вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
10 червня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/350/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-ка на лі за цій но го господарства міста Ужгорода», м Ужгород
до відповідача Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Холмок Закарпатської області
про стягнення 1 087 691,01 грн,
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
Сторони не викликалися
Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» заявило позов до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 1 087 691,01 грн заборгованості за надані послуги з водопостачання. Позов заявлено з посиланням на статті 509, 526 Цивільного кодексу України, статті 173-175, 193 Господарського кодексу України, статтю 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Ухвалою суду від 09.04.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 16 315,36 грн сплаченого судового збору.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (згідно з довідкою про доставку електронного листа від 09.04.2024), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем за порушення умов договору від 11.04.1997 та згідно з додатковою угодою № 1 від 19.07.2018 по оплаті за послуги з водопостачання, включаючи втрати питної води, що підтверджує доданими до позовної заяви рахунками.
Водночас стверджує, що відповідач свої грошові зобов'язання по своєчасній оплаті отриманих послуг належним чином не виконав, а тому заборгованість позивача за період з грудня 2023 р. по березень 2024 р. включно становить 1 087 691,01 грн, яка за твердженням позивача, спричиняє значні збитки комунальному підприємству.
Отже, позивач очікував на виплату заборгованості за надані послуги, однак оплати відповідачем здійснено не було, що стало підставою подання цієї позовної заяви.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Розпорядженням Кабінету міністрів України від 12.06.2020 №712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області» та Закону України «Про добровільне об?єднання територіальних громад» Коритнянську сільську раду було приєднано до Холмківської сільської ради.
Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об?єднання територіальних громад» повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об?єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об?єднаною територіальною громадою.
Згідно з п. 3, ст.8 ЗУ «Про добровільне об?єднання територіальних громад» зазначено, що об?єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов?язків територіальних громад, що об?єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об?єднаною територіальною громадою.
Виходячи з вищенаведеного, Рішенням Холмківської сільської ради №10/УШ-2020 від 01.12.2020 року «Про початок реорганізації Сторожницької сільської ради, Тарновецької сільської ради та Коритнянської сільської ради шляхом приєднання до Холмківської сільської ради» було приєднано Коритнянську сільську раду та визначено правонаступником всього майна, прав та обов?язків Холмківську сільську раду.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.04.2021 року Коритнянська сільська рада припинена в результаті її реорганізації як юридична особа, а її правонаступником зазначено Холмківську сільську раду (код ЄДРПОУ 22096259).
Між Комунальним підприємством Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода (водоканалом, позивачем у справі) та Коритнянською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області (абонентом) було укладено Договір б/н від 11.04.1997, за умовами якого водоканал зобов'язується поставляти абоненту воду, відводити господарсько-побутові, виробничі і дощові стоки, а абонент, у свою чергу, зобов'язується щомісячно оплачувати за споживання води і пропуск стічних вод у відповідності з показниками водомірів по тарифу.
Суд констатує, що Холмківська сільська рада (відповідач у справі) в порядку правонаступництва взяла на себе зобов'язання по оплаті за надані позивачем послуги відповідно до умов Договору б/н від 11.04.1997 та Додаткової угоди №1 від 19.07.2018 до Договору б/н від 11.04.1997 як правонаступник Коритнянської сільської ради.
Відповідно до розділу ІІІ укладеного Договору, абонент зобов'язаний оплачувати рахунки у строки, встановлені "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України".
Згідно з додатковими умовами даного договору, тарифи за воду і каналізацію можуть змінюватися залежно від змін цін на енергоресурси, реагенти.
В подальшому, 19.07.2018 між позивачем та Коритнянською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області була укладена Додаткова угода №1 до Договору б/н від 11.04.1997, за змістом якої сторони домовилися розділ Предмет договору Договору б/н від 11.04.1997 викласти в наступній редакції:
а) Водоканал бере на себе зобов'язання забезпечувати Абонента питною водою (до точок розмежування балансової належності мереж), яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту. Водопостачання здійснюється згідно із затвердженого графіку подачі холодної питної води. Джерело водопостачання підземне. У разі зміни графіку у встановленому законом порядку водопостачання здійснюється за новим графіком без додаткового узгодження з Абонентом.
б) Абонент зобов'язується оплачувати вартість спожитої питної холодної води за розрахунковий період (включаючи втрати питної води в мережах, що не перебувають на балансі КП Водоканал м. Ужгорода) відповідно до встановленої системи обліку на умовах цього договору за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП №1575 від 28.12.2017 року, виходячи з розрахунку вартості 1 м кубічного питної холодної води, що дорівнює: 12,98 грн., належно експлуатувати водопровідні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі Правила користування). Абонент відповідає за збереження водомірів, водомірних вузлів та санітарний стан приміщення водомірного вузла, в разі якщо воно перебуває у нього на балансі. У разі зміни у встановленому законодавством порядку тарифів, діючих на час укладання договору, загальна вартість змінюється відповідно до нових тарифів, діючих на період розрахунку, без внесення змін до даного договору.
Згідно з п. 2 умов додаткової угоди встановлено, що оплата Абонентом проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Водоканалу грошових коштів до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого відповідно до вимог частини 1 розділу ІІ даного Договору до оплати рахунку за фактично надані послуги. Розрахунковий період - один календарний місяць. Фактичним строком оплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу.
Рахунки за воду вручаються представнику Абонента. Для вручення рахунку Абонент зобов?язується з?явитися в розрахунковий відділ Водоканалу до 15 числа наступного за розрахунковим місяця. У випадку нез?явлення представника Абонента для отримання рахунку, останній надсилається на його адресу поштою рекомендованим листом.
На виконання умов передбачених договором та додатковою угодою позивач надав відповідачу послуги центрального водопостачання, що підтверджується доданими до позовної заяви рахунками:
- Рахунок-фактура №01792/12/1-1 від 10.01.2024 на загальну суму 261885,26 грн.
- Рахунок-фактура №01792/1/1-1 від 13.02.2024 на загальну суму 325343,39 грн.
- Рахунок-фактура №01792/2/1-1 від 13.03.2024 на загальну суму 266947,14 грн.
- Рахунок-фактура №01792/3/1-1 від 04.04.2024 на загальну суму 233515,22 грн.
На виконання вказаного договору відповідач - Холмківська сільська рада, як правонаступник Коритнянської сільської ради, грошові зобов'язання по своєчасній оплаті отриманих послуг належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за період з грудня 2023 р. по березень 2024 р. включно у розмірі 1 087 691,01 грн,
Відповідач свої обов'язки щодо сплати не виконав, грошові кошти за надані послуги позивачу не сплатив, що і зумовило звернення Позивача до суду за захистом своїх прав.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем, як правонаступником існують договірні зобов'язання за договором від 11.04.1997 про надання послуг та Додаткову угоду №1 від 19.07.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 32 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення від 10.01.2002 (з наступними змінами та доповненнями), за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.
Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що в період із грудня 2023 р. по березень 2024 р. (включно) відповідач заборгував перед позивачем за надані послуги з водопостачання суму 1 087 691,01 грн, свідченням чого є виставлені до оплати рахунки-фактури, копії яких містяться в матеріалах справи.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 087 691,01 грн заборгованості за надані послуги з водопостачання є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оцінивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені, відповідачем у встановленому порядку не спростовані, відтак, позов підлягає до задоволення повністю.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 16 315,36 гривень витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73, 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги - задоволити повністю.
2. Стягнути з Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (вул. Свободи, будинок 50, с. Холмок, Ужгородський район, Закарпатська область, 89422, код ЄДРПОУ 22096259) на користь Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода (вул. Митна, будинок 1, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 03344326) суму 1 087 691,01 грн (один мільйон вісімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 01 коп) заборгованості за надані послуги з водопостачання, а також 16 315,36 грн (Шістнадцять тисяч триста п'ятнадцять гривень 36 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 10.06.2024
Суддя Андрейчук Л. В.