Іменем України
Справа № 285/1262/24
провадження у справі № 2/0285/779/24
05 червня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участю секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони та учасники у справі:
позивач - Виконавчий комітет Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області як орган опіки та піклування, представник - Петько Т.В.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - КНП "Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей - сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків" Житомирської обласної ради, представник - ОСОБА_2 ,
розглянувши заочно у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - КНП "Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей - сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків" Житомирської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
встановив :
01.03.2024 року представник Виконавчого комітету Ярунської сільської радиЗвягельського району Житомирської області як орган опіки та піклування звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого передати органу опіки та піклування для подальшого влаштування; стягувати з відповідача на користь дитини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня подачі позовної заяви та до повноліття дитини.
Свої вимоги орган опіки та піклування обґрунтував тим, що відповідачка є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини записаний на підставі ст. 135 СК України за вказівкою матері.
Від 04.09.2023 року дитина ОСОБА_3 перебуває на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та з 08.09.2023 року влаштований до інституційного закладу терміном на 6 місяців.
З 13 вересня 2023 року ОСОБА_3 влаштовано на повне державне утримання та виховання до КНП "Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей - сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків" Житомирської обласної ради та 26.02.2023 року додатково продовжено термін перебування дитини в інституційному закладі терміном на 6 місяців.
За період перебування дитини в інституційному закладі матір дитини жодного разу її не відвідала, її життям та здоров'ям не цікавиться. Матір дитини має складні матеріально-побутові проблеми, засобів для існування немає, має лише дрібні доходи від підробітку, за місцем реєстрації проживає рідко.
Тому з метою захисту прав та інтересів дитини виникла необхідність позбавити відповідача батьківських прав та стягувати з неї аліменти на утримання дитини.
05.03.2024 року після виконання вимог ст. 187 ЦПК України, даний позов прийнято судом до розгляду у порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
03.04.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання сторони та їх представники не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, які просила задовольнити.
Від третьої особи також надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі, не заперечує проти позовних вимог.
Причини неявки відповідачки суду невідомі. Відзиву на позов не надходило.
05.06.2024 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовні вимоги та матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову за наступних підстав.
Судом встановлено, що матір'ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідачка у справі. Відомості про батька дитини записані відповідно до ст. 135 СК України/а.с.4,5/.
Відповідачка у справі зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 /а.с.7/.
Відповідно до наказу служби у справах дітей Ярунської сільської ради від 04.09.2023 року №44 у зв'язку з тим, що матір ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, дитину ОСОБА_3 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах/а.с.8/.
08.09.2023 року рішенням виконавчого комітету Ярунської сільської ради № 79 влаштовано дитину ОСОБА_3 до інституційного закладу терміном на 6 місяців/а.с.9/.
Відповідно до повідомлення КНП "Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей - сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків" Житомирської обласної ради від 13.09.2023 року ОСОБА_3 з 13.09.2023 року знаходиться на повному державному утриманні та вихованні/а.с.10/.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Ярунської сільської ради № 22 від 26.02.2024 року продовжено термін перебування малолітнього ОСОБА_3 в інституційному закладі терміном на 6 місяців/а.с.11/.
Відповідно до характеристики з місця проживання від 21.02.2024 року відповідачка ОСОБА_1 на території сільської ради не працює, має складні матеріально-побутові проблеми, на даний час із засобів для існування має лише дохід від дрібних підробітків, за місцем реєстрації проживає рідко, має із співмешканцем нестабільні стосунки, є звернення до правоохоронних органів щодо незадовільної поведінки вдома/а.с.12/.
З повідомлення КНП "Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей - сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків" Житомирської обласної ради від 14.02.2024 року слідує, що за час перебування дитини у закладі матір дитини жодного разу не відвідала дитину, не цікавиться її здоров'ям. На поштову адресу матері було направлено лист про батьківські обов'язки та наслідки їх невиконання. При відсутності умов для нормального розвитку та вихованні дитини, просять вирішити питання про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування/а.с.13/.
Також, 20.02.2024 року КНП "Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей - сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків" Житомирської обласної ради повідомило службу у справах дітей Ярунської сільської ради, що матір дитини ОСОБА_3 за весь час перебування хлопчика у закладі не відвідувала його, не цікавилася його життям та здоров'ям/а.с14/.
Як убачається з рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12.09.2023 року, що набрало законної сили, відповідачку ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнуто аліменти на користь дитини/а.с.15-16/.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області, затвердженого рішенням виконкому ради від 26.02.2024 року, з метою захисту законних прав та інтересів дитини, відповідний орган вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.17,18/.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У відповідності до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
З наданих суду доказів встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, а саме : вихованням дитини не займається, не проживає з нею, не утримує сина, не піклується про стан його здоров'я, про що свідчить той факт що з 13.09.2023 року дитина перебуває в інституційному закладі на повному державному утриманні та вихованні, звідки дитину матір не забирає та взагалі жодного разу не відвідала. Відповідачка не працевлаштована, стабільного та достатнього заробітку немає. Матеріально - побутові умови складні. За місце своєї реєстрації відповідачка проживає рідно та характеризується посередньо. Відповідачка уже була позбавлена батьківських прав відносно ще однієї дитини. Дані обставини суд трактує як відсутність повноцінного інтересу до участі у вихованні дитини.
Розуміючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, враховуючи положення ПП ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд вважає доведеним у судовому засіданні факт ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, що належно було аргументовано відповідним органом опіки та піклування
Ураховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 слід задовольнити.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 167 СК України дитину слід передати органу опіки та піклування для подальшого влаштування.
Разом з тим, суд вважає за доцільне вказати, що згідно до вимог ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (ч.2 ст.166 СК України), який є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві (ст.180 СК України).
Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Згідно зі ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Способи виконання обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст.181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів малолітньої дитини, враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного їх розвитку, вимоги закону щодо мінімального розміру аліментів, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідачки аліментів на користь дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, перерахувавши кошти на особистий рахунок дитини.
Відповідно до положень ст. 191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред'явлення позову, тобто з 11.01.2024 року. Рішення в межах суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, слід допустити до негайного виконання.
Також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідач в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позовну заяву Виконавчого комітету Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - КНП "Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей - сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків" Житомирської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Передати малолітню дитину ОСОБА_3 , органу опіки та піклування Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області для подальшого влаштування.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь дитини : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у твердій грошовій у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 01.03.2024 року, перерахувавши кошти на особистий рахунок дитини.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім ) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін у справі :
позивач - Виконавчий комітет Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області, як орган опіки та піклування ( код ЄДРПОУ - 04344146, місцезнаходження - вул. Миру, буд. 74, с. Ярунь, Звягельський район, Житомирська область ),
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КНП "Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей - сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків" Житомирської обласної ради ( код ЄДРПОУ - 05503562, місцезнаходження - вул. Корабельна, 8, м. Житомир ).
Дата складення повного судового рішення - 10.06.2024 року.
Суддя А.В.Михайловська