ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
06 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4158/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Кратковський Р.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Даниляк О.С., довіреність №291 від 30.05.2023;
від відповідача - Лук'янов О.В., трудовий договір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, повний текст складено та підписано 14.02.2024
у справі №916/4158/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства ,,Херсонгаз"
про стягнення заборгованості у розмірі 4 136 177, 51 грн,-
головуючий суддя - Малярчук І.А.
місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області
В судовому засіданні 06.06.2024р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства ,,Херсонгаз", в якій просило стягнути з відповідача 4 136 177,51 грн, з яких: 2 850 163,51 грн основного боргу, 425 875,29 грн інфляційних втрат, 122 740,05 грн 3% річних та 737 338,66 грн - пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір, за яким відповідачу надавалися послуги транспортування природного газу.
За результатами остаточної алокації відборів відповідачем, були виявлені обсяги перевищення договірної (замовленої) потужності у період з лютого 2022 року по березень 2023 року, крім цього, позивач стверджує, що відповідачем прострочено здійснення оплати замовленої енергії за вказаний період.
Відтак, у зв'язку із простроченням відповідачем зобов'язань зі здійснення оплати замовленої та перевищення замовленої потужності у період з лютого 2022 року по березень 2023 року, позивач звернувся до господарського суду із вказаним позовом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.09.2023 відкрито провадження у справі №916/4158/23; постановлено розглядати справу №916/4158/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
28.12.2023 ТОВ «Оператор ГТС України» подало до суду додаткові пояснення, вказавши про те, що АТ «Херсонгаз» сплатило залишок заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями від 01.12.2023 №3053 на суму 3356,98 грн, від 15.12.2023 № 3239 на суму 60 000,00 грн, від 16.12.2023 №3250 на суму 60 000,00 грн, від 18.12.2023 №3259 на суму 60 000,00 грн, від 19.12.2023 №3266 на суму 200 000,00 грн, від 19.12.2023 №3282 на суму 1 445 715,95 грн, від 01.12.2023 №3055 на суму 60 000,00 грн, від 05.12.2023 №3087 на суму 60 000,00 грн, від 05.12.2023 №3088 на суму 60 000,00 грн, від 06.12.2023 № 3098 на суму 60 000,00 грн, від 07.12.2023 Nє3129 на суму 60 000,00 грн, від 08.12.2023 №3130 на суму 60 000,00 грн, від 09.12.2023 №3154 на суму 60 000,00 грн, від 11.12.2023 №3157 на суму 60 000,00 грн, від 12.12.2023 №3169 на суму 60 000,00 грн, від 13.12.2023 №3187 на суму 60 000,00 грн, від 14.12.2023 №3212 на суму 129 164,53 грн, від 01.12.2023 №3054 на суму 24,74 грн, від 30.11.2023 №3049 на суму 69 167,53 грн, від 19.12.2023 №3281 на суму 7 203,78 грн.
20.12.2023 відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі, в обґрунтування підставності якої зазначив, що АТ «Херсонгаз» у повному обсязі сплатив основну заборгованість заявлену позивачем до стягнення з відповідача у розмірі 2 850 163,51 грн, що підтверджується наданими платіжними інструкціями. У зв'язку з цим, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України позивач просить суд закрити провадження у справі №916/4158/23 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 2 850 163,51 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, зокрема, задоволено заяву АТ «Херсонгаз» від 20.12.2023 за вх.№ 46293/23 про закриття провадження у справі №916/4158/23 в частині заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 2850163,51грн.; закрито провадження у справі №916/4158/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) до Акціонерного товариства «Херсонгаз» (73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353) в частині заявлених позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 2850163,51грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 05.02.2024р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Херсонгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 4136177,51грн. задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «Херсонгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 368699 грн 33 коп пені, 122740 грн 05 коп три проценти річних, 425875 грн 29 коп інфляційних втрат, 19289 грн 31 коп судового збору; в решті заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що станом на дату звернення до суду із вказаною позовною заявою розмір основного боргу становив 2 850 163,51 грн та складався із обсягів замовленої (договірної) потужності та перевищення замовленої (договірної) потужності за газові місяці з лютого 2022 по березень 2023 року. Протягом розгляду справи у суді першої інстанції АТ «Херсонгаз» здійснено погашення суми основного боргу в повному обсязі.
Внаслідок існуючого прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання на загальну суму 2850163,51грн позивачем нараховано до стягнення з Підприємства пеню у розмірі 737338,66грн, 3% річних у розмірі 122740,05грн та інфляційні втрати у розмірі 425875,29грн. Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив їх правильність.
Водночас місцевий господарський суд, керуючись ст.. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені до 368 699,33 грн., врахувавши окупацію м. Херсона, починаючи з 01.03.2022 по 11.11.2022, захоплення окупаційною владою майна підприємства, скрутного матеріального становища Підприємства, у зв'язку із втратою 105148 побутових споживачів лівобережної частини Херсонщини, а також переміщення більше 70% споживачів послуг з розподілу природного газу з м. Херсона та Херсонської області на підконтрольну територію України та закордон.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у даній справі скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- сукупний розмір пені, нарахований позивачем, є співмірним (адекватним) з розміром основного боргу та не перевищує його, у зв'язку з чим, правові підстави для застосування ст.. 551 ЦК України та ст.. 233 ГК України відсутні;
-АТ «Херсонгаз» не було виконано своєчасно зобов'язання з оплати замовленої (договірної) потужності та перевищення замовленої (договірної) потужності, що свідчить про значне прострочення виконання;
-введення воєнного стану в Україні та віднесення території міста Херсон до зони ведення активних бойових дій жодним чином не впливало на можливість відповідача здійснювати своєчасну оплату своїх зобов'язань за Договором;
- відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що причиною прострочення виконання грошового зобов'язання є обставини, які перебувають поза його волею, а його виконання перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та може спричинити повне зупинення господарської діяльності відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, повний текст складено та підписано 14.02.2024 у справі №916/4158/23; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оператор газотранспортної системи України" до розгляду на 09 травня 2024 року о 10:30 год.
16.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оператор газотранспортної системи України" - Даниляк Олени Сергіївни про участь в судових засіданнях, в тому числі, призначеному на 09 травня 2024 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку „EASYCON" (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оператор газотранспортної системи України" - Даниляк Олени Сергіївни про участь в судових засіданнях, зокрема, призначеного на 09 травня 2024 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання ухвалено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення „EASYCON". 01.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Акціонерного товариства ,,Херсонгаз" - Лук'янова Олексія В'ячеславовича про участь в судовому засіданні, яке призначене на 09 травня 2024 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку „EASYCON" (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2).
Разом з тим судді зі складу колегії суддів, які не є суддями-доповідачами, Принцевська Н.М., з 30.04.2024 по 03.05.2024 відповідно до наказу голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2024 №95-в, Савицький Я.Ф., 06.05.2024 відповідно до наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 №104-в, перебували у відпустці.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 заяву представника Акціонерного товариства ,,Херсонгаз" - Лук'янова Олексія В'ячеславовича про проведення судового засідання, призначеного на 09 травня 2024 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення „EASYCON".
Разом з тим, згідно наказу в.о. голови суду від 09.05.2024 №114-в головуючий суддя Колоколов С.І. з 09.05.2024 по 10.05.2024 перебував у відпустці, у зв'язку із чим судове засідання призначене на 09.05.2024 не відбулось.
Крім того, згідно наказу в.о. голови суду від 13.05.2024 №115-в головуючий суддя Колоколов С.І. з 13.05.2024 по 24.05.2024 перебував у відпустці.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/4158/23 відбудеться 06 червня 2024 року об 11:30 год.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, відповідний відзив у встановлений судом строк не надав.
В судовому засіданні 06.06.2024, яке відбувалось в режимі відеоконференції, представник скаржника, апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача висловив заперечення проти її задоволення.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та Акціонерним товариством "Херсонгаз" (замовник) було укладено договір транспортування природного газу № 1910000209, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.
Згідно п.п. 2.1., 2.4., 2.5., 2.8. договору № 1910000209 від 31.12.2019 оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, визначених у договорі. Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи (копія повідомлення додається) за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
Пунктом 9.3. договору № 1910000209 від 31.12.2019 встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).
Відповідно до п. 11.4. договору № 1910000209 від 31.12.2019 врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Пунктом 13.5. договору № 1910000209 від 31.12.2019 у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 17.1. договору № 1910000209 від 31.12.2019 цей договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 години 1 січня 2020 року (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання Оператору остаточного рішення про сертифікацію Регулятором, прийнятого з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства; наявності у Оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу.
Цей договір діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до їх повного виконання.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
В матеріалах справи також містяться: додаткові угоди до договору від 04.05.2020, №2 від 14.11.2022, №3 від 14.11.2023, №4 від 14.11.2023, №5 від 19.04.2023; повідомлення на створення (видалення або коригування) облікового запису АТ "Херсонгаз" користувача інформаційної платформи; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за лютий 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності у розмірі 22,53127 тис.м куб. всього на загальну суму 3 356,98 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за березень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 13 700,37284 тис.м кубічних всього на загальну суму 2 041 245,95 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за квітень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 4 893,98445 тис.м кубічних всього на загальну суму 729 164,53 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за травень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 0,16608 тис.м кубічних всього на загальну суму 24,74 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за червень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 464,23655 тис.м кубічних всього на загальну суму 69 167,53 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за липень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 48,35009 тис.м кубічних всього на загальну суму 7 203,78 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за серпень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 304,46790 тис.м кубічних всього на загальну суму 45 363,28 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за вересень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 145,89880 тис.м кубічних всього на загальну суму 21 737,76 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за жовтень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 184,00428 тис.м кубічних всього на загальну суму 27 415,16 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за листопад 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 565,85550 тис.м кубічних всього на загальну суму 84 307,94 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за грудень 2022 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 1 428,09807 тис.м кубічних всього на загальну суму 212 775,19 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за січень 2023 року; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за лютий 2023 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 1 534,63811 тис.м кубічних всього на загальну суму 228 648,80 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за березень 2023 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 1 490,74719 тис.м кубічних всього на загальну суму 222 109,40 грн; звіт про використання замовленої потужності АТ "Херсонгаз" за квітень 2023 року із зазначенням обсягів перевищення договірної потужності в розмірі 1 202,52663 тис.м кубічних всього на загальну суму 179 166,85 грн.
Крім цього, позивачем також додано до матеріалів справи рахунки на замовлену (договірну) потужність за договором № 1910000209 від 31.12.2019 на загальну суму 207701,06грн, рахунки на перевищення замовленої (договірної) потужність за договором № 1910000209 від 31.12.2019 на загальну суму 3871687,89грн, акти наданих послуг за період з лютого 2022 року по квітень 2023 року на замовлену (договірну) потужність за договором № 1910000209 від 31.12.2019 на загальну суму 207701,06грн, розрахунки обсягів АТ "Херсонгаз", реєстр файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ "Херсонгаз" та Інформацію про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби) за лютий-грудень 2022 року та січень-квітень 2023 року, довідку балансу газу АТ "Херсонгаз" за період з лютого 2022 року по квітень 2023 року, акти приймання-передачі природного газу між ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ "Херсонгаз", довідки про надходження коштів на поточні рахунки ТОВ «Оператор ГТС України» від АТ "Херсонгаз" за період з 01.01.2022 по 05.09.2023 на загальну суму 3789096,73грн, звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків АТ "Херсонгаз".
У заявах про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №230913/1014/1125 від 13.09.2023 на суму 22 546,85 грн; №231013/1010.1.01/1263 від 13.10.2023 на суму 20 524,62 грн; №231030/1010.1.01/1338 від 30.10.2023 на суму 61 824,67 грн АТ "Херсонгаз" підтвердив існування наявної у нього неоплаченої заборгованості перед позивачем у розмірі 2 827 616,66 грн.
На підтвердження оплати основної заборгованості за договором № 1910000209 від 31.12.2019 відповідачем подані до суду наступні платіжні інструкції від 01.12.2023 №3053 на суму 3356,98 грн, від 15.12.2023 № 3239 на суму 60 000,00 грн, від 16.12.2023 №3250 на суму 60 000,00 грн, від 18.12.2023 №3259 на суму 60 000,00 грн, від 19.12.2023 №3266 на суму 200 000,00 грн, від 19.12.2023 №3282 на суму 1 445 715,95 грн, від 01.12.2023 №3055 на суму 60 000,00 грн, від 05.12.2023 №3087 на суму 60 000,00 грн, від 05.12.2023 №3088 на суму 60 000,00 грн, від 06.12.2023 № 3098 на суму 60 000,00 грн, від 07.12.2023 Nє3129 на суму 60 000,00 грн, від 08.12.2023 №3130 на суму 60 000,00 грн, від 09.12.2023 №3154 на суму 60 000,00 грн, від 11.12.2023 №3157 на суму 60 000,00 грн, від 12.12.2023 №3169 на суму 60 000,00 грн, від 13.12.2023 №3187 на суму 60 000,00 грн, від 14.12.2023 №3212 на суму 129 164,53 грн, від 01.12.2023 №3054 на суму 24,74 грн, від 30.11.2023 №3049 на суму 69 167,53 грн, від 19.12.2023 №3281 на суму 7 203,78 грн.
Також позивачем подано до суду на підтвердження скрутного матеріального положення підприємства: бухгалтерську довідку ТОВ «Оператор ГТС України» від 11.11.2023, зі змісту якої вбачається, що станом на 31.10.2023 заборгованість замовників послуг за договорами транспортування природного газу з оплати по щодобових негативних небалансів по договорам транспортування природного газу перед Оператором ГТС за період з 01.01.2020 по 30.09.2023 становить 38 548 652 771,67 грн; звіт про фінансові результати за 2022 рік ТОВ «Оператор ГТС України» за формою №2, Код за ДКУД 1801003.
Позивачем подано до суду розрахунки суми основного боргу за замовлену потужність та перевищення замовленої потужності за період з лютого 2022 року по березень 2023 року АТ "Херсонгаз" перед ТОВ «Оператор ГТС України» за договором № 1910000209 від 31.12.2019 на основну заборгованість в сумі 2745267,37грн, пені в сумі 737338,86грн, трьох процентів річних в сумі 122740,05грн та інфляційних втрат в сумі 425875,29грн.
Господарський суд Одеської області встановив, що станом на дату звернення до суду із вказаною позовною заявою розмір основного боргу становив 2 850 163,51 грн та складався із обсягів замовленої (договірної) потужності та перевищення замовленої (договірної) потужності за газові місяці з лютого 2022 по березень 2023 року. Протягом розгляду справи у суді першої інстанції АТ «Херсонгаз» здійснено погашення суми основного боргу в повному обсязі.
Внаслідок існуючого прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання на загальну суму 2850163,51грн позивачем нараховано до стягнення з Підприємства пеню у розмірі 737338,66грн, 3% річних у розмірі 122740,05грн та інфляційні втрати у розмірі 425875,29грн. Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив їх правильність.
Водночас місцевий господарський суд, керуючись статтею 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені до 368699,33грн.
У зв'язку з наведеним, позов в частині стягнення інфляційних витрат та процентів річних Господарський суд Одеської області задовольнив у повному обсязі, а позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнив частково.
Скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою, не погоджується з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у зв'язку із зменшенням її розміру.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зважаючи на зміст апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення в частині зменшення судом першої інстанції розміру суми пені.
Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частина друга статті 216 Господарського кодексу України).
Згідно із частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.
Тобто, обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодекс України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодекс України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 552 Цивільного кодексу України.
Тобто, при стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов'язання презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки.
Відтак, при вирішенні питання про зменшення неустойки суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).
Поняття «значно» та «надмірно», які використовуються статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20):
-ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання);
-причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання;
-тривалість прострочення виконання;
-наслідки порушення зобов'язання для кредитора;
-поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);
-поведінку кредитора;
-майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);
-негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;
-статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення);
-майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафних санкцій.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20.
Верховний Суд неодноразово вказував, що принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19).
За таких обставин, враховуючи, що головною метою неустойки є стимулювання боржника до належного виконання основного зобов'язання і не лише майновий стан боржника може бути підставою для зменшення штрафних санкцій, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, кризову ситуацію, яка склалася в країні внаслідок військової агресії проти України, що призводить до фінансових труднощів усіх підприємств без виключення, беручи до уваги обставини ненадання позивачем доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань або погіршення матеріального стану товариства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені до 368699,33 грн.
Апеляційний суд вважає, що зменшивши розмір пені до 368699,33 грн., суд першої інстанції дотримався балансу інтересів сторін та принципів розумності, справедливості та пропорційності, оскільки не позбавив кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення суми інфляційних втрат та процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи виконує компенсаційну функцію для кредитора, та, в той же час, деякою мірою відновив майнову сферу боржника,
Стягнення пені у розмірі 368699,33 грн. є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.
У зв'язку з наведеним, спростовуються доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про неврахування місцевим господарським судом інтересів позивача.
Визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб'єктивним правом суду, і в даному випадку ним було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін та враховані обставини справи.
Висновок Господарського суду Одеської області про зменшення пені ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України (зокрема, статей 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України) та відповідає сформованій та сталій судовій практиці.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Одеської області про часткове задоволення позову у зв'язку із зменшенням пені, а тому підстав для зміни чи скасування рішення суду колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-286 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024р. у справі №916/4158/23 залишити без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
10.06.2024р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Н.М. Принцевська
Суддя Я.Ф. Савицький