61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
07.06.2024 Справа №905/326/24
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ
до: Комунального дошкільного навчального закладу «Виноградненський дитячий садок «Лелека» Маріупольської міської ради Донецької області», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 17397,89грн
без участі (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального дошкільного навчального закладу «Виноградненський Дитячий садок «Лелека» Маріупольської міської ради Донецької області» про стягнення суми основного боргу у розмірі 11457,70грн, пені у розмірі 1691,97грн, інфляційних втрат у розмірі 3589,95грн, 3% річних у розмірі 658,27грн (всього 17397,87грн).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині оплати вартості спожитого газу за період грудень 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/326/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 11.04.2024 (враховуючи час пересилання засобами зв'язку) для подання суду відзиву на позов.
Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до електронного кабінету позивача та згідно довідки, сформованої у системі “Діловодство спеціалізованого суду”, доставлена 11.03.2024 до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”.
Таким чином, враховуючи доставку позивачу копії ухвали суду через сервіс електронного кабінету, позивач є такими, що належним чином повідомлений про порушення провадження у справі.
Станом на час відкриття провадження у справі Комунальний дошкільний навчальний заклад «Виноградненський дитячий садок «Лелека» Маріупольської міської ради Донецької області» в силу приписів ч.6 ст.6 ГПК України (в редакції ЗУ від 29.06.2023 №3200-IX) не зареєстрував власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Станом на 07.06.2024 відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання від відповідача до суду не надходили.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що у Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 10, п.18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Комунальний дошкільний навчальний заклад «Виноградненський дитячий садок «Лелека» Маріупольської міської ради Донецької області» (код ЄДРПОУ 40219513) значиться за наступною адресою: 87642, Донецька область, м.Маріуполь, село Виноградне(пн), вул. Радянська, 226-А.
Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №3684-ІХ від 08.05.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05:30 14 травня 2024 року строком на 90 діб, тобто до 12 серпня 2024 року, відтак триває станом на час винесення рішення у справі.
Враховуючи, що останнім відомим місцезнаходженням відповідача є м.Маріуполь, село Виноградне, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованим, відділення поштового зв'язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв'язку не надаються, позивач не мав можливості направити копію позовної заяви та копії доданих до неї документів засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, в тому числі і суд не зміг здійснити надсилання ухвали про порушення провадження у справі.
У Єдиному державному реєстрі міститься лише інформація про засоби здійснення зв'язку з юридичною особою, а саме номер телефонного зв'язку - 380971102499.
Cудом були вжиті додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограми за вище вказаним номером телефону, однак зв'язок не був встановлений.
У зв'язку з тим, що відповідач не має офіційних електронних адрес, судом відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було повідомлено відповідача про винесену судом ухвалу про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, відтак в силу вимог закону відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/326/24.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.
Відповідно до ч. 4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи викладене, а також відсутність заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, постачальник) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За змістом ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»:
- оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015р. № 809 і від 9 грудня 2020р. №1236» (далі - Постанова КМУ №1102).
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено зобов'язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Комунальний дошкільний навчальний заклад «Виноградненський дитячий садок «Лелека» Маріупольської міської ради Донецької області» (далі - споживач, відповідач) є бюджетною установою.
Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, (далі - Кодекс ГТС) (в редакції станом на момент спірних правовідносин) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (в редакції станом на момент споживання газу) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику «останньої надії» перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».
Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
Відповідно до п.5 глави 1 Розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015р., алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Згідно з п.3 глави 1 Розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи алокація природного газу по кожному замовнику послуг транспортування природного газу, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) у точці виходу за певний період, визначається оператором газотранспортної системи та доводиться ним до відома замовника послуг транспортування природного газу у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.2 глави 7 Розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
За вимогами п.2 глави 7 Розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи у точках виходу до газорозподільної системи оператор газотранспортної системи здійснює остаточну алокацію щодобових відборів замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням інформації про прогнозовані та фактичні обсяги споживання по кожному окремому споживачу замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням вимог цієї глави.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (форма №10) від оператора ГРМ, за якою Комунальний дошкільний навчальний заклад «Виноградненський дитячий садок «Лелека» Маріупольської міської ради Донецької області» в інформаційній платформі має ЕІС-код 56XS0001463E900I;
- листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-24-248 від 05.01.2024 та приєднаним до нього (додаток 18) Інформація щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS0001463E900I в Реєстрі споживачів постачальника та Інформація щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0001463E900I за періоди 06.12.2021 по 11.12.2021, з 01.01.2023 по 28.02.2023, з 02.03.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 30.06.2023.
У листі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 05.01.2024 №ТОВВИХ-24-248 містяться відомості про те, що споживач з ЕІС-кодом 56XS0001463E900I спожив за 12.2021 остаточний обсяг газу в об'ємі 242,76 м3.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Отже, протягом періоду з 01.11.2021 по 31.12.2021 діяв типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги (споживач) та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник «останньої надії»).
За умовами п.2.1. договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку що визначені цим договором.
Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із ЦК України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (Кодекс газорозподільних систем) (2.3. договору).
Відповідно до п.3.1 договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За приписами п.3.3 договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Відповідно до п.4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу IV Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживача за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п.4.2. договору).
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчування, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п.4.3 договору).
Відповідно до п.4.4 договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору до закінчення календарного місяця.
Згідно, п.4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми.
Відповідно до п.5.2 договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасно та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Згідно п.6.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природній газ.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність передбачену цим договором та чинним законодавством (п.8.1 договору).
За умовами п.11.1 договір набирає чинності з дня визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.
Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Як вже зазначалося вище, у відповідь на запит ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» листом від 05.01.2024 №ТОВВИХ-24-248 повідомив, що відповідач спожив за 12.2021 обсяг газу в об'ємі 242,76 м3.
Судом встановлено, що на виконання умов договору протягом періоду грудень 2021 позивач поставив відповідачу природній газ об'ємом 242,76м3 на загальну суму 11457,70грн, внаслідок чого оформлений рахунок на оплату (природний газ) №1362 (обсяг споживання 0,24276 тис.м3, сума сальдо на 10.01.22 - 11457,70грн) та акт приймання-передачі №30732, які були направлені 14.01.2022 засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих відправлень.
Таким чином, вказані Оператором ГТС дані відповідають обсягам споживання природного газу, які вказані позивачем в рахунках, що відповідає умовам п.4.2. договору.
Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо строків оплати поставленого газу стало підставою для звернення позивача до суду с даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 11457,70грн, пені у розмірі 1691,97грн, 3% річних у сумі 658,27грн та інфляційних втрат у розмірі 3589,95грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.509 ЦК України, ст.73 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена ч.1 ст.193 ГК України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як вбачається з позову, приєднаного до нього розрахунку заборгованості, спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з несплатою відповідачем природного газу за період грудень 2021 року.
Як вже встановлено судом, позивачем як постачальником "останньої надії" на ринку природного газу, на виконання умов типового договору поставлено відповідачу за період з 06.12.2021 по 11.12.2021 природний газ об'ємом 0,24276 тис.м3 на загальну суму 11457,70грн.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Враховуючи умови пункту 4.3 договору, постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
В свою чергу, споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 типового договору).
З огляду на положення п. 4.4 договору, відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за період грудень 2021 року до 31.01.2022.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.202 ГК України та ст.599 ЦК України).
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст.76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Докази сплати заборгованості за спожитий природний газ суду не надані, факт наявності заборгованості та її розмір не спростовується як і обсяг споживання газу.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача заборгованості за поставлений газ у розмірі 11457,70грн.
Несвоєчасна оплата вартості отриманого газу стала підставою для нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як вже встановлено судом, за умовами договору відповідач повинен був здійснити повний розрахунок з позивачем за грудень 2021 до 31.01.2022.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Згідно, п.4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем у зв'язку з простроченням здійснення оплати за грудень 2021 нарахована пеня за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 у загальному розмірі 1691,97грн.
Дослідивши приєднаний до позову розрахунок вимог в цій частині, суд встановив, що нарахування здійснено в межах правомірно обраного періоду та з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ГК України.
Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок пені в межах обраного позивачем періоду, суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, відтак вимоги в цій частині у розмірі 1691,97грн є правомірними.
Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 658,27грн суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Відповідно до приєднаного до позову розрахунку, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем на заборгованість у розмірі 11457,70грн за період з 01.02.2022 по 31.122023 у розмірі 658,27грн.
Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 3589,95грн.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, від 26.06.2020 у справі №905/21/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць, Об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.
Відповідно до приєднаного до позову розрахунку, заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем наступним чином:
- на суму 11457,70грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 183,32грн;
- на суму 11647,02грн за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у розмірі 523,85грн;
- на суму 12164,87грн за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 377,11грн;
- на суму 12541,98грн за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 338,63грн;
- на суму 12880,61грн за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у розмірі 399,30грн;
- на суму 13279,91грн за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 у розмірі 92,96грн;
- на суму 12880,61грн за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 у розмірі 147,10грн;
- на суму 13519,97грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 у розмірі 256,88грн;
- на суму 13776,85грн за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 344,42грн;
- на суму 14121,27грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 98,85грн;
- на суму 14220,12грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 у розмірі 99,54грн;
- на суму 14319,66грн за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 у розмірі 114,56грн;
- на суму 14434,22грн за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 у розмірі 101,04грн;
- на суму 14535,26грн за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 у розмірі 218,03грн;
- на суму 14753,29грн за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 у розмірі 29,51грн;
- на суму 14782,80грн за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 у розмірі 73,91грн;
- на суму 14856,71грн за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 у розмірі 118,85грн;
- на суму 14975,56рн за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 у розмірі -89,85грн;
- на суму 14885,71грн за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 у розмірі -208,40грн;
- на суму 14677,31грн за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 у розмірі 73,39грн;
- на суму 14750,70грн за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 у розмірі 118,01грн;
- на суму 14943,05грн за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 у розмірі 74,34грн;
- на суму 15047,65грн за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 у розмірі 104,60грн;
За наслідками перевірки розрахунку судом встановлено, що позивачем під час розрахунку правильно обрані індекси інфляції, розрахунок позивача є вірним, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 3589,95грн.
За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального дошкільного навчального закладу «Виноградненський дитячий садок «Лелека» Маріупольської міської ради Донецької області» (87642, Донецька область, м.Маріуполь, с.Виноградне(пн), вулиця Радянська, будинок 226-А; ЄДРПОУ 40219513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, місто Київ., вул. Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 40121452) суму боргу у розмірі 11457,70грн, пеню у розмірі 1691,97грн, 3% річних у розмірі 658,27грн, інфляційні витрати у розмірі 3589,95грн та судовий збір у розмірі 2147,20грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.
У зв'язку з тим, що Харківська територіальна громада перебуває під постійними обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю суддів та працівникам суду, повний текст рішення складено та підписано 07.06.2024.
Суддя Ю.В. Макарова