Єдиний унікальний номер № 285/3035/24
Провадження № 1-кп/0285/574/24
07 червня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
потерпілі - неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
законний представник потерпілих - ОСОБА_8 ,
розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12024065530000166 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баранівка Баранівського району Баранівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , офіційно непрацюючого, відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_4 , знаючи про свій обов'язок сплачувати аліменти, встановлені рішенням Баранівського районного суду № 273/47/14 від 16.02.2017 року, згідно якого з ОСОБА_4 стягнутона користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 500 грн до досягнення повноліття дітей, злісно ухиляється від сплати аліментів та його не виконував з 01.08.2020 року по 30.04.2024 року.
Так, ОСОБА_4 , будучи працездатною особою, маючи дохід від тимчасових заробітків, тобто, маючи можливість виконувати рішення суду про стягнення аліментів, заходів спрямованих на погашення заборгованості по аліментам не здійснив, внаслідок чого станом на 01.05.2024 року виникла заборгованість у розмірі 120 246 грн, що перевищує суму сукупних нарахованих платежів за 3 місяці.
Своїми умисними діями, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням коштів на утримання дітей (аліментів), ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_4 подав прокурору заяву від 03.06.2024 року про визнання своєї винуватості, згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_4 , його згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту у його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 .
Законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_8 згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні
Суд, враховуючи зазначені заяви, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, згідно ст. ст. 381, 382 КПК України, вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 66 КК України, судом не встановлено. Позицію останнього щодо визнання вини суд не трактує як щире каяття, оскільки ОСОБА_4 і на теперішній час не сплачує аліментів на утримання дітей згідно рішення суду, борг не погашений, остання незначна оплата аліментів була у квітні 2020 року, а сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження становить 176647,33 грн.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.164 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності притягався та в силу вимог ст. 89 КК України є не судимим, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинений кримінальний проступок до тяжких наслідків не привів, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини кримінального провадження, відношення обвинуваченого до вчиненого та призначає покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням відповідних обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 2 ст. 59-1, п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
На думку суду саме таке покарання сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід в ході кримінального провадження не застосовувався і підстави для його застосування відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно не накладався.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і обрати йому покарання за цим законом у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Згідно п. 1, 2 ч. 2 ст. 59-1, п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, працевлаштуватися.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1