16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/717/24
Провадження № 3/730/362/2024
"10" червня 2024 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Борзна Чернігівської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності,
за ч. 3 ст.178 КУпАП,
03.06.2024 року близько 12-07 год. ОСОБА_1 перебувала в громадському місці - на зупинці громадського транспорту в с. Красностав по вул. Кривошеївка поблизу буд. № 2 в стані алкогольного сп'яніння, мала неохайний зовнішній вигляд, хитку ходу, незв'язну мову, чим ображала людську гідність та громадську мораль.
Оскільки дії ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість визнала повністю, підтвердила обставини, викладені в протоколі. Пояснила, що дійсно перебувала на зупинці громадського транспорту в с. Красностав у стані сп'яніння. Раніше вона також притягувалася до відповідальності за перебування у селі у стані сп'яніння. Розуміє, що порушує закон, переконує, що зробила висновки та буде виправлятися. Просить суворо не карати.
Відповідно до статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Статтею 178 КпАП визначено адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Тобто, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі в публічних (громадських, людних) місцях, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні, але здебільшого, ці дії позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки (див. з цього питання постанову ВСУ від 04.10.2012 у справі № 5-7к12).
Що стосується характеристики поняття «громадська мораль» ужите у вказаній статті наведеного Кодексу, то судом зауважується, що за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», суспільна мораль - система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість.
У постанові від 29 жовтня 2021 року в справі № 480/85/19 Верховний Суд в т.ч. зауважив, що поняття суспільної моралі є оціночним і у кожному випадку порушення (не порушення) суспільної моралі має оцінюватися, виходячи з фактичних обставин. Також варто враховувати, що протягом останніх десятиліть у суспільстві змінювалися традиції, культурні цінності, які формують суспільну мораль.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у появі в громадських місцях у п'яному вигляді.
Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Об'єктивна сторона діяння у формі «появи в громадських місцях у нетверезому стані», що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав'язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу, а суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.
У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складено у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 погодилася;
- копією рапорта працівника поліції;
- письмовими поясненнями громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- копіями постанов про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 178 КУпАП серії ГБВ № 976828 від 27.04.2024р. та серії ГБВ № 976854 від 22.05.2024р. відповідно, згідно яких ОСОБА_1 притягувалася до відповідальності за вчинення аналогічних дій;
- фотоілюстрацією правопорушення.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Таким чином, у сукупності з іншими доказами, що містяться у справі, суд вважає вину ОСОБА_1 повністю доведеною.
При цьому суд бере до уваги, що ч. 3 ст. 178 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою ст.178 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді.
Матеріалами справи безсумнівно підтверджується те, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, відповідальність за які, передбачена ч. 1 та ч. 2 ст. 178 КУпАП. Вказане не заперечувалося ОСОБА_1 і в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У цій ситуації суд ураховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, обставин, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність, не встановлено, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 статті 178 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Окремо суд вважає обміркувати вид стягнення.
З процесуальних рішень, що є у справі, убачається, що на ОСОБА_1 вже накладалися стягнення у виді штрафу. Проте, з систематичності аналогічних діянь, вчинених ОСОБА_1 , убачається, що такий вид стягнення вже є недієвим. А тому суд вважає за необхідне призначити стягнення у виді громадських робіт. На думку суду, застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у такому виді є найбільш доречним та спричиняє негативні наслідки особистого характеру саме для правопорушника, не обтяжує сімейний бюджет останньої, оскільки вона не працює, а також є саме тим стягненням, який буде достатнім для виховання ОСОБА_1 .
Адже, адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації, на переконання суду, у разі визначення стягнення у виді громадських робіт.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 178, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Ріхтер В.В.