Провадження № 1-кп/734/144/24 Справа № 734/819/24
іменем України
10 червня 2024 року смт Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в смт. Козелець кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019270000000426 від 23.09.2019 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернівка, Новоахангельського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України,-
22 вересня 2019 року, близько о 20 годині 30 хвилини, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем HYUNDAI Coupe, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю близько 92,7 км/год. по вул. Київській у с. Сираї Козелецького району Чернігівської області у напрямку від м. Чернігова до м. Києва, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, перевищив максимально дозволену швидкість у населених пунктах, позначених дорожнім знаком 5.45, тим самим створивши своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, унаслідок чого неподалік господарства АДРЕСА_3 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину зліва направо відносно напрямку його руху.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми - ) крововиливу в м'які тканини голови, вогнищевих крововиливів в м'які мозкові оболонки, множинних саден на голові; закритої травми грудної клітки - множинних переломів ребер, забою лівої легені; розриву лобкового сполучення (сімфізу); закритого перелому правого стегна, закритих переломів великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки, закритого перелому внутрішньої кісточки правого гомілково-ступневого суглоба, закритого перелому малогомілкової кістки лівої гомілки; множинних саден та синців на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, які мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті.
Смерть ОСОБА_7 настала у КНП «Козелецька ЦРЛ» 23.09.2019 від комплексу тілесних ушкоджень, а саме: закритої внутрішньо-черепної травми - крововиливу в м'які тканини голови, крововиливів в м'які мозкові оболонки, саден на голові; закритої травми грудної клітки: множинних переломів ребер зліва, забою лівої легені; закритого перелому правого стегна, закритих переломів великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки, закритого перелому внутрішньої кісточки правого гомілково-ступневого суглоба, закритого перелому малогомілкової кістки лівої гомілки, перелому кісток тазу (розриву сімфізу), які супроводжувались плевропульмональним шоком.
У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій забов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 2.3 д (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), п. 12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, що є причиною виникнення та настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться у прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, вказані в обвинувальному акті, та показав, що має водійських стаж близько 9 років. 22.09.2019 рухався у вечірній час по автодорозі Київ-Чернігів на власному автомобілі Хундай Купе д.н.з. НОМЕР_1 з м.Чернігова. Було темно. Автомобіль був технічно справним. Дорожнє покриття було суху, дощу та туману не було. В с.Сираї продовжив рух у правій смузі, але, перед дорожньо-транспортною пригодою перестроївся у ліву смугу. Яка була швидкість керованого ним автомобіля на момент ДТП не пам'ятає, але погоджується з висновком експерта щодо швидкості 92 км./год. Пішохода на проїжджій частині побачив в останню мить, натиснув на гальма, але вже було запізно. Пішохід перетинав проїжджу частину зліва на право по відношенню до його автомобіля. Згоден, що порушив у даній ситуації правила дорожнього руху. Потерпілому відшкодував моральну шкоду, сума якої ним була заявлена та попросив вибачення.
Перед допитом в судовому засіданні обвинуваченого, останній попросив справу розглянути без дослідження письмових доказів по справі, правильно усвідомлюючи зміст даних обставин справи і наявних доказів, згідно пред'явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому суд, відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорювались. Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керую транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 , тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.286 КК України.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та особу винного, який має постійне місце проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, активно веде волонтерську діяльність щодо забезпечення діяльності ЗСУ, позитивно характерізуєтьься за місцем проживання, думку потерпілого, який жодних претензій до обвинуваченого не має, шкода йому відшкодована у повному обсязі, у зв'язку з чим просив призначити ОСОБА_5 покарання не пов'язане з позбавленням волі без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді органу пробації відносно ОСОБА_5 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як низький.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 основне покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.
Вирішуючи доцільність застосування до обвинуваченого відповідно до ч. 4 ст. 52 КК України додаткового покарання, на виконання п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом будучи тверезим, враховує відсутність відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, враховуючи наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання і, з урахуванням особи винного, який активно веде волонтерську діяльність, направлену на забезпечення потреб ЗСУ в умовах військової агресії з боку рф, думку потерпілого з цього приводу, суд погоджується з позицією захисту, вважає недоцільним в даному випадку позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами.
При цьому, приймаючи до уваги встановлені обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_5 , суд приходить висновку про можливість виправлення засудженого без відбування основного покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає, що останнього необхідно звільнити від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням встановивши іспитовий строк з покладанням обов'язків, встановлених ч. 1 ст. 76 КК України.
Саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Підстав для застосування до набрання вироком законної сили обвинуваченому запобіжного заходу судом не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до вимог ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не застосовувати за відсутністю потреби.
Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 41 580 грн. 77 коп.
Речові докази:
-автомобіль марки HYUNDAI Coupe, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ГУНП в Чернігівській області (м.Чернігів, провулок Вокзальнимй, 17) та який належить ОСОБА_5 повернути останньому за належністю, скасувавши на нього арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 24 вересня 2019 року;
-вилучені під час огляду місця події уламки скла та взуття потерпілого ОСОБА_7 , які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Чернігівській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 349 КПК України до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя