ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2024Справа № 911/85/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Військової частини НОМЕР_1
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 12.656,93 грн
Представники сторін: не викликались
05.01.2024 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 12.656,93 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів № 16/01/460НП17 від 29.03.2023 позивачем надано відповідні послуги у кількості 2091,184 тонни нафтопродуктів загальна вартість яких з урахуванням індексу інфляції становить 1.827.627,14 грн. Відповідачем здійснено оплату наданих послуг в загальному розмірі 1.817.738,86 грн без урахування індексу інфляції. 28.10.2023 позивач на адресу відповідача направив рахунки № 40 від 20.10.2023, № 41 від 20.10.2023 та № 42 від 20.10.2023 про сплату нарахування індексу інфляції за приймання, зберігання та відвантаження пального за травень, червень, вересень 2023 року, проте відповідачем кошти сплачені не були. У зв'язку з цим, позивач направив на адресу відповідача претензію від 04.12.2023 про сплату заборгованості за договором, однак заборгованість залишилась непогашеною. Враховуючи викладене та те, що відповідачем взяті на себе зобов'язання виконано не у повному обсязі, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 12.656,93 грн, з яких 9.888,29 грн основного боргу, 2.768,64 грн пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/85/24 від 16.01.2024 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
21.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли зазначені матеріали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/85/24 від 28.02.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
11.03.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів (уточнена позовна заява).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 відкрито провадження у справі № 911/85/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою відповідачу встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.03.2024 було направлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 18.03.2024 о 13:16 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 02.04.2024 включно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/85/24 від 19.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 3.028,00 грн.
26.03.2024 позивачем подано до суду заяву про продовження строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору. В обґрунтування позивач зазначає, що Указом президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україна» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації, який наразі продовжений. Станом на день звернення до суду у Військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти для сплати судового збору оскільки фінансування військових формувань МО України наразі здійснюється за найбільш пріоритетними напрямками (озброєння, військова техніка, продовольство) спрямованими на захист територіальної цілісності та незалежності України військовослужбовцями ЗС України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/85/24 від 26.03.2024 продовжено встановлений процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви до 02.04.2024 включно.
01.04.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/85/24 від 02.04.2024 задоволено клопотання позивача та відстрочено Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору за подачу позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
29.04.2024 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачем зазначено вірний код ЄДРПОУ відповідача.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 18.03.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.03.2023 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (замовник, відповідач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів № 16/01/460-НП/17 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору не сплатив вартість наданих послуг у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9.888,29 грн та за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 2.768,64 грн пені.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з п. 9.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2023.
Відповідно до п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 29.06.2023 визначено, що обсяг прийнятих на зберігання нафтопродуктів складає: паливо дизельне до 6000 тон; бензин автомобільний до 300 тон.
Відповідно до п. 4.2 договору оплата вартості наданих послуг здійснюється на підставі документів, що підтверджують приймання нафтопродуктів складом пального виконавця від замовника і оформлені у відповідності з нормативними документами, що діють у Міністерстві оборони України.
Оплата наданих послуг протягом першого місяця зберігання здійснюється замовником після закінчення календарного місяця, протягом перших 10 банківських днів наступного місяця, на підставі рахунку виконавця.
Оплата послуг за другий та кожній наступний місяць здійснюється замовником після закінчення календарного місяця, протягом перших 10 банківських днів наступного місяця, на підставі рахунку виконавця.
За місяць зберігання нафтопродуктів прийнято 30 діб.
Згідно з п. 4.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 29.06.2023 замовник за фактично надані послуги розраховується з виконавцем коштами, виходячи з наступних ставок за 1 тону нафтопродукту, що прийнятий і знаходиться на зберіганні:
паливо дизельне
протягом першого місяця - 597,00 грн;
протягом другого і кожного наступного місяця - 597,00 грн від залишку нафтопродукту, що зберігається на перше число місяця.
бензин автомобільний:
протягом першого місяця - 497,00 грн;
протягом другого і кожного наступного місяця - 497,00 грн від залишку нафтопродукту, що зберігається на перше число місяця.
Відповідно до п. 4.4 договору розмір грошових сум, що підлягають виплаті замовником, щомісячно корегуються з урахуванням індексу інфляції, що визначаються згідно з офіційним повідомленням Державного комітету статистики України.
Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
За надані у травні 2023 року послуги приймання, зберігання та відвантаження 1938,068 тон нафтопродуктів, що підтверджується актами надання послуг № 4/2 від 15.05.2023, № 5/2 від 15.05.2023, № 6/2 від 15.05.2023, № 7/2 від 15.05.2023, № 13/2 від 17.05.2023, № 10/2 від 17.05.2023, № 12/2 від 17.05.2023, № 8/2 від 17.05.2023 відповідачем було сплачено 1.157.026,60 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 06.06.2023.
По результатам надання послуг за травень 2023 року, дотримуючись вимог п. 4.4 договору, з урахуванням індексу інфляції за травень 2023 року в розмірі 100,5%, ціна за приймання, зберігання та відвантаження 1 тони нафтопродуктів склала 599,99 грн (597,00 грн х 100,5% = 599,99 грн).
