вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.06.2024м. Дніпро Справа № 904/160/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В. В.
за позовом Керівника Синельниківської окружної прокуратури (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Музична, 32, ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код 00015622)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2, ідентифікаційний код 39572642)
до відповідача-2 Державної установи "Синельниківська виправна колонія (№94)" (52543, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Шахтарське, вул. Миру, буд. 7-А, ідентифікаційний код 08562989)
про визнання недійсними додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 до договору поставки природного газу №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 та стягнення 492 294,02 грн. надмірно сплачених грошових коштів
Представники:
від прокуратури: Мусієнко А.О., прокурор
від позивача: Бобровська К.О., представник
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Солом'яна О.М., представник
За допомогою системи "Електронний суд" Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 10.01.2024, з урахуванням заяви від 14.02.2024 про виправлення технічної помилки в позові, в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" та до Державної установи "Синельниківська виправна колонія (№94)" про:
1) визнання недійсними додаткові угоди до договору поставки природного газу №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 укладені між відповідачами:
- №2 від 29.01.2021;
- №3 від 02.02.2021;
- №4 від 03.02.2021;
- №5 від 25.02.2021;
- №6 від 26.02.2021;
- №7 від 25.03.2021;
- №8 від 26.03.2021;
- №9 від 27.05.2021;
- №10 від 14.06.2021;
- №11 від 06.07.2021;
- №12 від 06.08.2021;
- №13 від 17.08.2021;
- №14 від 18.08.2021;
- №15 від 22.09.2021;
- №16 від 23.09.2021;
- №17 від 24.09.2021;
- №18 від 26.10.2021;
- №19 від 27.10.2021;
- №20 від 28.10.2021;
- №21 від 29.10.2021;
2) стягнення з відповідача-1 до державного бюджету України надмірно сплачені грошові кошти за договором поставки природного газу №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 в сумі 492 294,02 грн. у вигляді застосування наслідків недійсності додаткових угод №2 від 29.01.2021, №3 від 02.02.2021, №4 від 03.02.2021, №5 від 25.02.2021, №6 від 26.02.2021, №7 від 25.03.2021, №8 від 26.03.2021, №9 від 27.05.2021, №10 від 14.06.2021, №11 від 06.07.2021, №12 від 06.08.2021, №13 від 17.08.2021, №14 від 18.08.2021, №15 від 22.09.2021, №16 від 23.09.2021, №17 від 24.09.2021, №18 від 26.10.2021, №19 від 27.10.2021, №20 від 28.10.2021, №21 від 29.10.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення відкритих торгів №UA-2020-11-25-001787-b між ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" як постачальником укладено договір на постачання природного газу №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020. Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. зазначає, що ціна на газ за додатковими угодами №№2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21 збільшилася на 572% від ціни визначеної у договорі та пропозиції ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та додаткові угоди №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11,12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 до договору №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 укладені в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі та є недійсними.
Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. стверджує, що ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" не надано будь-яких документів, з яких можливо було б визначити динаміку ціни у період з часу укладення договору про закупівлю товарів по дату звернення з довідками про вартість природного газу на внутрішньому ринку України. Крім того, відповідачем не надано будь якого підтвердження, що довідки отримувались ними на пошту, в тому числі на електронну або іншим шляхом від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" або інших організацій та підприємств. Постачальнику треба не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Уклавши договір поставки від 31.12.2020 із ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)", ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" прийняло на себе зобов'язання постачати предмет поставки (природний газ) протягом усього періоду договору, тобто - до 31.12.2021 та підприємство усвідомлювало всі фінансові ризики такої підприємницької діяльності.
Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. зазначає, що ініціювання зміни умов договору в бік збільшення закупівельної ціни на предмети закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить меті закупівель щодо здійснення її за найнижчою ціною. Таким чином, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
За таких обставин, умови додаткових угод до договору суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому, у спірних правовідносинах визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10% визначених в ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
У даному випадку в результаті укладення оспорюваних додаткових угод державі завдано збитків в результаті надмірно сплачених грошових коштів. Згідно з актами приймання-передачі природного газу до договору постачання природного газу №ДО381231194 від 09.02.2021, №ДО3811004574 від 28.02.2021, №ДО381007687 від 31.03.2021, №ДО381009860 від 30.04.2021, №ДО381013508 від 31.05.2021, №ДО381013513 від 31.05.2021, №ДО381014290 від 30.06.2021, №ДО381014293 від 30.06.2021, №ДО 381021345 від 31.10.2021 щодо кількості та ціни поставленого природного газу згідно договору № 41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020. Таким чином, згідно актів приймання-передачі постачальником передано, а споживачем прийнято природний газ у кількості 162 399,22 куб.м. на загальну суму 1 260 929,53 грн. Водночас, за первісною ціною по 4,733 грн. за 1 куб.м. така кількість газу мала б коштувати 768 635,50 грн., тобто різниця від первісної ціни договору становить 492 294,02 грн.
Таким чином, Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. стверджує, що на підставі додаткових угод №№2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,21 безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 492 294,02 грн.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" є Міністерство юстиції України. Відповідно до п.1 Положення про державну установу "Синельниківська виправна колонія (№94)" затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1156/5 від 20.03.2020, виправна колонія є державною установою яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України та головним розпорядником коштів бюджетним програм є Міністерство юстиції України. Також, Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило Синельниківську окружну прокуратуру листами від 08.11.2023 №8149/7-2023 та від 18.12.2023 №9778/7-2023, що головним розпорядником коштів на оплату природного газу установами виконання покарань є Міністерство юстиції України за КПКВ 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально - виконавчої служби України, КЕКВ 2274 "Оплата природного газу". Фінансування Міністерства юстиції України здійснюється за рахунок державного бюджету України.
Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. зазначає, що Міністерство юстиції України є відповідним органом у спірних правовідносинах тобто є належним позивачем у справі в інтересах якого звернувся прокурор на захист інтересів держави. Таким чином, саме Міністерством юстиції України, не вжито заходів щодо стягнення грошових коштів за недійсними додатковими угодами, не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними.
Суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави не здійснює свої права та не виконує обов'язки, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення даної позовної заяви на захист інтересів держави.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави. Як наслідок, указане призведе до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а заходи щодо стягнення безпідставно набутих бюджетних коштів, зокрема і у даному випадку, є невідкладними. Разом з цим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Враховуючи, що вказані інтереси держави до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства юстиції України.
Листом №65-22ВИХ-24 від 02.01.2024 Синельниківська окружна прокуратура на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Міністерство юстиції України, яке є органами, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, про те, що окружною прокуратурою прийнято рішення про застосування прокурором представницьких повноважень шляхом звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" про визнання недійсними додаткових угод №№2-21 та стягнення надмірно сплачених коштів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/160/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 19.02.2024 о 11:30 год.
За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем-1 до суду 15.02.2024 подано відзив яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки у зв'язку із коливанням ціни природного газу на ринку, між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та Державною установою "Синельниківська виправна колонія (№94)" укладено додаткові угоди №2-21. При цьому, внесені зміни до договору були обґрунтованими та кожне наступне підвищення не перевищувало 10%. Перед кожним підвищенням ціни на газ ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" була надана Державній установі "Синельниківська виправна колонія (№94)" довідкова інформація ДП "Держзовнішінформ" щодо коливання ціни природного газу на ринку, що кореспондується з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07. При кожному внесенні змін до договору про закупівлю у випадку підвищення ціни на газ шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Таким чином, підтвердним документом з інформацією про те, що ціна товару змінилася на ринку, може бути довідка відповідного органу, який має повноваження здійснювати моніторинг цін на відповідні товари, зокрема, на природний газ, серед яких є ДП "Держзовнішінформ". Щодо коливання ціни, то в документах чітко зазначена ціна товару в тому чи іншому місяці і беручи до увагу інформацію ціну за інші місяці, можна чітко прослідкувати її коливання. Інформація Української енергетичної біржі, надана Прокурором свідчить про те, що протягом дії договору ціна на газ збільшилась більше, ніж на 350%.
Отже, відповідач-1 стверджує, що Прокурором не взято до уваги, що ціна на газ може змінюватися щодня та з моменту проведення тендерної процедури до моменту укладення договору проходить певний час, протягом якого ціна також зростає. Натомість відмова ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від підписання тендерного договору 31.12.2020 мало б наслідком відсутність у відповідача-2 постачальника природного газу на 2021 рік та припинення газопостачання на об'єкти бюджетної установи з 01.01.2021. Таким чином, у ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" були правові підстави для зміни ціни на газ, а внесення таких змін до договору було обґрунтованим та документально підтвердженим, відбувалось відповідно до чинного законодавства України, Закону України "Про публічні закупівлі" та умов укладеного договору, а тому відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними, та стягнення з ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" коштів.
Також відповідач-1 зазначає, що Прокурором не надано належного обґрунтування при визначенні органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Листом Міністерства юстиції України №26756/16938-7-23/9.2.1 від 06.03.2023 було повідомлено Прокуратуру: "відповідно до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету в 2021 році фінансування установи "Синельниківська виправна колонія (№94)" здійснювалося Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції." Також Положенням про державну установу "Синельниківська виправна колонія (№94)", а саме пунктом 1 передбачено, що діяльність виправної колонії контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та Департаментом з питань виконання кримінальних покарань. Пунктом 13 Положення встановлено, що структура та штат виправної колонії затверджується Мін'юстом, а кошторис та штатний розпис-управлінням.
У підготовчому засіданні 19.02.2024 оголошувалась перерва до 18.03.2024 о 10:30 год.
За допомогою системи "Електронний суд" Керівником Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. до суду 21.02.2024 подана відповідь на відзив в якій зазначає, що відповідач-1 посилається на ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", однак у період укладання додаткових угод №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 до договору № 41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020, а саме у період січня - жовтня 2021 року вже діяла інша редакція Закону України "Про публічні закупівлі", яка до речі також і у цей період змінювалась. Таким, чином посилання відповідача-1 на ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є необґрунтованим.
Також Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункт 90) зазначила, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 відсотків. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Таким чином, згідно з вищенаведеним висновком Верховного Суду, Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10 % та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку. Не зважаючи на викладене, у період січня - жовтня 2021 ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" зазначена ціна змінювалась 20 разів у бік збільшення чим спричинено збитки у розмірі 492 294,02 грн.
Крім того, Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. зазначає, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідач-1 намагається зазначити, що у довідках Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків" зазначене дійсне коливання ціни, однак у періоди укладання додаткових угод коливання ціни на ринку фактично не відбувалось, проте попри це ціна змінювалась 20 разів у бік збільшення і загалом виросла на 572% від ціни визначеної у договорі. ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" та відповідачем-1 не надано будь-яких документів, з яких можливо було б визначити динаміку ціни у період з часу укладення договору про закупівлю товарів по дату звернення з довідками про вартість природного газу на внутрішньому ринку України. Крім того, відповідачем не надано будь якого підтвердження, що довідки отримувались ними на пошту, в тому числі на електронну або іншим шляхом від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" або інших організацій та підприємств. За інформацією, яка знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа": середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання договору №41ДВ497- 14К-20 станом на 31.12.2020 (ресурс січня) - становила 7 578,55; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №2 станом на 29.01.2021 - становила 7 924,65; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №3 станом на 02.02.2021 - становила 8 205,49; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №4 станом на 03.02.2021 - становила 8 205,49; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №5 станом на 25.02.2021 - становила 8 177,84; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №6 станом на 26.02.2021 - становила 8 177,84. Таким чином, враховуючи викладене коливання ціни між датою укладання договору, а саме 31.12.2020 та датою укладання додаткової угоди №2 від 29.01.2021 відбулось на 4,6%, однак не зважаючи на викладене зазначеною додатковою угодою ціну договору безпідставно підвищено на 10%. Крім того, між датою укладання додаткової угоди №2, а саме 29.01.2021 та додатковою угодою №3 від 02.02.2023 відбулося коливання ціни на 3,5 %, однак додатковою угодою №3 ціну договору безпідставно підвищено ще раз до 10%. Слід також зазначити, що коливання ціни у проміжок часу від укладання додаткової угоди №3 від 02.02.2021 та додаткової угоди №4 від 03.04.2021 взагалі не відбувалось, а коливання ціни між додатковою угодою №4 від 03.02.2021 та №5 від 25.02.2021 взагалі відбулось в бік зменшення ціни на ринку газу. Коливання ціни у проміжок часу між додатковими угодами №5 від 25.02.2021 та додатковою угодою №6 від 26.02.2021 також не відбувалось.
Також Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань засновником ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" є Міністерство юстиції України. Відповідно до п.1 Положення про державну установу "Синельниківська виправна колонія (№94)" затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1156/5 від 20.03.2020, виправна колонія є державною установою яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України. Відповідно до інформації https://minjust.gov.ua/m/2021-rik-7405 фінансування державної установи "Синельниківська виправна колонія (№ 94)" у 2021 році здійснювалась за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до кошторису бюджетної програми установи на 2021 рік за кодами програмної класифікації видатків, а саме: - 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України" (паспорт бюджетної програми на 2021 рік що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2020 за № 471/5); - 3601060 "Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних закладах соціальної адаптації при установах виконання покарань" (паспорт бюджетної програми на 2021 рік що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2021 за №451/5). Головним розпорядником коштів вищевказаних бюджетним програм є Міністерство юстиції України.
Також, Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило Синельниківську окружну прокуратуру листами від 08.11.2023 №8149/7-2023 та від 18.12.2023 №9778/7-2023, що головним розпорядником коштів на оплату природного газу установами виконання покарань є Міністерство юстиції України за КПКВ 3601020 Виконання покарань установами і органами Державної кримінально - виконавчої служби України, КЕКВ 2274 "Оплата природнього газу". Фінансування Міністерства юстиції України здійснюється за рахунок державного бюджету України.
Отже, Керівник Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. стверджує, що Міністерство юстиції України є відповідним органом у спірних правовідносинах тобто є належним позивачем у справі в інтересах якого звернувся прокурор на захист інтересів держави. Таким чином, саме Міністерством юстиції України, не вжито заходів щодо стягнення грошових коштів за недійсними додатковими угодами, не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем-1 до суду 15.03.2024 подані заперечення на відповідь в яких зазначає, що ВП ВС (постанова від 21.06.2021 справа №905/1907/21) належним позивачем визнається не орган управління, а суб'єкт, який фінансує і контролює діяльність установи. Листом Міністерства юстиції України №26756/16938-7-23/9.2.1 від 06.03.2023 було повідомлено Прокуратуру: "відповідно до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету в 2021 році фінансування установи "Синельниківська виправна колонія (№94)" здійснювалося Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції." Також Положенням про державну установу "Синельниківська виправна колонія (№94)", а саме пунктом 1 передбачено, що діяльність виправної колонії контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та Департаментом з питань виконання кримінальних покарань. Пунктом 13 Положення встановлено, що структура та штат виправної колонії затверджується Мін'юстом, а кошторис та штатний розпис-управлінням.
Щодо наслідків недійсності додаткових угод відповідач-1 зазначає, що за спірний період сторони керувалися саме недійсними додатковими угодами, а саме: сторонами складалися та підписувалися акти приймання-передачі, проводилися розрахунки, оплати за спожитий газ. Визнання недійсними додаткових угод мало б наслідком необхідність керуватися положенням договору в подальшому. Проте договір припинив свою дію, а в спірному періоді передача газу та його оплата здійснювалася на підставі недійсних/нікчемних угод. Станом на сьогодні, Великою Палатою Верховного Суду розглядається справа №918/1043/21, в якій порушено питання щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 15.04.2024 о 10:30 год.
За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем-1 до суду 11.04.2024 подано клопотання про зупинення провадження у справі №904/160/24 до перегляду справи №918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду. Відповідач-1 зазначає, що справа №904/160/24 та №918/1043/21 є подібними. Результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 матимуть прямий вплив на результат розгляду даного спору, оскільки ВП ВС буде сформовано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який в свою чергу буде обов'язковим для застосування при вирішенні справи №904/160/24.
За допомогою системи "Електронний суд" Керівником Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. до суду 15.04.2024 подані заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі №904/160/24 в яких зазначає, що передаючи справу №918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила що, установивши недійсність вцілому договору згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України, суд повинен не тільки зобов'язати відповідача повернути позивачеві майно, але й стягнути з останнього (в тому числі за рахунок бюджету) на користь відповідача сплачені за майно кошти. Так, предметом позову у справі №904/160/24 є визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю природного газу, якими необґрунтовано збільшено ціну за одиницю товару, та стягнення безпідставно одержаних відповідачем грошових коштів (а саме різниці між фактично сплаченою сумою та сумою, яка підлягала сплаті у відповідності до первісної ціни, обумовленої у п. 3.2 договору). Прокурор обґрунтовуючи свої позовні вимоги вважає, що додаткові угоди №2-21 до договору від 31.12.2020 про постачання природного газу споживачу суперечать нормам ст. 203, 215 ЦК України та ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тому є недійсними. Оскільки зазначені додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару є недійсними та не породжують правових наслідків збільшення ціни за одиницю товару, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни природного газу, поставленого за договором від 31.12.2020, мали б регулюватись п. 3.2 договору в первісній редакції, підписаним сторонами. Таким чином, прокурор у справі №904/160/24 не стверджує про недійсність в цілому договору про закупівлю природного газу і необхідність повернення сторін до становища, яке існувало до його вчинення взагалі, та не обґрунтовує свої вимоги ст. 228 ЦК України.
До суду 15.04.2024 відповідачем-2 подано відзив яким просить суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі оскільки прокурором не взято до уваги, що ціна на газ може змінюватися щодня та з моменту проведення тендерної процедури до моменту укладення договору проходить певний час, протягом якого ціна також зростає. Натомість відмова ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від підписання тендерного договору 31.12.2020 мало б наслідком відсутність у відповідача-2 постачальника природного газу на 2021 рік та припинення газопостачання на об'єкти бюджетної установи з 01.01.2021. Отже, у ТОВ "Дніпропетровській збут" були правові підстави для зміни ціни на газ, а внесення таких змін до договору було обґрунтованим та документально підтвердженим, відбувалось відповідно до чинного законодавства України, Закону України "Про публічні закупівлі" та умов укладеного договору, а тому відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними, та стягнення з ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" коштів.
Також відповідач-2 зазначає, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Відповідний правовий висновок сформовано Верховним Судом у своїй постанові від 20.09.2018 справі № 924/1237/17. Виходячи з вимог частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави; 2) необхідність їх захисту; 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає; 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У підготовчому засіданні 15.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 20.05.2024 о 10:00 год.
За допомогою системи "Електронний суд" Керівником Синельниківської окружної прокуратури Григорян С.С. до суду 18.04.2024 подана відповідь на відзив відповідача-2 в якій зазначає, що згідно з висновком Верховного Суду, Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10 % та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку. Не зважаючи на викладене, у період січня - жовтня 2021 ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" зазначена ціна змінювалась 20 разів у бік збільшення чим спричинено збитки у розмірі 492 294,02 грн.
Також прокурор зазначає, що на запит окружної прокуратури від 15.12.2022 №04/65-2745ВИХ-22 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг листом №17465/16.2.2/7-22 від 22.12.2022 надано інформацію щодо середньозваженої ціни природного газу на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для бюджетних установ та організацій за 1 тис.м.куб., яка становила у січні 2021 року 6582 грн., а в лютому 2021 року 6 626 грн., тобто ціна на газ у лютому у порівнянні з січнем 2021 року збільшилась лише на 0,6 %. Таким чином, реального коливання ціни природного газу в бік зростання, у розмірах підвищення ціни зазначених у вищевказаних додаткових угодах, не відбувалось. Тобто, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач-2 намагається зазначити, що у довідках Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків" зазначене дійсне коливання ціни, однак у періоди укладання додаткових угод коливання ціни на ринку фактично не відбувалось, проте попри це ціна змінювалась 20 разів у бік збільшення і загалом виросла на 572% від ціни визначеної у договорі. Крім того, ціну на газ можливо змінити лише до 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, а в даному випадку ціна виросла на 572% і змінювалась 20 разів.
Крім того, прокурор вказує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" є Міністерство юстиції України. Відповідно до п.1 Положення про державну установу "Синельниківська виправна колонія (№94)" затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1156/5 від 20.03.2020, виправна колонія є державною установою яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України. Головним розпорядником коштів вищевказаних бюджетним програм є Міністерство юстиції України. Також, Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило Синельниківську окружну прокуратуру листами від 08.11.2023 №8149/7-2023 та від 18.12.2023 №9778/7-2023, що головним розпорядником коштів на оплату природного газу установами виконання покарань є Міністерство юстиції України за КПКВ 3601020 Виконання покарань установами і органами Державної кримінально - виконавчої служби України, КЕКВ 2274 "Оплата природнього газу". Фінансування Міністерства юстиції України здійснюється за рахунок державного бюджету України. Отже Міністерство юстиції України є відповідним органом у спірних правовідносинах тобто є належним позивачем у справі в інтересах якого звернувся прокурор на захист інтересів держави.
За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем-1 до суду 16.05.2024 подана клопотання про зупинення провадження у справі №904/160/24 до закінчення перегляду Великою палатою Верховного Суду справи №925/1133/18. Клопотання обґрунтовано тим, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18 матимуть суттєве значення при розгляді цієї справи, що розглядається, а тому до розгляду справи №925/1133/18 існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи, оскільки винесенні проблемні питання у справі №925/1133/18 безпосередньо стосуються підстав для представництва інтересів держави прокурором, зокрема щодо його дій, коли існує декілька компетентних органів, і висновки з цих питань матимуть прямий вплив на результат розгляду заявленого клопотання, вирішення справи та преюдиціальне значення.
У судовому засіданні 20.05.2024 оголошувалась перерва до 27.05.2024 о 11:30год.
У судовому засіданні 27.05.2024 розгляд справи по суті відкладено на 03.06.2024 о 15:00год.
За допомогою системи "Електронний суд" представником Дніпропетровської обласної прокуратури до суду 03.06.2024 подані пояснення в яких зазначає, що інтереси держави залишились незахищеними з боку Міністерства юстиції України, прокурор звернувся з позовною заявою до суду з метою захисту інтересів держави. Саме Міністерством юстиції України, не вжито заходів щодо стягнення грошових коштів за недійсними додатковими угодами, не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними. Суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави не здійснює свої права та не виконує обов'язки, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення даної позовної заяви на захист інтересів держави.
За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем-1 подана 03.06.2024 заява про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", при цьому відповідач-1 зазначає, що клопотання про зупинення розгляду справи підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні 03.06.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що необґрунтовано щодо категорії яку розглядає ВС.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 03.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представника сторін та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки встановлено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:
1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;
2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;
3) наявність/відсутність компетентного суб'єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;
4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб'єктом владних повноважень (у разі його наявності).
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів ( далі у тексті Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
У пункті 7 Рекомендацій передбачено, що ілюстрацією повноважень публічних обвинувачів у системі загального права є визнання або анулювання шлюбів, захист дітей або недієздатних осіб і реєстрацію або припинення діяльності асоціацій та фондів. Іншою групою повноважень публічних обвинувачів є правовий контроль публічної адміністрації та інших юридичних осіб під кутом зору відповідності їх діяльності закону. В цілому, ці повноваження покладені на публічного обвинувача з міркувань публічного інтересу та захисту прав людини і, як правило, здійснюється в суді.
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 за № З-рп/99 прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що сторонами договору під час проведення закупівлі природного газу порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.
Крім того, укладенням додаткових угод до договору поставки природного газу порушено матеріальні державні інтереси, оскільки, з урахуванням додаткових угод замовник торгів фактично отримав меншу кількість газу, що призводить до порушення суспільних інтересів в частині забезпечення досягнення мети проведеної тендерної закупівлі.
Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як раціональне та максимально ефективне витрачення бюджетних коштів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.
Як наслідок, указане призведе до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а заходи щодо стягнення безпідставно набутих бюджетних коштів, зокрема і у даному випадку, є невідкладними.
Разом з цим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.
Необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами держави і суспільства з одного боку та приватними інтересами - з іншого.
При цьому, як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Відповідно до п.1 Положення про Державну установу "Синельниківська виправна колонія (№94)" затвердженого наказом міністерства юстиції №1156/5 від 20.03.2020 органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України.
Діяльність виправної колонії контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - управління) та Департаментом з питань виконання кримінальних покарань.
Відповідно до підпунктів 16,17,18 пункту 5 вищевказаного Положення Виправна колонія відповідно до покладених на неї завдань: 16) є розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня; 17) забезпечує організацію і ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової, бюджетної, статистичної та іншої звітності у порядку, встановленому нормативноправовими актами, забезпечує законність фінансових і господарських операцій, ефективне, результативне та цільове використання виділених на її утримання бюджетних коштів; 18) розробляє проект кошторису на утримання виправної колонії.
В силу положень ст.22 Бюджетного кодексу України, Міністерство юстиції щодо ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" є головним розпорядником державних коштів вищого рівня, який здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, виконує інші повноваження.
Міністерство юстиції України з метою організації своєї діяльності організовує планово - фінансову роботу в апараті Міністерства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 з наступними змінами та доповненнями, Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Серед інших основними завданнями Мін'юсту є визначення основних напрямів діяльності міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мін'юсту, уповноважених органів з питань пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально - виконавчої служби (далі - органи і установи); аналіз результатів діяльності та вжиття заходів для підвищення ефективності функціонування територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства.
Міністр організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в Мін'юсті та бюджетних установах, що належать до сфери управління Мін'юсту (п.12 пп.135 Положення). Міністерство юстиції України є юридичною особою (п.15 Положення).
Відповідно до ст.10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Відповідно до ст.26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів. Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Таким чином, у відповідності до п.1 Положення про Державну установу "Синельниківська виправна колонія (№94)" затвердженого наказом міністерства юстиції 1156/5 від 20.03.2020, п. 1, п. 12 пп. 1З5, п.15 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 02.07.2014 №228, ст.22, ст. 26 Бюджетного кодексу України органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Міністерство юстиції України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру, а також, позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, висловленою у постанові від 27.01.2021 у справі №917/341/19, з метою отримання інформації про вжитті заходи претензійно-позовного характеру Синельниківською окружною прокуратурою на адресу Міністерства юстиції України направлено листи №04/65-302ВИХ-23 від 03.02.2023, №04/65-3469ВИХ23 від 22.11.2023, на адресу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції направлено листи №04/65-878ВИХ-23 від 29.03.2023, №04/65-3303ВИХ-23 від 06.11.2023 та листи на адресу ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" №04/65-2439ВИХ-22 від 16.11.2022, №04/65-3301вих-23 від 06.11.2023, №04/65-3487ВИХ-23 від 27.11.2023.
Міністерство юстиції України листом від 06.03.2023 №26756/16938-7-23/9.2.1 повідомило, що органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Листом від 21.12.2023 №169704/194830-7-23/16.3.1 Міністерство юстиції України повідомило, що на аналогічний запит вже розглядався на що надано відповідь від 06.03.2023 №26756/16938-7-23/9.2.1.
Однак, у наданих Міністерством юстиції України відповідях взагалі відсутня запитувана окружною прокуратурою інформація стосовно головного розпорядника бюджетних коштів за рахунок яких здійснювалось фінансування ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" у 2020-2021 роках, в тому числі закупівлі UA-2020-11-25-001787-b, а також відсутня інформація чи вживались, а також чи планується вжиття Міністерством юстиції України заходів претензійно - позовного характеру (зокрема звернення до суду з позовною заявою) стосовно відшкодування надмірно сплачених бюджетних коштів за вищевказаними додатковими угодами №2-21, в тому числі щодо визнання їх недійсними.
На поданий окружною прокуратурою запит Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило Синельниківську окружну прокуратуру листом від 07.04.2023 №7-2277/кт про те, що відповідно до Положення про Державну установу "Синельниківська виправна колонія (№ 94)" затвердженого наказом Міністерства юстиції України, від 20.03.2020 № 1156/5 установа є юридичною особою має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Згідно з Положенням виправна колонія є розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня, забезпечує законність фінансових і господарських операцій, ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів. Контроль за станом фінансово-господарської діяльності виправної колонії покладено на начальника установи.
Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило Синельниківську окружну прокуратуру листами від 08.11.2023 №8149/7-2023 та від 18.12.2023 №9778/7-2023, що заходи на повернення коштів не вживались. Також не проводилось розірвання додаткових угод так як відповідно до свого положення та статті 22 Бюджетного кодексу України Межрегіональне управління не уповноважене на вчинення вказаних вище заходів. Попередження, вимоги, позовні заяви до суду не надсилались. Крім вказаного, Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило окружну прокуратуру, що головним розпорядником коштів на оплату природного газу установами виконання покарань є Міністерство юстиції України за КПКВ 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально - виконавчої служби України, КЕКВ 2274 "Оплата природнього газу". Фінансування Міністерства юстиції України здійснюється за рахунок державного бюджету України.
Державна установа "Синельниківська виправна колонія (№94)" повідомила Синельниківську окружну прокуратуру листом від 30.11.2022 за №94/10-3690, про те, що враховуючи, що ринок окремих категорій товарів є нестабільним, а ціни змінюються в динаміці, яку неможливо передбачити, законодавець для забезпечення балансу державних та комерційних інтересів надав можливість збільшувати вартість товару у разі наявності підтвердженого коливання ціни в бік збільшення.
Також, листами від 16.11.2023 №94/10-4446 та 11.12.2023 №94/10-4843 ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" повідомила, що заходи спрямовані на повернення коштів надмірно сплачених за додатковими угодами №2-21 не вживались та до суду виправна колонія з позовною заявою не зверталась.
Слід звернути увагу на практику Верховного Суду про розгляд питання можливості представництва прокурором інтересів держави в окремих випадках, а саме постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 відповідно до якої визначено, що комунальне некомерційне підприємство не є суб'єктом владних повноважень, а уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, в якій, зокрема, вирішувалось питання щодо можливості представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування та школи у спорі щодо оскарження правочину з розпорядження бюджетними коштами, стороною якого є комунальна установа. У вказаній постанові, Великою Палатою висловлено наступні висновки щодо представництва інтересів держави в особі комунального некомерційного підприємства:
- Велика Палата Верховного Суду підтверджує свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст.23 Закону №1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи;
- відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55, ч. 1 ст. 63 ГК України та Закону № 280/97-ВР комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Тобто комунальні підприємства не здійснюють владних управлінських функцій, а тому не є суб'єктом владних повноважень;
- комунальне підприємство у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі природного газу за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня;
- у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах.
Також Велика Палата Верховного Суду у свої постанові зазначила про те що суди попередніх інстанцій встановили, що Рада є засновником Школи, управляє закріпленим за нею майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Школа підпорядкована Раді (засновнику), а органом управління цим закладом відповідно до делегованих повноважень є Управління.
Також Велика Палата Верховного Суду погодилась з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Черкаської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області.
Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі №904/8332/21 (пункт 33).
У відповідності до ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" є Міністерство юстиції України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну установу "Синельниківська виправна колонія (№94)" затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1156/5 від 20.03.2020, виправна колонія є державною установою яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України. Відповідно до інформації https://minjust.gov.ua/m/2021-rik-7405 фінансування Державної установи "Синельниківська виправна колонія (№ 94)" у 2021 році здійснювалась за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до кошторису бюджетної програми установи на 2021 рік за кодами програмної класифікації видатків, а саме:
- 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально- виконавчої служби України" (паспорт бюджетної програми на 2021 рік що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2020 за № 471/5);
- 3601060 "Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних закладах соціальної адаптації при установах виконання покарань" (паспорт бюджетної програми на 2021 рік що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2021 за №451/5).
Головним розпорядником коштів вищевказаних бюджетним програм є Міністерство юстиції України.
Також, Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило Синельниківську окружну прокуратуру листами від 08.11.2023 №8149/7-2023 та від 18.12.2023 №9778/7-2023, що головним розпорядником коштів на оплату природного газу установами виконання покарань є Міністерство юстиції України за КПКВ 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально - виконавчої служби України, КЕКВ 2274 "Оплата природнього газу". Фінансування Міністерства юстиції України здійснюється за рахунок державного бюджету України.
Окрім того, пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.
Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.
Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами) (ч. 3 ст. 19 БК України).
Розпорядники бюджетних коштів різних рівнів є учасниками бюджетного процесу, в силу ст. 22 БК України наділені контрольними повноваженнями стосовно одержувачів таких коштів.
Отже Міністерство юстиції України є відповідним органом у спірних правовідносинах тобто є належним позивачем у справі в інтересах якого звернувся прокурор на захист інтересів держави.
Таким чином, саме Міністерством юстиції України, не вжито заходів щодо стягнення грошових коштів за недійсними додатковими угодами, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними. Суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави не здійснює свої права та не виконує обов'язки, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення даної позовної заяви на захист інтересів держави.
Водночас у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №910/11919/17 зазначено, що згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутись із цим позовом до суду. Враховуючи, що вказані інтереси держави до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства юстиції України
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.
Отже, заперечення відповідачів в цій частині судом відхиляються.
Державною установою "Синельниківська виправна колонія (№94)" проведено відкриті торги щодо закупівлі газового палива - товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6: в обсягах 300 000 м3, з очікуваною вартістю 2 670 000 грн. 00 коп. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті "Prozorro - публічні закупівлі" за № UA-2020-11-25-001787-b.
За результатами проведення відкритих торгів №UA-2020-11-25-001787-b між ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" (далі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - Постачальник) укладено договір на постачання природного газу №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 1.2 договору встановлено річний плановий обсяг постачання газу - до 300 000,00 куб. м.
Згідно з п. 3.2. договору "Ціна за 1 куб. метр природного газу без урахування податку на додану вартість становить 3,944167 гривень, податок на додану вартість становить 0,788833 гривень, всього з урахуванням податку на додану вартість становить 4,733 гривень".
Відповідно до п. 3.3 договору ціна зазначена у п.2 договору може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.
Відповідно до п.3.5 договору сторони домовилися, що ціна на газ, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором.
Відповідно до п. 3.6 договору очікувана сума договору становить 1 419 900, 00 грн. (один мільйон чотириста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.), у.т.ч. ПДВ - 20% становить 236 650, 00грн.
Станом на момент підписання договору сторонами погоджені всі істотні умови предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Додатковою угодою №1 від 29.01.2021 до договору поставки від 31.12.2020, внесені зміни до договору, у зв'язку зі зміною реквізитів постачальника, решта умов залишилась незмінною.
Додатковою угодою №2 від 29.01.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"п.1.2.Річний плановий обсяг постачання газу - до 272 729.78 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 4,338544 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 0,867708 грн., всього з ПДВ - 5,206252 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 10%).
ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, надано листи ДП "Держзовнішінформ від 15.01.2021 №122/23, згідно з яким вартість природного газу у січні 2021 року складала 8100,00 -10363,89 грн. за 1 тис. кубічних метрів з ПДВ; від 15.01.2021 №122/22, згідно з яким вартість природного газу на європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 14.12.2020, в порівнянні з 13.01.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF, Gaspool, NCG, могла становити:
- 14 12.2020 - TTF - 8374, Gaspool - 8349, NCG - 8211.
- 13.01.2021 - TTF - 13103, Gaspool - 12690; NCG - 12794.
Коливання ціни: 13.01.2021/14.12.2020- TTF -56, 47 %, 51, 99 %; - 55,82%.
Через 3 дні, укладено ще одну додаткову угоду, якою збільшено ціну газу за 1 кубічний метр газу.
Так, Додатковою угодою №3 від 02.02.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2.Річний плановий обсяг постачання газу - до 247 938.43 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 4,772355 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 0,95447 грн., всього з ПДВ - 5,726825 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 21%).
Наступного дня, Додатковою угодою №4 від 03.02.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 225 400.63 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 5,249542 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 1,049908 грн., всього з ПДВ -6,29945 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 33%).
Однак, будь яких листів з інформацією про коливання ціни на газ, які на думку ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" могли бути підставою для укладання додаткових угод №3 та №4 не надано.
Додатковою угодою №5 від 25.02.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 210 834,52 куб.м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 5,77444 грн. за 1 куб. м., крім того ПДВ 1,15489 грн., всього з ПДВ - 6,92933 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 46,4%).
Наступного дня, Додатковою угодою №6 від 26.02.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 197 592,52 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 6,351826 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 1,270364 грн., всього з ПДВ - 7,62219 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 61%).
З наданого ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, наявні листи ДП "Держзовнішінформ" від 12.02.2021 №122/101, згідно з яким вартість природного газу у лютому 2021 року складала 9450,00-10363,89 грн. за 1 тис. кубічних метрів з ПДВ; від 16.02.2021 №122/107, згідно з яким вартість природного газу на європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 08.02.2021 р., в порівнянні з 08.12.2020, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF, Gaspool, NCG, могла становити:
- 08 12.2020 -TTF - 7733, Gaspool - 7733, NCG - 7676.
- 08.02.2021 - TTF - 9309, Gaspool - 9351; NCG - 9279.
Коливання ціни: 08.02.2021/08.12.2020- TTF -20, 38 %, 20, 92 %; - 20,88%
При цьому ціна зазначена у листі від 16.02.2021 №122/107 є навіть нижчою, ніж зазначена у попередньому листі ДП "Держзовнішінформ" від 12.02.2021 №122/101.
Слід відмітити, що цінові довідки №122/22 від 15.01.2021, №122/107 від 16.02.2021 містять в собі інформацію про ціну на природний газ на дати, які передують даті укладення договору №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020, та не підтверджують коливання цін на природний газ в бік збільшення в період між укладенням самого договору (31.12.2020) та додатковими угодами. Указані довідки не містять жодних посилань на коливання ціни на предмет закупівлі за договором №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 або обґрунтування коливання ціни на такі товари упродовж періодів між укладеним договором та додатковими угодами та не можуть бути використані для підтвердження коливання цін на ринку товарів.
Державна установа "Синельниківська виправна колонія (№94)", на запит окружної прокуратури, не надано будь яких підтверджень, що вищевказані листи до додаткових угод №2, №5, №6 надавались на їх адресу, в тому числі електронну від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" або інших організацій або підприємств з метою підтвердження коливання ціни на ринку.
Крім того, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" не надано жодного документа до додаткових угод №3 та №4, який би містив інформацією про коливання ціни на ринку газу.
Також, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит окружної прокуратури не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження факту коливання ціни на ринку газу, перед укладанням ними додаткових угод №№2,3,4,5,6, а також яким чином вони перевіряли факт коливання ціни на ринку газу перед укладанням зазначених додаткових угод про збільшення ціни на газ.
Додатковою угодою №7 від 25.03.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 190 533,45 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 6,98694 грн. За 1 куб. м, крім того ПДВ 1,397388 гри., всього з ПДВ - 8,384328 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 77,1 %).
Наступного дня Додатковою угодою №8 від 26.03.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 184 115,55 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 7,68562 гри. за 1 куб. м, крім того ПДВ 1,537124 грн., всього з ПДВ - 9,222744 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 94,8%).
З наданого ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, наявний лист ДП "Держзовнішінформ" від 05.03.2021 №122/160, згідно з яким вартість природного газу у березні 2021 року складала 8910,00 грн. - 10363,89 грн. за 1 тис. кубічний метр з ПДВ.
Слід зазначити, що дві додаткові угоди №7 та №8 про збільшення ціни до 77,1 та 94,8% від ціни договору укладено на підставі одного вищевказаного листа ДП "Держзовнішінформ" в якому зазначено ціну на газ за березень 2021 у розмірі 8 910,00 грн. - 10 363,89 грн., однак жодного посилання на коливання ціни на ринку у цьому листі немає.
Державна установа "Синельниківська виправна колонія (№94)", на запит окружної прокуратури, не надано будь яких підтверджень, що вищевказаний лист до додаткових угод №7 та №8 надавався на їх адресу, в тому числі електронну від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" або інших організацій або підприємств з метою підтвердження коливання ціни на ринку.
Також, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит окружної прокуратури не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження факту коливання ціни на ринку газу, перед укладанням ними додаткових угод №№7,8, а також яким чином вони перевіряли факт коливання ціни на ринку газу перед укладанням зазначених додаткових угод про збільшення ціни на газ.
Додатковою угодою №9 від 27.05.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 183 204,41 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 8,454167 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 1,690833 грн., всього з ПДВ - 10,14500 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 114%).
З наданого ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, наявні листи ДП "Держзовнішінформ":
1) від 14.04.2021 №122/248, згідно з яким вартість природного газу у вартість природного газу на європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 07.04.2021, в порівнянні з 01.04.2021, виходячи з ці на газ, що склалися на європейських хабах TTF, Gaspool, NCG, могла становити:
- 01.04.2021 - TTF - 9393, Gaspool - 9463, NCG - 9467.
- 07.04.2021- TTF - 10009; Gaspool - 10156; NCG - 10206.
Коливання ціни: 07.04.2021/01.04.2021: TTF -6, 56 %, 7, 32 %; 7,81%;
2) від 14.05.2021 №122/314, згідно з яким вартість природного газу на європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 27.04.2021, в порівнянні з 11.05.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF, Gaspool, NCG, могла становити:
- 27.04.2021 - TTF - 10276, Gaspool - 10319, NCG - 10418.
- 11.05.2021- TTF - 12353; Gaspool - 12246; NCG - 122302.
Коливання ціни: 11.05.2021/27.04.2021: TTF - 20, 21 %, 18, 67 %; 18,08%.
У наданому ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" переліку документів до вищевказаного договору, наявний лист ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 26.04.2021 №497-Кл-5075-0421 про намір з 27.05.2021 змінити ціну на газ, однак у даному листі відсутня інформація про додатки, які підтверджують факт коливання ціни, що ще раз вказує, що ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" не підтверджено факт належного отримання документів про коливання ціни на ринку газу.
Державною установою "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит окружної прокуратури не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження факту коливання ціни на ринку газу, перед укладанням ними додаткової угоди №9, а також яким чином вони перевіряли факт коливання ціни на ринку газу перед укладанням зазначеної додаткової угоди про збільшення ціни на газ.
Додатковою угодою №10 від 14.06.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 182 417,96 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 9,299567 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 1,859913 грн., всього з ПДВ - 11,15948 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 135%).
З наданого ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, наявний лист ДП "Держзовнішінформ" від 09.06.2021 №122/359 згідно з яким вартість природного газу на європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 02.06.2021, в порівнянні з 20.05.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах ЕЕА, Gaspool, NCG могла становити:
- 20.05.2021 - TTF - 11325, Gaspool - 11086; NCG - 11159;
- 02.06.2021 - TTF - 12648, Gaspool - 12588; NCG - 12606.
Коливання ціни: 02.06.2021/20.05.2021 TTF - 11,68%, Gaspool - 13,55 %; NCG - 12, 97%.
У наданому ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" переліку документів до вищевказаного договору наявний лист ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 07.05.2021 №497-Кл-5885-0521 про намір з 07.05.2021 змінити ціну на газ, однак у даному листі відсутня інформація про додатки, які підтверджують факт коливання ціни.
Державною установою "Синельниківська виправна колонія (№94)" також не надано будь яких інших підтверджень, що вищевказаний лист ДП "Держзовнішінформ" до додаткової угоди №10 надавався на адресу колонії, в тому числі електронну від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" або інших організацій або підприємств з метою підтвердження коливання ціни на ринку.
Також, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит окружної прокуратури не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження факту коливання ціни на ринку газу, перед укладанням ними додаткової угоди №10, а також яким чином вони перевіряли факт коливання ціни на ринку газу перед укладанням зазначеної додаткової угоди про збільшення ціни на газ.
Додатковою угодою №11 від 06.07.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 181 712,34 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 10,229513 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 2,045903грн., всього з ПДВ - 12,275416 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 159,3%).
З наданого ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, наявні листи ДП "Держзовнішінформ" від 09.07.2021 №122/422 та від 26.07.2021 №121/131 в яких зазначена інформація про коливання ціни на газ, однак наданий виправною колонією лист ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від №497-Кл-7219-0621 про намір з 05.07.2021 змінити ціну на газ датований 02.06.2021, тобто раніше більше чим на місяць від дати вказаних цінових довідок від 09.07.2021 та від 26.07.2021, з чого вбачається, що зазначені цінові довідки цим листом надаватись не могли.
Також, сама додаткова угода №11 укладена 06.07.2021, а вищевказані цінові довідки з інформацією коливання ціни у період зазначений у додатковій угоді №11 датовані 09.07.2021 та 26.07.2021 тобто після укладання додаткової угоди.
Крім того у вказаному листі ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 02.06.2021 №497-Кл-7219-0621, відсутня інформація про додатки, які підтверджують факт коливання ціни, що ще раз вказує, що ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" не підтверджено факт належного отримання документів про коливання ціни на ринку газу.
Державною установою "Синельниківська виправна колонія (№94)" також не надано будь яких інших підтверджень, що вищевказані листи ДП "Держзовнішінформ" до додаткової угоди №11 надавались на адресу колонії, в тому числі електронну від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" або інших організацій або підприємств з метою підтвердження коливання ціни на ринку.
Крім того, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит окружної прокуратури не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження факту коливання ціни на ринку газу, перед укладанням ними додаткової угоди №11, а також яким чином вони перевіряли факт коливання ціни на ринку газу перед укладанням зазначеної додаткової угоди про збільшення ціни на газ.
Додатковою угодою №12 від 06.08.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 181 065,95. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 11,252454 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 2,250491грн., всього з ПДВ - 13,502945 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 185%).
Додатковою угодою №13 від 17.08.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 180 478,33 м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 12,377688 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 2,4755376 грн., всього з ПДВ -14,8532256 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 213,8%).
Додатковою угодою №14 від 18.08.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу-до 179 944,13 м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 13,615444 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 2,723089 грн., всього з ПДВ - 16,338533 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 245%).
З наданого ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, наявні листи ДП "Держзовнішінформ":
1) від 09.07.2021 №122/422, згідно з якими вартість природного газу на європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 05.07.2021, в порівнянні з 21.06.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF, Gaspool, NCG, могла становити:
- 21.06.2021 - TTF - 13368, Gaspool - 13573, NCG - 13602.
- 05.07.2021- TTF - 16333; Gaspool - 16193; NCG - 16168.
Коливання ціни: 07.05.2021/21.06.2021: TTF - 19, 50 %, 19, 30 %; 18,86%;
2) від 26.07.2021 №121/131, згідно з якими вартість природного газу на європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 20.07.2021, в порівнянні з 20.06.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF, Gaspool, NCG, могла становити:
- 20.06.2021 - TTF - 13618,36, Gaspool - 13548,07; NCG - 13593, 55.
- 20.07.2021- TTF - 16179;68; Gaspool - 16171;52; NCG - 15983,74;
Коливання ціни: - 20.07.2021/20.06.2021: TTF - 18, 81 %, 19, 36 %; 17,58%;
3) від 06.08.2021 №12/140, згідно з яким вартість природного газу на європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 02.08.2021, в порівнянні з 26.07.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF, Gaspool, NCG, могла становити:
- 02.08.2021 - TTF - 17933,49, Gaspool - 17896,91; NCG - 17697,74.
- 26.07.2021- TTF - 15862;32; Gaspool - 15622;88; NCG - 15708,10;
Коливання ціни: 02.08.2021/26.07.2021: TTF - 13, 06 %, 14, 56 %; 12,67%.
Однак, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)", на запит окружної прокуратури, не надано будь яких підтверджень, що вищевказані листи надавались на їх адресу, в тому числі електронну від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та інших організацій або підприємств з метою підтвердження коливання ціни на ринку.
Також, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит окружної прокуратури не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження факту коливання ціни на ринку газу, перед укладанням ними додаткових угод №№12,13,14, а також яким чином вони перевіряли факт коливання ціни на ринку газу перед укладанням зазначених додаткових угод про збільшення ціни на газ.
Додатковою угодою №15 від 22.09.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу-до 179 458,50 куб. м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 14,976975 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 2,995395 грн., всього з ПДВ - 17,972370 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 279,7%).
Додатковою угодою №16 від 23.09.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 179 017,01 куб.м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 16,474658 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 3,294931 грн., всього з ПДВ - 19,769589 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 317,6%).
Додатковою угодою №17 від 24.09.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 178 615,65 м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 18,122107 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 3,624421 грн., всього з ПДВ -21,746528 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 359,4%).
З наданого ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, наявні листи ДП "Держзовнішінформ":
1) від 13.09.2021 №122/523 згідно з яким розрахункова вартість природного газу а європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 13.09.2021 в порівнянні з 06.09.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF , Gaspool ; NCG могла становити:
- 05.09.2021 - TTF - 22300, 68, Gaspool - 22129, 36, NCG - 22198, 70.
- 28.08.2021- TTF - 20598, 92; Gaspool - 20631, 20; NCG - 20623,28.
Коливання ціни: 05.09.2021/28.08.2021 - 8, 26%; Gaspool - 7,26%; NCG - 7,64%;
2) від 15.09.2021 №122/536 згідно з яким розрахункова вартість природного газу а європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 13.09.2021 в порівнянні з 06.09.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF , Gaspool ; NCG могла становити:
- 13.09.2021 - TTF - 24 759, 62, Gaspool - 24506, 04, NCG - 24618, 74.
- 06.09.2021- TTF - 22297, 95; Gaspool - 22240, 91; NCG - 22261,28.
Коливання ціни: 13.09.2021/06.09.2021 - 11, 04%; Gaspool - 10,18%; NCG - 10,59%.
Однак, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)", на запит окружної прокуратури, не надано будь яких підтверджень, що вищевказані листи надавались на їх адресу, в тому числі електронну від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та інших організацій або підприємств з метою підтвердження коливання ціни на ринку.
Також, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит окружної прокуратури не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження факту коливання ціни на ринку газу, перед укладанням ними додаткових угод №№15,16,17, а також яким чином вони перевіряли факт коливання ціни на ринку газу перед укладанням зазначених додаткових угод про збільшення ціни на газ.
Додатковою угодою №18 від 26.10.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу-до 178 250,79 м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 19,934299 грн. за1 куб. м, крім того ПДВ 3,986860 грн., всього з ПДВ -23,921159 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 405%).
Додатковою угодою №19 від 27.10.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 177 919,09 м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 21,927709 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 4,385542 грн., всього з ПДВ - 26,313251 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 455,9%).
Додатковою угодою №20 від 28.10.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 177 617,54 м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 24,120458 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 4,824092 грн., всього з ПДВ - 28,944550 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 511,5 %).
Додатковою угодою №21 від 29.10.2021 сторони домовилися внести до договору на постачання природного газу такі зміни та викласти нижчезазначені пункти у наступній редакції:
"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу-до 177 343,41 м."
"3.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності становить 26,532479 грн. за 1 куб. м, крім того ПДВ 5,306496 грн., всього з ПДВ - 31,838975 грн." (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 572%).
З наданого ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит переліку документів до вищевказаного договору, наявні листи ДП "Держзовнішінформ":
1) від 08.10.2021 №12/210 згідно з яким розрахункова вартість природного газу а європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 06.10.2021 в порівнянні з 02.10.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF , GEGH ; THE могла становити:
- 06.10.2021 - TTF - 46023,80, GEGH - 46844, 17, THE - 46816, 82.
- 02.10.2021- TTF - 354444,97; GEGH - 36568,40; THE - 35920,27.
Коливання ціни: 06.10.2021/02.10.2021 - 29, 85%; GEGH - 28,10%; THE - 30,34%;
2) від 07.10.2021 №12/212 згідно з яким розрахункова вартість природного газу а європейських хабах до кордону України та їх коливання станом на 01.10.2021 в порівнянні з 29.09.2021, виходячи з цін на газ, що склалися на європейських хабах TTF , GEGH могла становити:
- 01.10.2021 - TTF - 36540,91, GEGH - 37114, 41.
- 29.09.2021- TTF - 32268,10; GEGH - 32631,95.
Коливання ціни: 01.10.2021/29.09.2021 - 13, 24%; GEGH - 13,14%.
Слід зазначити, що вищевказані листи ДП "Держзовнішінформ" датовані 08.10.2021 та 07.10.2021 в яких зазначена інформація про коливання ціни на газ, однак наданий виправною колонією лист №497-Кл-12658-0921 про намір з 07.10.2021 змінити ціну на природний газ, датований 07.09.2021,тобто раніше більше чим на місяць від дати вказаних цінових довідок від 08.10.2021 та від 07.10.2021, з чого вбачається, що зазначені цінові довідки цим листом надаватись не могли.
У листі ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" від 07.092021 №497-Кл-12658-0921 відсутня інформація про додатки, що підтверджують коливання ціни на газ.
Також, ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" на запит окружної прокуратури не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження факту коливання ціни на ринку газу, перед укладанням ними додаткових угод № №18,19,20,21 а також яким чином вони перевіряли факт коливання ціни на ринку газу перед укладанням зазначених додаткових угод про збільшення ціни на газ.
Отже, керівник Синельниківської окружної прокуратури стверджує, що ціна на газ за додатковими угодами №№2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21 збільшилася на 572% від ціни визначеної у договорі та пропозиції ТОВ "Дніпропетровськгаз збут". Окрім наведеного, прокурор зазначає, що додаткові угоди №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 до договору № 41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 укладені в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі та є недійсними, що є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором про постачання природного газу.
Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно ст. 5 Закону (в редакції, яка діяла на час укладення договору та оспорюваних додаткових угод до договору) закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, що діяли на час укладення оспорюваних додаткових угод до договору № 2-21).
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що діяла на момент укладення додаткових угод № 2-9 (в редакції Закону України "Про публічні закупівлі" від 19.04.2020), передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що діяла на момент укладення додаткових угод № 10-21 (в редакції Закону України "Про публічні закупівлі" від 03.06.2021), передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Згідно з частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону, зокрема за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю (а в редакції закону від 03.06.2021 доповнено текст після слів договору про закупівлю "внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару"). Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Як зазначено у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 :
- "передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) ( пункт 124 постанови).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (пункт 125 постанови).
Відповідно до статті 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (пункт 126 постанови).
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця ( пункт 127 постанови).".
Таким чином, згідно з вищенаведеним висновком Верховного Суду Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10 % та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.
Крім того, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Вказані правові висновки щодо нової редакції Закону зазначено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21.
В обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару, згідно оспорюваних додаткових угод на запит Синельниківської окружної прокуратури ДУ "Синельниківська виправна колонія №94" надала листи Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків" від 15.01.2021 №122/23, від 15.01.2021 №122/22, від 12.02.2021 №122/101, від 16.02.202 №122/107, від 05.03.2021 №122/160, від 14.04.2021 №122/248, від 14.05.2021 №122/314, від 09.06.2021 №122/359, від 09.07.2021 №122/422, від 26.07.2021 №121/131, від 06.08.2021 №12/140, від 13.09.2021 №122/523, від 15.09.2021 №122/536, від 08.10.2021 №12/210, від 07.10.2021 №12/212.
Водночас, указані документи не можуть бути належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження коливання цін на ринку, а отже не можуть слугувати достатньою підставою для збільшення ціни за одиницю товару згідно додаткових угод №2 від 29.01.2021, №3 від 02.02.2022, №4 від 03.02.2022, №5 від 25.02.2022, №6 від 26.02.2022, №7 від 25.03.2021, №8 від 26.03.2021, №9 від 27.05.2021, №10 від 14.06.2021, №11 від 06.07.2021, №12 від 06.08.2021, №13 від 17.08.2021, №14 від 18.08.2021, №15 від 22.09.2021, №16 від 23.09.2021, №17 від 24.09.2021, №18 від 26.09.2021, №19 від 26.10.2021, №20 від 28.10.2021, №21 від 29.10.2021 на постачання природного газу.
По-перше, у листах Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків" надані середні ринкові ціни по Україні, при цьому відсутня жодна інформація, за якою вибіркою проводилось визначення середньої ринкової ціни, у т.ч. по яких регіонах (областях). Варто зазначити, що у примітці до указаних документів зазначено, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.
По-друге, указані листи Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків" містять лише приведений середній діапазон ринкових цін на побутовий газ, мінімальна та максимальна межі яких відрізняються майже у два рази, що не надає можливості об'єктивно визначити навіть середньо-ринкову ціну природного газу станом на конкретну дату.
При цьому, указані листи не містять жодної інформації про те, для яких категорій споживачів приведена указана ціна на природний газ, по яких умовах оплати приведена відповідна ціна (передоплата, післяплата тощо) та чи включена до приведеної ціни на природний газ надбавка за доступ до потужностей газу, яка у свою чергу є однією зі складових обумовленої договірної ціни договору постачання природного газу №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020.
Крім того, у зазначених цінових довідка аналізуються лише дві дати, а не період між цими датами, у зв'язку із чим із довідок взагалі не вбачається, що було коливання ціни саме за період. Такий аналіз вказує на те, що можна вибрати будь яку вигідну дату і показати різницю цін між двома датами у бік збільшення, однак у довідці відсутня інформація про коливання ціни у інші дні цього періоду де коливання ціни на ринку газу було у бік її зменшення.
Крім того, вищевказані документи не містять жодних відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, в ньому відсутній аналіз вартості ціни газу на внутрішньому ринку України, на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували саме коливання ціни природного газу на ринку, у зв'язку з чим останні не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)" та відповідачем не надано будь-яких інших документів, з яких можливо було б визначити динаміку ціни у період з часу укладення договору про закупівлю товарів по дату звернення з вказаними вище довідками про вартість природнього газу на внутрішньому ринку України.
Крім того, відповідачем не надано будь якого підтвердження, що вищевказані довідки отримувались ними на пошту, в тому числі на електронну або іншим шляхом від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" або інших організацій та підприємств.
Постачальнику треба не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
За інформацією, яка знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа":https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-longterm-market/?y w=2021&m_w=01&d_w=29#weighted), середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання договору №41ДВ497-14К-20 станом на 31.12.2020 (ресурс січня) - становила 7 578,55; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №2 станом на 29.01.2021 - становила 7 924,65; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №3 станом на 02.02.2021 - становила 8 205,49; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №4 станом на 03.02.2021 - становила 8 205,49; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №5 станом на 25.02.2021 - становила 8 177,84; середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди №6 станом на 26.02.2021 - становила 8 177,84.
Таким чином, враховуючи викладене коливання ціни між датою укладання договору, а саме 31.12.2020 та датою укладання додаткової угоди №2 від 29.01.2021 відбулось на 4,6%, однак не зважаючи на викладене зазначеною додатковою угодою ціну договору безпідставно підвищено на 10%.
Крім того, між датою укладання додаткової угоди №2, а саме 29.01.2021 та додатковою угодою №3 від 02.02.2023 відбулося коливання ціни на 3,5 %, однак додатковою угодою №3 ціну договору безпідставно підвищено ще раз до 10%.
Слід також зазначити, що коливання ціни у проміжок часу від укладання додаткової угоди №3 від 02.02.2021 та додаткової угоди №4 від 03.04.2021 взагалі не відбувалось, а коливання ціни між додатковою угодою №4 від 03.02.2021 та №5 від 25.02.2021 взагалі відбулось в бік зменшення ціни на ринку газу.
Коливання ціни у проміжок часу між додатковими угодами №5 від 25.02.2021 та додатковою угодою №6 від 26.02.2021 також не відбувалось.
На запит окружної прокуратури від 15.12.2022 №04/65-2745ВИХ-22 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг листом №17465/16.2.2/7-22 від 22.12.2022 надано інформацію щодо середньозваженої ціни природного газу на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для бюджетних установ та організацій за 1 тис.м.куб., яка становила у січні 2021 року 6582 грн., а в лютому 2021 року 6626 грн., тобто ціна на газ у лютому у порівнянні з січнем 2021 року збільшилась лише на 0,6 %.
Таким чином, реального коливання ціни природного газу в бік зростання, у розмірах підвищення ціни зазначених у вищевказаних додаткових угодах, не відбувалось.
На момент укладення договору за результатами процедури закупівлі, який укладено 31.12.2020, відповідачу достеменно було відомо про економічну невигідність його укладення, відповідач при поданні остаточної пропозиції свідомо занизив ціни на продукцію з метою отримання перемоги та створення несприятливих умов для учасників торгів, їх дискримінації, непрозорості, спотворення добросовісної конкуренції тощо.
Тобто, посадові особи відповідача-1, пропонуючи значно нижчу ціну, усвідомлювали усі ризики щодо ефективності своєї підприємницької діяльності на весь період дії договору та не могли з самого початку орієнтуватися виключно на негайну можливість зміни ціни закупівлі у бік її збільшення.
Отже, уклавши договір поставки від 31.12.2020 із ДУ "Синельниківська виправна колонія (№94)", ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" прийняло на себе зобов'язання постачати предмет поставки (природний газ) протягом усього періоду договору, тобто - до 31.12.2021 та підприємство усвідомлювало всі фінансові ризики такої підприємницької діяльності.
При цьому, статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тож, рішення переможця про підписання договору є його добровільне волевиявлення, про те, що він згідний на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.
Водночас, майже відразу після укладення договору від 31.12.2020, відповідач почав ініціювати питання щодо збільшення закупівельної ціни з підстав коливання ціни на ринку товарів, а саме: 29.01.2021, 02.02.2021, 03.02.2021, 25.02.2021, 26.02.2021 та інші. Указане свідчить про наявність мети переможця закупівлі не виконувати умови договору про закупівлю товарів, згідно наданої пропозиції
Такі дії постачальника порушують принципи закупівель, встановлені статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", такі як: принцип максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Так, в основі поняття "права на добросовісну конкуренцію" лежать такі фундаментальні ознаки, як добропорядність, розумність та справедливість. Публічна закупівля передбачає вільну конкуренцію серед учасників. Замовник публічної закупівлі - повинен забезпечити її дотримання також і на стадії виконання укладеного договору, як із переможцем закупівель.
Відповідно до Конституційних принципів захисту конкуренції, держава гарантує збереження та розвиток ринкової конкуренції, недопущення зловживань монопольним становищем, забезпечення регулювання сфер державних і природних монополій, а також прийняття та реалізацію такого законодавства, яке сприяло збільшенню кількості постачальників, покупців, продавців продукції та інших осіб, що господарюють на товарних ринках України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Таким чином, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 9/219-09, від 20.02.2012 у справі № 6-93цс11.
При цьому, за частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, ініціювання зміни умов договору в бік збільшення закупівельної ціни на предмети закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить меті закупівель щодо здійснення її за найнижчою ціною.
Таким чином, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вищенаведені висновки повністю відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Відповідно до приписів частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Умови додаткових угод до Договору суперечать вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
У постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставних отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК України внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам пункту 2 частини 4 статті 36 Закону "Про публічні закупівлі".
У вказаній постанові від 18.06.2021 Верховний Суд виклав правову позицію про те, що, оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 ЦК, а ст.1212 ЦК застосуванню до цих правовідносин не підлягає.
Відповідна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.
У даному випадку недійсність додаткових угод №№2-21 до Договору не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов'язання є договірними.
Так, згідно вказаної правової позиції, відповідно до статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 статті 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
У якості правової підстави нікчемності додаткових угод №№2-21 у цій справі зазначено порушення при їх укладенні вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".
Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 670 Цивільного кодексу України, позовною вимогою є стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів, одержаних на виконання недійсних додаткових угод до договору.??????
Указаний договір про закупівлю товарів не оскаржується та умови щодо поставки товару за указаним договором, постачальник, на даний час, фактично виконав. А тому умови поставки товарів за вказаним договором є чинними.
У даному випадку в результаті укладення оспорюваних додаткових угод державі завдано збитків в результаті надмірно сплачених грошових коштів, а саме:
- Акт №ДО381231194 від 09.02.2021: природний газ за ціною 5, 249542 грн. згідно з додатковою угодою №4 від 09.02.2021 - в обсязі 52620,11 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 276231, 48 грн. без ПДВ, ПДВ - 55246, 3 грн., всього з ПДВ на суму 331 477, 78 грн.;
- Акт №ДО3811004574 від 28.02.2021: природний газ за ціною 6, 35182600 грн. згідно з додатковою угодою №6 від 26.02.2021 - в обсязі 54 776,81 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 347 932, 77 грн. без ПДВ, ПДВ - 69 586, 55 грн., всього з ПДВ на суму 417 519, 32 грн.;
- Акт №ДО381007687 від 31.03.2021: природний газ за ціною 7,6856200 грн. згідно з додатковою угодою №8 від 26.03.2021 - в обсязі 45 602,51 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 350483, 56 грн. без ПДВ, ПДВ - 70096, 71 грн., всього з ПДВ на суму 420 580, 27 грн.;
- Акт №ДО381009860 від 30.04.2021 природний газ за ціною 7,6856200 грн. згідно з додатковою угодою №8 від 26.03.2021 - в обсязі 8 554,94 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 65750, 02 грн. без ПДВ, ПДВ - 13150, 00 грн., всього з ПДВ на суму 78900, 02грн.;
- Акт №ДО381013508 від 31.05.2021: природний газ за ціною 7,6856200 грн згідно з додатковою угодою №8 від 26.03.2021 - в обсязі 225, 56 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 1733, 57 грн. без ПДВ, ПДВ - 346, 7100 грн., всього з ПДВ на суму 2080, 28 грн.;
- Акт №ДО381013513 від 31.05.2021: природний газ за ціною 8, 45416700 грн. згідно з додатковою угодою №9 від 27.05.2021 - в обсязі 29, 95 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 253, 20 грн. без ПДВ, ПДВ - 50, 6400 грн., всього з ПДВ на суму 303, 84 грн.;
- Акт №ДО 381014290 від 30.06.2021: природний газ за ціною 8, 45416700 грн. згідно з додатковою угодою №9 від 27.05.2021 - в обсязі 59, 36 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 501, 84 грн. без ПДВ, ПДВ - 100,37 грн., всього з ПДВ на суму 602, 21 грн.;
- Акт №ДО 381014293 від 30.06.2021: природний газ за ціною 9, 299567 грн. згідно з додатковою угодою №10 від 14.06.2021 - в обсязі 194, 44 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 1806, 21грн. без ПДВ, ПДВ - 361,64 грн., всього з ПДВ на суму 2169,85 грн.;
- Акт №ДО 381021345 від 31.10.2021: природний газ за ціною 16, 474658000 грн. згідно з додатковою угодою №16 від 23.09.2021 - в обсязі 252, 06 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 4152, 60 грн. без ПДВ, ПДВ - 830,64 грн., всього з ПДВ на суму 4983,12 грн.;
- Природний газ за ціною 18, 122107000 грн. згідно з додатковою угодою №17 від 24.09.2021 - в обсязі 1, 12 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 20, 30 грн. без ПДВ, ПДВ - 4,0600 грн., всього з ПДВ на суму 24,36 грн.;
- Природний газ за ціною 19, 934299000 грн. згідно з додатковою угодою №18 від 26.10.2021 - в обсязі 41, 56 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 828, 47 грн. без ПДВ, ПДВ - 165,6900 грн., всього з ПДВ на суму 994,16 грн.;
- Природний газ за ціною 21, 92770900 грн. згідно з додатковою угодою №19 від 27.10.2021 - в обсязі 0, 56 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 12, 28 грн. без ПДВ, ПДВ - 2,4600 грн., всього з ПДВ на суму 14,74 грн.;
- Природний газ за ціною 24, 120458000 грн. згідно з додатковою угодою №20 від 28.10.2021 - в обсязі 0, 56 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 13, 51 грн. без ПДВ, ПДВ - 2,7000 грн., всього з ПДВ на суму 16,21 грн.;
- Природний газ за ціною 26, 532479000 грн. згідно з додатковою угодою №21 від 29.10.2021 - в обсязі 39, 68 кубічних метрів. Загальна сплачена сума за даною додатковою угодою склала 1052, 81грн. без ПДВ, ПДВ - 210,5600 грн., всього з ПДВ на суму 1263,37 грн.
Таким чином, згідно актів приймання-передачі Постачальником передано, а Споживачем прийнято природний газ у кількості 162 399,22 куб.м. на загальну суму 1 260 929,53 грн. Водночас, за первісною ціною по 4,733 грн за 1 куб.м. така кількість газу мала б коштувати 768 635,50 грн., тобто різниця від первісної ціни договору становить 492 294,02 грн.
Отже, на підставі додаткових угод №№2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,21 безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 492 294,02 грн.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Керівника Синельниківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" та до Державної установи "Синельниківська виправна колонія (№94)" про визнання недійсними додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 до договору поставки природного газу №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 та стягнення 492 294,02 грн. надмірно сплачених грошових коштів задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсними додаткові угоди:
- №2 від 29.01.2021;
- №3 від 02.02.2021;
- №4 від 03.02.2021;
- №5 від 25.02.2021;
- №6 від 26.02.2021;
- №7 від 25.03.2021;
- №8 від 26.03.2021;
- №9 від 27.05.2021;
- №10 від 14.06.2021;
- №11 від 06.07.2021;
- №12 від 06.08.2021;
- №13 від 17.08.2021;
- №14 від 18.08.2021;
- №15 від 22.09.2021;
- №16 від 23.09.2021;
- №17 від 24.09.2021;
- №18 від 26.10.2021;
- №19 від 27.10.2021;
- №20 від 28.10.2021;
- №21 від 29.10.2021;
до договору поставки природного газу №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2, ідентифікаційний код 39572642) та Державною установою "Синельниківська виправна колонія (№94)" (52543, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Шахтарське, вул. Миру, буд. 7-А, ідентифікаційний код 08562989).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2, ідентифікаційний код 39572642) до державного бюджету України надмірно сплачені грошові кошти за договором №41ДВ497-14К-20 від 31.12.2020 в сумі 492 294,02 грн. у вигляді застосування наслідків недійсності додаткових угод №2 від 29.01.2021, №3 від 02.02.2021, №4 від 03.02.2021, №5 від 25.02.2022, №6 від 26.02.2021, №7 від 25.03.2021, №8 від 26.03.2021, №9 від 27.05.2021, №10 від 14.06.2021, №11 від 06.07.2021, №12 від 06.08.2021, №13 від 17.08.2021, №14 від 18.08.2021, №15 від 22.09.2021, №16 від 23.09.2021, №17 від 24.09.2021, №18 від 26.09.2021, №19 від 27.10.2021, №20 від 28.10.2021, №21 від 29.10.2021.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2, ідентифікаційний код 39572642) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800; ідентифікаційний код 02909938) 27 177,77 грн. витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Державної установи "Синельниківська виправна колонія (№94)" (52543, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Шахтарське, вул. Миру, буд. 7-А, ідентифікаційний код 08562989) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800; ідентифікаційний код 02909938) 27 177,76 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 10.06.2024.
Суддя Е.М. Бондарєв