вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/2383/24
За позовом Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукортрейд ЛТД", м. Харків
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпро
про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину
Суддя Крижний О.М.
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить:
- визнати договір поставки від 01.04.2022 №1340/п укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукортрейд ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" недійсним;
- застосувати наслідки, визначені ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукортрейд ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" кошти у сумі 67 672 800,00 грн, як такі, що були отримані за недійсним правочином;
- застосувати наслідки, визначені ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" в дохід держави кошти у сумі 67 672 800,00 грн, як такі, що були отримані за недійсним правочином.
Також позивач просить поновити пропущений строк на звернення з позовною заявою та відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване тим, що на момент звернення з позовом до суду у позивача відсутня можливість сплатити таку суму судового збору у зв'язку з відсутністю фінансування.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон "Про судовий збір".
Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Господарський суд зазначає, що наведеними правовими нормами ст.8 Закону "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Виходячи з положень ст.8 Закону "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору: 1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або 2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову не підлягає задоволенню.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, на яку посилається позивач, зробила відповідні висновки, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату; крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням положень ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як було зазначено, ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Аналогічне положення закріплено в ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України без відсилки до ст.8 Закону "Про судовий збір" передбачає можливість зменшення розміру судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.
У той же час Господарський процесуальний кодекс України не містить подібних положень до тих, які закріплені у ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказане свідчить про відмінність правового регулювання та, відповідно, нетотожність випадків, за яких юридичній особі може бути відстрочено сплату судового збору в адміністративному та господарському процесах.
Вказане підтверджується змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, у якій зазначено:
"44. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що ч.1 ст.133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас ст.8 Закону "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
47. Водночас у нормах ч.2 ст.132 КАС відсилання до норм Закону "Про судовий збір", зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених ст.8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
48. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору".
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 906/1205/19.
З урахуванням викладеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 123, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити Головному управлінню ДПС у Донецькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.М. Крижний