Таким чином ціна за надання послуг приймання, зберігання та відвантаження 1938,068 тон нафтопродуктів у травні 2023 року з урахуванням індексу інфляції за травень 2023 року склала 1.162.821,42 грн (599,99 грн х 1938,068 тон = 1.162.821,42 грн)
Тобто розмір доплати за надання послуг приймання, зберігання та відвантаження 1938,068 тон нафтопродуктів у травні 2023 року з урахуванням індексу інфляції за травень 2023 року має становити 5.794,82 грн (1.162.821,42 грн - 1.157.026,60 грн).
За надані у червні 2023 року послуги приймання, зберігання та відвантаження 438,068 тон нафтопродуктів, що підтверджується актами надання послуг № 10/3 від 16.06.2023, № 13/3 від 16.06.2023 відповідачем було сплачено 261.526,60 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 11.07.2023.
По результатам надання послуг за червень 2023 року, дотримуючись вимог п. 4.4 договору, з урахуванням індексу інфляції за червень 2023 року в розмірі 100,8%, ціна за приймання, зберігання та відвантаження 1 тони нафтопродуктів склала 601,78 грн (597,00 грн х 100,8% = 601,78 грн).
Таким чином ціна за надання послуг приймання, зберігання та відвантаження 438,068 тон нафтопродуктів у червні 2023 року з урахуванням індексу інфляції за червень 2023 року склала 263.620,57 грн (601,78 грн х 438,068 тон = 263.620,57 грн).
Тобто розмір доплати за надання послуг приймання, зберігання та відвантаження 438,068 тон нафтопродуктів у червні 2023 року з урахуванням індексу інфляції за червень 2023 року має становити 2.093,96 грн (263.620,56 грн - 261.526,60 грн = 2.093,96 грн).
За надані у вересні 2023 року послуги приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів, що підтверджується актами наданих послуг № 14/3 від 04.09.2023; № 10/6 від 15.09.2023, № 13/6 від 15.09.2023 відповідачем було сплачено:
за 438,068 тон дизельного палива 261.526,60 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 28.09.2023;
за 276,980 тон бензину автомобільного - 137.659,06 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 12.09.2023.
По результатам надання послуг за вересень 2023 року, дотримуючись вимог п. 4.4 договору, з урахуванням індексу інфляції за вересень 2023 року в розмірі 100,5%, ціна за приймання, зберігання та відвантаження 1 тони нафтопродуктів склала:
дизельного палива - 599,99 грн (597,00 грн х 100,5% = 599,99 грн);
бензину автомобільного - 499,49 грн (497,00 грн х 100,5% = 499,49 грн).
Таким чином ціна за надання послуг у вересні 2023 року з урахуванням індексу інфляції за вересень 2023 року склала:
438,068 тон дизельного палива - 262.836,42 грн (599,99 грн х 438,068 тон = 262.836,42 грн);
276,980 тон бензину автомобільного - 138.348,74 грн (499,49 грн х 276,980 тон = 138.347,35 грн).
Таким чином розмір доплати за надання послуг приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів у вересні 2023 року з урахуванням індексу інфляції за вересень 2023 року має становити 1.999,50 грн де з них:
438,068 тон дизельного палива - 1.309,82 грн (262.836,42 грн - 261.526,60 грн = 1.309,82 грн).
276,980 тон бензину автомобільного - 689,68 грн (138.348,74 грн - 137.659,06 грн = 689,68 грн).
Таким чином загальний розмір доплати за надання послуг приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів у травні, червні та вересні 2023 року з урахуванням індексу інфляції за травень, червень та вересень 2023 року склала 9.888,29 грн (5.794,82 грн + 2.093,97 грн + 1.999,50 грн = 9.888,29 грн).
Позивачем у відповідності до умов договору були сформовані наступні рахунки на сплату нарахування індексу інфляції
№ 40 від 20.10.2023 за травень 2023 року на суму 5.794,82 грн;
№ 41 від 20.10.2023 за червень 2023 року на суму 2.093,97 грн;
№ 42 від 20.10.2023 за вересень 2023 року на суму 1.999,50 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2023 вказані рахунки було надіслано відповідачу що підтверджується експрес-накладною № 59001044414653 від 28.10.2023.
Відповідач не заперечив отримання вказаних рахунків.
Враховуючи положення п. 4.2 договору відповідач мав здійснити оплату наведених рахунків у строк до 10.11.2023 включно.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 5.1.7 договору замовник зобов'язався здійснювати оплату наданих послуг виконавцем згідно умов договору.
Проте, матеріалами справи свідчать, що в порушення умов договору відповідачем не здійснено оплату наданих послуг у повному обсязі на загальну суму 9.888,29 грн, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у зазначеному розмірі, яка не оспорена відповідачем.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті наданих послуг у повному обсязі не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 9.888,29 грн.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.3 договору у випадку прострочення платежу за договором замовник сплачує пеню відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на період, за який нараховується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати наданих послуг, проте враховуючи вищезазначені норми розмір пені, що підлягає стягненню, має бути обмежений у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої, за розрахунками суду за визначений позивачем період з 11.11.2023 по 05.01.2024, становить 473,44 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3473,44 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В частині нарахування розміру пені в позові слід відмовити, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем порушено норми чинного законодавства України.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 9.888 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 29 коп. боргу, 473 (чотириста сімдесят три) грн 44 коп. пені, 1.982 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дві) грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова