Справа № 686/1775/24
Провадження № 3/686/4834/24
06 червня 2024 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., за участі секретаря судового засідання Тарковської А.С., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Гандзьошина М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з Управління патрульної поліції в Хмельницькій області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №558369від 05.01.2024 року,« ОСОБА_1 05.01.2024 року о 22 год. 12 хв. в м. Хмельницькому по вул. Подільській 109, керував транспортним засобом «DaewooLanos», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку, із застосуванням спеціального технічного приладу AlcotestDrager 7510 ARLM 0397 Тест №508. Результат 0,71 проміле. Водій ОСОБА_1 з результатом огляду згоден. Від проходження медичного огляду а стан алкогольного сп'яніння в лікаря - нарколога відмовився». За протоколом своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановами суду від 27.02.2024 року та 17.04.2024 року на підставі клопотання захисника двічі скеровувався протоко та додані до нього матеріали справи на доопрацювання з посиланням на правильність кваліфікації діяння, та відповідності зазначених в проколі та документах часу вчення дій долученим відеодоказам. Проте зазначені в постановах суду недоліки поліцейськими усунуті не були, а надіслані відповідні рапорти містіть висловлену позицію органів поліції щодо складених ними матеріалів.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, заяв про відкладення розгляду справ на надав. На адресу суду ОСОБА_1 надіслав заяву, у якій зазначив, що 05.01.2024 року близько 21 години перед тим, як сідати за кермо свого транспортного засобу «Daewoo Lanos»,державний номерний знак НОМЕР_1 , випив бутилку пива, тобто він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння коли його зупинили працівники поліції. Він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу і в результаті огляду на стан сп'яніння прилад Драгер показав результат 0,71 проміле, тобто в результаті огляду було підтверджено, що він дійсно перебував в стані сп'яніння. Він погодився з результатами огляду, оскільки дійсно був в стані сп'яніння, тому працівник поліції наголосив йому, що буде складено протокол за вказаними результатами огляду, тобто, він сподівався, що працівник поліції зазначить в протоколі, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і що він порушив п. 2.9 «а» ПДР, проте працівник поліції склав протокол за порушення ним п. 2.5 ПДР, за відмову від проходження огляду. Хоча він не відмовлявся, а був згідний з результатом, тому відносно нього працівник поліції мав скласти протокол за порушення ним саме вимог п. 2.9 «а» ПДР. Перед складанням протоколу він погодився з результатами огляду і ще раз наголосив, що працівник поліції йому дослівно сказав: «Оформляю по нашому тесту, який ОСОБА_1 пройшов на місці зупинки транспортного засобу» (тобто за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння). Дані обставини підтверджуються відео 22:33:20.
В судовому засіданні захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Гандзьошин М.В. просив провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що згідно позиції його підзахисного, яка підтверджена долученими поліцейськими відеоматеріалами, він на відео о 22:33:20 чітко на запитання поліцейського щодо оформлення протоколу за наявними показаннями Драгеру чітко вказав, що «так», у зв'язку з чим від подальшого проходження огляду на стан сп'яніння відмовився. Вказав, що зазначені в рапортах поліцейського взводу № 2 роти 3 1 УПП в Хмельницькій області ДПП О.Мединського обставини спотворені та не відповідають обставинами справи та долученому відео, та є лише частковим відображенням подій, які дійсно мали місце. Крім того зауважив суду невідповідність часу складання усіх документів по справі долученому відео, а також взагалі відсутність відео в період часу з 22.41 по 23.29, й відсутність свідків, які були присутні під час складання протоколу. Також вказав на відсутність на відео роз'яснення прав та обов'язків ОСОБА_1 під час складання протоколу.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП може проявлятись як формі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, так і формі у відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є різними складами вказаного адміністравтиного правопорушення.
Суд розглядає справу лише в межах складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі, й самостійно не може встановлювати склад адміністративного правопорушення та обставини його вчинення.
Як вбачається із наданих в ході судового розгляду письмових пояснень ОСОБА_1 , останній добровільно погодися пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, із результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння (0,71 проміле) на місці зупинки погодився, у зв'язку з чим проїхати до медичного закладу для повторного проходження огляду відмовився.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд водія проводиться в закладах охорони здоров'я у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно з п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Отже питання розмежування наявності згоди на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та погодження з його результатом за наявності підтвердження стану алкогольного сп'яніння, що є відповідно підставою кваліфікації дій як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, чи відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, є предметом доведення стороною звинувачення, що впливає на правильність кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у зазначеному вище порядку та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зрозумілою та не передбачати її неоднозначного тлумачення. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейських може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Зазначені вимоги нормативних актів поліцейськими дотримані не були.
Так, згідно наданого відео ОСОБА_1 добровільно погодися пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, із результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння (0,71 проміле) на місці зупинки погодився одразу після його отримання не погодився. Проте після цього внаслідок неодноразового роз'яснення поліцейським можливості та процедури проходження медичного огляду в лікарській установ, на кінцева запитання поліцейського, чи погоджується ОСОБА_1 на оформлення протоколу за результатами тесту Драгер, який він пройшов на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 чітко вказав, що так, у зв'язку з чим проїхати до медичного закладу для повторного проходження огляду відмовився. Після вказаного працівник поліції зазначив, що до нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУПАП (без вказівки саме за що).
Вказані відеодокази узгоджуються з наданими суду письмовими поясненням ОСОБА_1 .
Отже аналіз зазначених доказів про справі унеможливлює суд встанови факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, яка має повинна бути зрозумілою та не передбачати її неоднозначного тлумачення, оскільки неодноразові запитання поліцейського носили не точний характер, дають можливість неоднозначного тлумачення, що відповідно вплинуло на неконкретне та неоднозначне трактування відповідей на них. Із змісту реплік поліцейського вбачається, що він не пересвідчився, чи дійсно ОСОБА_1 не погодився з результатами Драгеру, проте неодноразово висував вимогу про проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Аналіз фактичних обставин, які встановлюються із зазначеного відеозапису, указує на недоведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася в рішення хсудів, зокрема апеляційної інстанції (постанова Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року, справа № 367/3111/20 тощо).
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що інкриміноване правопорушення не містить відповідну викладу об'єктивної сторони ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення та самостійно змінювати у своєму судовому рішення об'єктивну сторону правопорушення.
Крім того суд бере до уваги, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення він був складений 05.01.2024 року о 22.41. Проте згідно доданого відеозапису о 22.41 протокол не складався, й взагалі відсутнє відео під час складання вказаних матеріалів, оскільки відео згідно наданих матеріалів розпочинається о 22.11, триває до 22.41, після чого переривається й розпочинається 23.29, де відбувається лише зачитування вже складеного протоколу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно вимог п. 11 Розділу ІІ Інструкції «З оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015, особі, що притягається до адміністративної відповідальності, поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення мають бути роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Положеннями ч. 5 Розділу ІІ Інструкції «Із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Отже вказаними відеозаписами не зафіксовано обставин складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Зазначені права роз'яснені поліцейський лице стосовно його прав в суді вже після складання вказаного протоколу.
Отже суд погоджується з доводами сторони захисту про істотне порушення працівниками поліції процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також істотне порушення вищевказаних вимог Інструкції «Із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» при фіксації події правопорушення.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася в рішеннях судів, зокрема апеляційної інстанції (постанова Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, справа № №293/333/22 тощо).
Крім цього суд бере до уваги, що згідно наданого відео ОСОБА_1 продув газоаналізатор Драгер о 22.19.43, результат отримано о 22.19.59, проте згідно роздруківки з газаалізатора Драгер вказано час 22.20.34, проте згідно наданого відео жодних дій з газааналізатором саме в цей час проведено не було.
Також матеріали справи містять направлення направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.01.2024 року 22.30, проте згідно наданого відео жодного направлення у вказаний час оформлено чи видано не було.
Все зазначене у своєї сукупності свідчить про істотність порушення встановленої законом (ч.3 ст.266 КУпАП) процедури огляду водія на стан сп'яніння, що має наслідком її недійсність (ч.5 ст.266 КУпАП).
Крім того суд бере до уваги зауваження сторони захисту на те, що матеріали справи містять розбіжності часових даних на пристроях відео реєстрації, що використовувалися працівниками поліції, а також відсутність свідків під час складання протоколу, оскільки відповідна відео фіксація цієї процедури не велася.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia»,рішення від 30.05.2013 року, заява№ 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»заява №926/08, рішення від20.09.2016 року), суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Вивчивши матеріали справи, вважаю за необхідне закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Керуючись ст.ст.283-285 КУпАП, суддя,-
постановила:
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілою, її представником, прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа