вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1210/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/1210/24
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях,
2. Акціонерного товариства "УКРПОШТА"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 07.03.2024 за вих. №б/н до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - відповідач-1) та Акціонерного товариства "УКРПОШТА" (далі -відповідач-2), у якій просить:
стягнути з відповідача-1 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 11.029,27 грн;
стягнути з відповідача-2 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 7.874,46 грн.
Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1210/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024.
Ухвалою від 22.03.2024 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу надати до господарського суду документи, докази реєстрації Електронного кабінету Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 25543196) у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС; докази реєстрації Електронного кабінету представника позивача (Лупан Оксани Євгеніївни) у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Через систему "Електронний суд" 25.03.2024 від позивача надійшла заява від про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 01.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ документального забезпечення 09.04.2024 від відповідача-1 надійшов відзив, у якому відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Через відділ документального забезпечення 19.04.2024 від відповідача-2 надійшов відзив, у якому відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 29.10.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртелеком", яке в подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Укртелеком", укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4196-ОД.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі №904/4489/23 встановлено, що договір оренди нерухомого майна №12/02-4196-ОД від 29.10.2010 є припиненим з 29.08.2017. Після припинення дії договору оренди позивач продовжував користуватися орендованим майном по 30.11.2018 включно.
У період з 29.08.2017 по 30.11.2018 сплатив на користь бюджету грошові кошти в сумі 11.029,27 грн та на користь балансоутримувача 7.874,46 грн. Оскільки строк дії договору закінчився, у відповідачів існує обов'язок повернути грошові кошти як безпідставно отримані.
Стислий виклад позиції відповідача-1
Позивач у позові стверджує, що за спірний період - з 29.08.2017 по 30.11.2018, АТ «Укртелеком» відповідно до умов договору оренди сплатив орендну плату на користь бюджету 11.029,27 грн, на підтвердження чого надаються копії платіжних доручень. Однак, вказане твердження не відповідає дійсності та матеріалам справи, оскільки до зазначеної суми (11.029,27 грн), яка загалом нібито була сплачена за спірний період, позивачем помилково були включені кошти, перераховані до державного бюджету України не за спірний період, а саме: платіжне доручення № 923 від 21.01.2019 на суму 623,44 грн, згідно з яким була здійснена оплата після повернення державного майна, яке було предметом договору оренди, за актом приймання-передачі від 30.11.2018; платіжне доручення № 10984 від 20.09.2017 на суму 544,73 грн, згідно з яким була здійснена оплата за серпень 2017 року, однак, враховуючи, що спірний період розпочався з 29.08.2017, необхідно враховувати лише 3 дні серпня (29.08.2017, 30.08.2017 та 31.08.2017) при визначенні розміру сплаченої за спірний період орендної плати, який становить 75,23 грн, а не 544,73 грн; платіжне доручення №6816 від 23.04.2018 на суму 586,28 грн обліковується в файлах УДКСУ у Центральному районі м. Дніпра, наданих Регіональному відділенню на підтвердження оплати позивачем орендної плати за договором оренди як платіжне доручення № 6816, але від 14.07.2017 на суму 535,09 грн, згідно з яким була здійснена оплата за червень 2017 року, що не входить до спірного періоду оплат; платіжне доручення №6816 від 23.04.2018 на суму 586,28 грн не обліковується згідно з інформацією УДКСУ у Центральному районі м. Дніпра, як доказ оплати в 2018 році Дніпропетровською філією АТ «Укртелеком» орендної плати за договором №12/02-4196-0Д від 29.10.2010, у зв'язку з чим, не обліковується в Регіональному відділенні та ним наразі не визнається.
Також, відповідач-1 зазначає, що копії платіжних доручень № 10984 від 20.09.2017 та №13597 від 30.10.2017, які були долучені позивачем в якості додатків до позовної заяви, подані в двох однакових копіях та безпідставно враховані позивачем двічі при розрахунку загальної суми орендної плати, сплаченої за спірний період.
Стислий виклад позиції відповідача-2
Відповідач-2 у відзиві зазначає, що отримання балансоутримувачем орендної плати за спірний період з 29.08.2017 до 30.11.2018 є правомірним. Відповідач-2 довідався про те, що договір є припиненим з 29.08.2017 тільки з рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі № 904/4489/23, коли отримав ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 про відкриття провадження у справі №904/1210/24. Під час розгляду господарським судом справи №904/4489/23 Акціонерне товариство "Укрпошта" не було залучено до провадження за вказаною справою.
Відповідач-2 не нараховував позивачу неустойку за несвоєчасне повернення майна за ч. 2 ст. 785 ЦК України, до суду про стягнення зазначеної неустойки не звертався.
З рішення суду від 02.11.2023 у справі №904/4489/23 вбачається, що судом не встановлювалися обставини правомірності чи неправомірності сплати орендної плати у період з 29.08.2017 по 30.11.2018, тобто після припинення дії договору до дня повернення майна за актом повернення з оренди, а позивач не оспорював у суді правомірність орендної плати у зазначений період.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; строку дії договору; наявності підстав для повернення сплачених грошових коштів.
Суд встановив, що 29.10.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, (далі - відповідач-1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртелеком", яке в подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - позивач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-43904196-ОД (арк. 9-12, том 1).
За умовами пункту 1.1 договору якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове приміщення (надалі - майно) площею 14,2 кв.м., розміщене за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Криворізька, 74 на 1-му поверсі 1-поверхової будівлі, що перебуває на балансі Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 01.05.2010 і становить за незалежною оцінкою 33.202,00 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення та експлуатації обладнання електрозв'язку без права надання послуг з доступу до Інтернет. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (п. 1.2 договору).
Орендар вступає у строкове користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна (п. 2.1 договору).
29.10.2010 позивач відповідно до акта приймання - передачі від передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове вбудоване приміщення площею 14,2 кв.м., будівлі, що знаходиться на балансі Дніпропетровської дирекції УДГШЗ "Укрпошта", за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Криворізька, 74 (арк. 14, том 1).
Згідно з пунктами 3.1, 3.3 договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами (далі - методика розрахунку) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2010 - 414,99 грн. орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2010 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень-жовтень 2010 року орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до держаного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 290,49 гри.;
- 30% балансоутримувачу - у розмірі 124,50 грн щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 3.11 договору визначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
Пунктом 5.5 договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у триденний термін з моменту його підписання. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на орендаря. У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві, зобов'язання орендаря по поверненню орендованого державного майна вважаються невиконаними, а орендар зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення.
Пунктом 10.1 договору визначений строк його дії, а саме: "Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29 жовтня 2010 року по 28 вересня 2013 року включно".
20.09.2011 у зв'язку із зміною найменування орендаря відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-УІ до договору оренди нерухомого майна від 29.10.2010 № 12/02-4199-ОД, за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Леніна, 91, площа оренди - 49,9 м.кв. були внесені зміни шляхом укладання відповідної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди. Так, в преамбулі та розділі 12 договору ВАТ "Укртелеком" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".
09.12.2013 відповідно до статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та на виконання наказу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області від 09.08.2013 № 12/02-314-ПОД між сторонами була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД: пункти 3.1. та 3.6 розділу 3 договору викладено в наступній редакції: "Орендна плата....і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2013р. 397,66 грн."; орендна плата перераховується; - 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства у розмірі - 278,36 грн., - 30% - балансоутримувачу - у розмірі 119,30 грн.
Крім того, згідно вказаної додаткової угоди пункт 10.1. розділу 10 доповнено абзацом 2 та викладено в наступній редакції: "Цей договір є пролонгованим з 29.09.2013 по 28.08.2016 (включно)". Усі інші умови договору, не порушені даною угодою, залишаються без змін.
11.01.2017 між сторонами була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД, відповідно до якої абзац другий пункту 10.1 розділу 10 викладено у такій редакції: "Цей договір є пролонгованим з 29.08.2016 по 28.08.2017 (включно)".
Листом від 26.05.2017 №11-02-03078 Регіональне відділення звернулось до Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком" та ДД УДППЗ "Укрпошта" з повідомленням щодо припинення дії договору оренди нерухомого майна від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД 28.08.2016 та необхідності у зв'язку з цим надання ПАТ "Укртелеком" до Регіонального відділення заяви щодо пролонгації договору у разі наміру подальшого використання ним орендованого майна, а також надання копій підтверджуючих документів з копіями платіжних доручень стосовно виконання умов договору оренди в частині страхування орендованого майна та забезпечення пожежної безпеки, як умови продовження договору Орендарю необхідно надати до Регіонального відділення заяву щодо пролонгації договору оренди вважати цей лист заявою про припинення договору оренди від 29.10.2010 №12/02-4196-ОД, а Договір - припиненим з 29.08.2017, у зв'язку з чим об'єкт оренди підлягає терміновому поверненню Балансоутримувачу за актом приймання - передачі (арк. 16, том 1).
Державне майно, що було предметом договору оренди від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД повернуто відповідачем балансоутримувачу в особі Дніпропетровської дирекції ПАТ "Укрпошта" за актом повернення з оренди нежилого приміщення 30.11.2018 (арк. 20, том 1).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі №904/4489/23 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до АТ «Укртелеком» про стягнення неустойки в розмірі 16.243,93 грн задоволено. З позивача стягнуто на користь відповідача-1 неустойку у розмірі подвійної орендної плати, нараховану за період з 29.08.2017 по 30.11.2018.
Платіжними дорученнями від №1243 від 25.01.2024 позивач рішення суду виконав.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 встановлено, що з урахуванням пункту 10.1 договору (в редакції додаткової угоди від 11.01.2017), статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір від 29.10.2010 №12/02-4199-0Д оренди нерухомого майна, що належить до державної власності є припиненим з 29.08.2017.
Суд у справі №904/4489/23 встановив, що після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Суд дійшов висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим орендна плата за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо) не нараховується.
При цьому суд врахував, що позивачем нарахована неустойка без включення ПДВ, по при здійсненні розрахунку неустойки позивачем враховано сплату відповідачем орендної плати у спірний період.
Господарський суд відхилив доводи відповідача про те, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД, є продовженим на тих же умовах та на той же строк (до 28.08.2019), оскільки позивач листом №11-02-03078 від 26.05.2017 повідомив відповідача про припинення договору оренди з 29.08.2017 у зв'язку із закінченням терміну дії.
Таким чином, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД є припиненим відповідно до пункту 10.1 договору (в редакції додаткової угоди від 11.01.2017), статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Про припинення з 29.08.2017 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД відповідач був повідомлений, що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №4900051920584, відповідно до якого адресатом (ДФ ПАТ "Укртелеком") отримано поштову кореспонденцію 06.06.2017.
Також господарський суд враховував позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 сформовано таку правову позицію щодо застосування частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.
Таким чином суд вирішив, що обставини є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 16.243,93 грн неустойки за період з 29.08.2017 по 30.11.2018.
Позивач у позові зазначає, що платіжним дорученням від 25.01.2024 №1243 було виконано рішення суду у справі №904/4489/23 та сплачено неустойку у розмірі 16.243,93 грн (арк. 47, том 1).
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській зазначило, що позивач у позові стверджує, що за спірний період - з 29.08.2017 по 30.11.2018, АТ «Укртелеком» відповідно до умов договору оренди сплатив орендної плати на користь бюджету 11.029,27 грн, на підтвердження чого надаються копії платіжних доручень. Однак, вказане твердження не відповідає дійсності та матеріалам справи, оскільки в зазначену суму - 11.029,27 грн, яка загалом нібито була сплачена за спірний період, позивачем помилково були включені кошти, перераховані до державного бюджету України не за спірний період, а саме:
- платіжне доручення № 923 від 21.01.2019 на суму 623,44 грн, згідно з яким була здійснена оплата після повернення державного майна, яке було предметом договору оренди, за актом приймання-передачі від 30.11.2018;
- платіжне доручення № 10984 від 20.09.2017 на суму 544,73 грн, згідно з яким була здійснена оплата за серпень 2017 року, однак, враховуючи, що спірний період розпочався з 29.08.2017, необхідно враховувати лише 3 дні серпня (29.08.2017, 30.08.2017 та 31.08.2017) при визначенні розміру сплаченої за спірний період орендної плати, який становить 75,23 грн, а не 544,73 грн;
- платіжне доручення №6816 від 23.04.2018 на суму 586,28 грн
обліковується в файлах УДКСУ у Центральному районі м. Дніпра, наданих Регіональному відділенню, як доказ оплати позивачем орендної плати за договором оренди, як платіжне доручення № 6816, але від 14.07.2017 на суму 535,09 грн, згідно з яким була здійснена оплата за червень 2017 року, що не входить до спірного періоду оплат; платіжне доручення №6816 від 23.04.2018 на суму 586,28 грн не обліковується згідно з інформацією УДКСУ у Центральному районі м. Дніпра, як доказ оплати в 2018 році Дніпропетровською філією АТ «Укртелеком» орендної плати за договором №12/02-4196-0Д від 29.10.2010, у зв'язку з чим, не обліковується в Регіональному відділенні та ним наразі не визнається.
Також, відповідач-1 зазначає, що копії платіжних доручень № 10984 від 20.09.2017 та №13597 від 30.10.2017, які були долучені позивачем в якості додатків до позовної заяви, подані в двох однакових копіях та помилково враховані позивачем двічі при розрахунку загальної суми орендної плати, сплаченої за спірний період.
Позивач зазначає, що у період з 29.08.2017 по 30.11.2018 користувався приміщенням та сплачував орендну плату (орендодавцю та балансоутримувачу) на підставі п. 3.6 договору оренди, оскільки вважав, що договір оренди був пролонгований.
Так за період з 29.08.217 по 30.11.2018 АТ "Укртелеком" відповідно до умов договору оренди, сплатив Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та АТ "Укрпошта" орендну плату , що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
отримувач УДКСУ у Центральному районі м. Дніпра:
№10984 від 20.09.2017 на суму 544,73 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 07.2017, без ПДВ;
№16860 від 01.10.2018 на суму 593,28 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*21.02.2011*13467337*1@@70% оренди за 08.2018, без ПДВ;
№12600 від 11.10.2017 на суму 544,19 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 08.2017, без ПДВ;
№13597 від 30.10.2017 на суму 555,07 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 09.2017, без ПДВ;
№16353 від 04.12.2017 на суму 561,74 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 10.2017, без ПДВ;
№923 від 21.01.2019 на суму 623,44 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 11.2018, без ПДВ;
№199 від 03.01.2018 на суму 566,79 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 11.2017, без ПДВ;
№4523 від 12.03.2018 на суму 581,05 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 01.2018, без ПДВ;
№1748 від 29.01.2018 на суму 572,46 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 12.2017, без ПДВ;
№10157 від 18.06.2018 на суму 592,72 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*21.02.2011*13467337*1@@70% оренди за 03.2018, без ПДВ;
№6816 від 23.04.2018 на суму 586,28 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*21.02.2011*13467337*1@@70% оренди за 02.2018, без ПДВ;
№14111 від 20.08.2018 на суму 597,46 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*21.02.2011*13467337*1@@70% оренди за 06.2018, без ПДВ;
№10159 від 18.06.2018 на суму 597,46 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*21.02.2011*13467337*1@@70% оренди за 04.2018, без ПДВ;
№16866 від 01.10.2018 на суму 593,28 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*21.02.2011*13467337*1@@70% оренди за 07.2018, без ПДВ;
№14499 від 27.08.2018 на суму 597,46 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 05.2018, без ПДВ;
№22364 від 22.12.2018 на суму 614,83 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 10.2018, без ПДВ;
№19279 від 07.11.2018 на суму 604,55 грн, призначення платежу: *;101;;*22080300*25543196*№12/02-4196-ОД*29.10.2010*13467337*1@@70% оренди за 09.2018, без ПДВ;
отримувач ДФ ПАТ "Укрпошта":
№10983 від 20.09.2017 на суму 389,00грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 07.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 2626 від 31.07.2017, в т.ч. ПДВ -155,64;
№16859 від 01.01.2018 на суму 423,78 грн, призначення платежу: 30% за оренду за серпень 2018р зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3375 від 31.08.2018, в т.ч. ПДВ - 169,51;
№12599 від 11.10.2017 на суму 388,70 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 08.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3023 від 31.08.2017, в т.ч. ПДВ - 155,48;
№13598 від 30.10.2017 на суму 396,48 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 09.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3320 від 30.09.2017, в т.ч. ПДВ - 158,59;
№16354 від 04.12.20217 на суму 401,24 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 10.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3625 від 31.10.2017, в т.ч. ПДВ - 160,50;
№922 від 21.01.2019 на суму 455,32 грн, призначення платежу: 30% за оренду за листопад 2018р зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 5940 від 30.11.2018, в т.ч. ПДВ - 178,13;
№200 від 03.01.2018 на суму 404,85 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 11.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3910 від 30.11.2017, в т.ч. ПДВ - 161,94;
№1759 від 29.01.2018 на суму 408,90 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 12.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 4402 від 31.12.2017, в т.ч. ПДВ - 163,56;
№4524 від 12.03.2018 на суму 415,03 грн, призначення платежу: 30% за послуги оренди 01/2018 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 317 від 31.01.2018, в т.ч. ПДВ - 166,01;
№6815 від 23.04.2018 на суму 418,77 грн, призначення платежу: сплата за оренду за лютий 2018 року зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 660 від 28.02.2018, в т.ч. ПДВ - 167,51;
№10156 від 18.06.2018 на суму 423,38 грн, призначення платежу: сплата 30% оренди за 03.2018р. зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 1102 від 30.03.2018, в т.ч. ПДВ - 169,35;
№10158 від 18.06.2018 на суму 426,76 грн, призначення платежу: сплата 30% за оренду за 04.2018р. зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 1498 від 30.04.2018, в т.ч. ПДВ - 170,70;
№14110 від 20.08.2018 на суму 426,76 грн, призначення платежу: за послуги оренди 30% 06/2018 зг. дог 12/02-41960-ОД від 29.10.2010, зг. рах 2646 від 30.06.2017, в т.ч. ПДВ - 170,70;
№14498 від 27.08.2018 на суму 426,76 грн, призначення платежу: 30% за послуги оренди за 05/2018 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 2167 від 31.05.2017, в т.ч. ПДВ - 170,70;
№16865 від 01.10.2018 на суму 423,78 грн, призначення платежу: сплата 30% за оренду за липень 2018 року зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3102 від 31.07.2018, в т.ч. ПДВ - 169,51;
№19278 від 07.11.2018 на суму 430,10 грн, призначення платежу: сплата 30% за оренду за вересень 2018 р зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 4048 від 30.09.2018, в т.ч. ПДВ - 172,73;
№22363 від 22.12.2018 на суму 439,17 грн, призначення платежу: сплата 30% за оренду за жовтень 2018р зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 4464 від 30.09.2018, в т.ч. ПДВ - 175,67.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі №904/4489/23 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до АТ «Укртелеком» про стягнення 16.243,93 грн задоволено. З позивача стягнуто на користь відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати, нараховану за період з 29.08.2017 по 30.11.2018.
Платіжними дорученнями від №1243 від 25.01.2024 позивач рішення суду виконав.
Оскільки договір від 29.10.2010 №12/02-4196-ОД оренди нерухомого майна припинив строк дії 28.08.2017, майно було повернуто 30.11.2018 та за цей період позивачем сплачувалась орендна плата відповідно до умов договору. Враховуючи закінчення строку дій договору на думку позивача, у відповідачів існує обов'язок повернути грошові кошти, які були сплачені за договором, а тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача-1 безпідставно отриманих грошових кошти у розмірі 11.029,27 грн та стягнення з відповідача-2 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 7.874,46 грн.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі №904/4489/23 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до АТ «Укртелеком» про стягнення неустойки в розмірі 16.243,93 грн задоволено. З позивача стягнуто на користь відповідача-1 неустойку у розмірі подвійної орендної плати, нараховану за період з 29.08.2017 по 30.11.2018.
Платіжними дорученнями від №1243 від 25.01.2024 позивач рішення суду виконав.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 встановлено, що з урахуванням пункту 10.1 договору (в редакції додаткової угоди від 11.01.2017), статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір від 29.10.2010 №12/02-4199-0Д оренди нерухомого майна, що належить до державної власності є припиненим з 29.08.2017.
Суд у справі №904/4489/23 встановив, що після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Суд дійшов висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим орендна плата за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо) не нараховується.
При цьому суд врахував, що позивачем нарахована неустойка без включення ПДВ, по при здійсненні розрахунку неустойки позивачем враховано сплату відповідачем орендної плати у спірний період.
Господарський суд відхилив доводи відповідача про те, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД, є продовженим на тих же умовах та на той же строк (до 28.08.2019), оскільки позивач листом №11-02-03078 від 26.05.2017 повідомив відповідача про припинення договору оренди з 29.08.2017 у зв'язку із закінченням терміну дії.
Таким чином, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД є припиненим відповідно до пункту 10.1 договору (в редакції додаткової угоди від 11.01.2017), статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Про припинення з 29.08.2017 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2010 № 12/02-4196-ОД відповідач був повідомлений, що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №4900051920584, відповідно до якого адресатом (ДФ ПАТ "Укртелеком") отримано поштову кореспонденцію 06.06.2017.
Також господарський суд враховував позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 сформовано таку правову позицію щодо застосування частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.
Таким чином у справі №904/4489/23 суд вирішив, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з АТ «Укртелеком» на користь фонду 16.243,93 грн неустойки за період з 29.08.2017 по 30.11.2018.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 у справі №922/643/19).
З огляду на положення ч. 4 ст. 75 ГПК України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі №904/4489/23 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені в судовому рішенні у справі №904/4489/23 не підлягають доказуванню в даній справі.
Позивач у позові зазначає, що платіжним дорученням від 25.01.2024 №1243 було виконано рішення суду у справі №904/4489/23 та сплачено неустойку у розмірі 16.243,93 грн (арк. 47, том 1).
Суд відзначає, що за змістом положень ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
З наведеної норми вбачається, що лише наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки.
Тобто право на отримання неустойки у даному випадку має лише наймодавець, а саме: держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, і така неустойка фактично має бути сплачена до державного бюджету.
Будь-які інші особи правом на отримання такої неустойки не наділені, а, відповідно, не наділені і правом звернення до суду з таким позовом.
В свою чергу ч. 1 ст. 785 ЦК України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Отже, стягнення передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки можливо лише у випадку невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі після припинення договору найму.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19 сформульовано таку правову позицію:
користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин;
відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин;
правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ;
після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві;
з урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України;
оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України («Плата за користування майном») і охоронна норма ч. 2 ст. 785 ЦК України («Обов'язки наймача у разі припинення договору найму») не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
За змістом статей 610-612 ЦК України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Законодавець у ч. 1 ст. 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідною є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов'язку. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17, від 09.09.2019 у справі №910/16362/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, а також у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1806/17.
Суд встановив, що в період з 29.08.2017 по 30.11.2018 позивач неправомірно користувався майном, яке було предметом договору оренди, який закінчив свою дію.
Варто відзначити, що неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.
При цьому, як зазначалося вище, лише наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки. Будь-які інші особи, в т.ч. на користь яких розподіляється частина плати, правом на отримання такої неустойки не наділені.
При цьому орендна плата, внесена під час позадоговірного користування саме на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, може бути зарахована до складу нарахованої неустойки.
В даному випадку суд враховує висновки, наведені у постанові Об'єднаної Палати касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, стосовно того, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ст. 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма ч. 2 ст. 785 ЦК України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Таким чином, орендна плата, внесена під час позадоговірного користування, фактично може бути врахована як частина неустойки.
Як вбачається з матеріалів справи, суд у справі №904/4489/23 дійшов висновку, що з позивача на користь відповідача-1 за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 підлягає сплаті неустойка лише у розмірі 16.243,93 грн, тобто суд зарахував орендну плату, внесену на користь фонду під час позадоговірного користування (з 29.08.2017 по 30.11.2018) як частину неустойки.
Зокрема суд у справі №904/4489/23 зазначив: «З урахуванням викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 16.243,93 грн. за період з 29.08.2017 по 30.11.2018. При цьому господарський суд враховує, що позивачем нарахована неустойка без включення ПДВ, по при здійсненні розрахунку неустойки позивачем враховано сплату відповідачем орендної плати у спірний період».
Слід зазначити, що така переплата була ще початково врахована самим фондом при заявлені позовних вимог у справі у справі №904/4489/23.
Таким чином, сплачена позивачем на користь фонду орендна плата за період з 29.08.2017 по 30.11.2018 була зарахована судом у справі №904/4489/23 в рахунок передбаченої ст. 785 ЦК України неустойки, а тому не є безпідставно набутою.
Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 11.029,27 грн (беручи до уваги, зокрема, і те, що платіжні доручення №10984 від 20.09.2017 та №13597 від 30.10.2017 необґрунтовано враховані позивачем двічі при розрахунку загальної суми) задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог до АТ «Укрпошта» суд встановив таке.
Так за період з 29.08.217 по 30.11.2018 АТ "Укртелеком" відповідно до умов договору оренди сплатив АТ "Укрпошта" орендну плату в сумі 7.088,88 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
отримувач ДФ ПАТ "Укрпошта":
№10983 від 20.09.2017 на суму 389,00грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 07.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 2626 від 31.07.2017, в т.ч. ПДВ -155,64 (до матеріалів справи долучено два однакових платіжних доручення);
№16859 від 01.01.2018 на суму 423,78 грн, призначення платежу: 30% за оренду за серпень 2018р зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3375 від 31.08.2018, в т.ч. ПДВ - 169,51;
№12599 від 11.10.2017 на суму 388,70 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 08.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3023 від 31.08.2017, в т.ч. ПДВ - 155,48;
№13598 від 30.10.2017 на суму 396,48 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 09.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3320 від 30.09.2017, в т.ч. ПДВ - 158,59 (до матеріалів справи долучено два однакових платіжних доручення);
№16354 від 04.12.20217 на суму 401,24 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 10.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3625 від 31.10.2017, в т.ч. ПДВ - 160,50;
№922 від 21.01.2019 на суму 455,32 грн, призначення платежу: 30% за оренду за листопад 2018р зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 5940 від 30.11.2018, в т.ч. ПДВ - 178,13;
№200 від 03.01.2018 на суму 404,85 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 11.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від29.10.2010, зг. рах 3910 від 30.11.2017, в т.ч. ПДВ - 161,94;
№1759 від 29.01.2018 на суму 408,90 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 12.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 4402 від 31.12.2017, в т.ч. ПДВ - 163,56;
№4524 від 12.03.2018 на суму 415,03 грн, призначення платежу: 30% за послуги оренди 01/2018 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 317 від 31.01.2018, в т.ч. ПДВ - 166,01;
№6815 від 23.04.2018 на суму 418,77 грн, призначення платежу: сплата за оренду за лютий 2018 року зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 660 від 28.02.2018, в т.ч. ПДВ - 167,51;
№10156 від 18.06.2018 на суму 423,38 грн, призначення платежу: сплата 30% оренди за 03.2018р. зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 1102 від 30.03.2018, в т.ч. ПДВ - 169,35;
№10158 від 18.06.2018 на суму 426,76 грн, призначення платежу: сплата 30% за оренду за 04.2018р. зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 1498 від 30.04.2018, в т.ч. ПДВ - 170,70;
№14110 від 20.08.2018 на суму 426,76 грн, призначення платежу: за послуги оренди 30% 06/2018 зг. дог 12/02-41960-ОД від 29.10.2010, зг. рах 2646 від 30.06.2017, в т.ч. ПДВ - 170,70;
№14498 від 27.08.2018 на суму 426,76 грн, призначення платежу: 30% за послуги оренди за 05/2018 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 2167 від 31.05.2017, в т.ч. ПДВ - 170,70;
№16865 від 01.10.2018 на суму 423,78 грн, призначення платежу: сплата 30% за оренду за липень 2018 року зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3102 від 31.07.2018, в т.ч. ПДВ - 169,51;
№19278 від 07.11.2018 на суму 430,10 грн, призначення платежу: сплата 30% за оренду за вересень 2018 р зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 4048 від 30.09.2018, в т.ч. ПДВ - 172,73;
№22363 від 22.12.2018 на суму 439,17 грн, призначення платежу: сплата 30% за оренду за жовтень 2018р зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 4464 від 30.09.2018, в т.ч. ПДВ - 175,67.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4489/23 від 02.11.2023 встановлено, що з урахуванням пункту 10.1 договору (в редакції додаткової угоди від 11.01.2017), статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір від 29.10.2010 №12/02-4199-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності є припиненим з 29.08.2017.
Позивач сплачував відповідачеві-2 орендну плату виключно на підставі п. 3.6. договору, згідно з яким орендна плата перераховується до держаного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70% - до державного бюджету, - 30% балансоутримувачу.
Відтак, після припинення договору з 29.08.2017 року у відповідача-2 відпала правова підстава для отримання таких коштів (як і у відповідача-1).
Суд відзначає, що після припинення договору оренди лише власник (у даному випадку - фонд) має право на захист своїх інтересів на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України у зв'язку з неповерненням та фактичним користування позивачем орендованим приміщенням.
Як зазначалось вище, за змістом положень ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Тобто базою для визначення неустойки має братися повний розмір плати за найм, (а у даному випадку повний розмір орендної плати), незалежно від того як розподіляється плата.
Водночас, ст. 785 ЦК України не ставить визначення розміру плати за найм в залежність від її можливого поділу між кількома отримувачами згідно з умовами договору.
Стаття 785 ЦК України лише чітко визначає базу для нарахування неустойки і такою базою є повний розмір плати за найм без жодних обмежень.
При цьому, як зазначалося вище, лише наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки. Будь-які інші особи, в т.ч. на користь яких розподіляється частина плати, правом на отримання такої неустойки не наділені.
Відтак, наймодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм, а саме: у повному розмірі такої плати, який визначений договором.
Таким чином суд встановив, що у період з 29.08.2017 до 30.11.2018, незважаючи на припинення дії договору №12/02-4199-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме після 29.08.2017 АТ «Укртелеком» безпідставно продовжував сплачувати орендну плату по вказаному договору.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як встановив суд, після припинення договору з 29.08.2017 у відповідача-2 відпала правова підстава для отримання таких коштів.
Відтак, після припинення дії договору від 29.10.2010 №12/02-4199-ОД АТ «Укртелеком» сплачувало балансоутримувачу - АТ «Укрпошта» оренду плату безпідставно.
Під час перевірки наданих позивачем платіжних доручень, судом встановлено, що позивачем було надано платіжні доручення на загальну суму 7.088,88 грн, водночас позивачем заявлено до стягнення кошти у розмірі 7.874,46 грн.
Перевіривши платіжні доручення, суд встановив, що позивачем долучено однакові платіжні доручення з однаковим номером, датою та призначенням платежу на суму 389,10 грн та 396,48 грн (№10983 від 20.09.2017 на суму 389,00 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 07.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 2626 від 31.07.2017, в т.ч. ПДВ -155,64 (арк. 21, том 1) та №13598 від 30.10.2017 на суму 396,48 грн, призначення платежу: 30% за оренду прим. за 09.2017 зг. дог 12/02-4196-ОД від 29.10.2010, зг. рах 3320 від 30.09.2017, в т.ч. ПДВ - 158,59 (арк.23, том 1), а тому суд, здійснивши перерахунок суми за платіжними дорученням, дійшов висновку, що стягненню з відповідача-2 на користь позивача підлягає сума 7.088,88 грн.
В частині стягнення з відповідача-2 785,58 грн слід відмовити.
Стосовно тверджень відповідача-2, що позивачем при зверненні позову було попущено строк позовної давності суд зауважує таке.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до п. 12 Перехідних Положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 установлено на всій території України карантин. Дія карантину продовжена до 30.06.2023.
Відповідно до п. 19 Перехідних Положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи наведене вище, позивачем не було попущено трирічний строк позовної давності при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з положеннями статей 78, 79 ГПК кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача до відповідача-1 задоволенню не підлягають, позовні вимоги до відповідач-2 підлягають задоволенню частково.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1.135,50 грн, решта витрат зі сплати судового збору покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору в частині позовних вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях покласти на позивача.
Позовні вимоги до Акціонерного товариства "УКРПОШТА" задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "УКРПОШТА" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 22; ідентифікаційний код 21560045) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (Україна, 01601, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (Україна, 49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ХЕРСОНСЬКА, будинок 26; ідентифікаційний код 25543196) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 7.088,88 грн (сім тисяч вісімдесят вісім грн 88 к.), 1.135,50 грн (одну тисячу сто тридцять п'ять грн 50 к.) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 785,58 грн) відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк