563Га2к3 від 30.08.2022 строк його дії встановлено з 01.09.2022 по 31.08.2023.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до рахунку №2160194 від 06.08.2023, виставленого СТО - ФОП Маслівець О.В., та складеного на підставі ремонтної калькуляції (система Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , становить 48243,84 грн.
Згідно із страховим актом №ARX3780535 від 12.08.2023, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС», сума страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Light» №57563Га2к3 від 30.08.2022 становить 42243,84 грн, на підставі якого та заяви страхувальника позивачем 14.08.2023 було виплачено страхове відшкодування у сумі 42243,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням №992642.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Hyundai, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №214312805 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн., франшизи - 3200,00 грн.
06.10.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про регресні вимоги від 06.10.2023.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування за Полісом №214312805 у розмірі 42243,84 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків .
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Light» №57563Га2к3 від 30.08.2022, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Hyundai, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №214312805, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Hyundai, державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом №214312805).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується, зокрема, в рахунку на виконані роботи.
Таким чином, належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , є рахунок №2160194 від 06.08.2023, складений на підставі ремонтної калькуляції (система Audatex), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , становить 48243,84 грн.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №214312805 становить 3200,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 160000,00 грн.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №214312805 у межах фактично здійснених ним витрат (42243,84 грн.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 (48243,84 грн), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом №214312805 (3200,00 грн) та ліміт відповідальності (160000,00 грн), суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача про стягнення страхового відшкодування з Полісом №214312805 є обґрунтованими на суму 39043,84 грн.
Судом встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом №214312805 у розмірі 39043,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Таким чином, враховуючи, що предмет спору в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 39043,84 грн припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у даній справі, суд дійшов висновку закрити провадження у справі №910/4696/24 у вказаній частині позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).
В іншій частині позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задоволенню не підлягають (в частині стягнення 3200,00 грн), так як вказані грошові кошти є сумою франшизи за Полісом №214312805.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, у зв'язку з закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 39043,84 грн, з державного бюджету на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 2798,63 грн.
В іншій частині судовий збір покладається на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відмовою у позові).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суми страхового відшкодування у розмірі 39043,84 грн.
2. В іншій частині позову відмовити.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) судовий збір у розмірі 2798 (дві тисячі сімсот дев'яносто вісім) грн 63 коп., сплачений за платіжним дорученням №1047940 від 03.04.204.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак