БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/504/24
Провадження № 1-кп/669/53/24
04 червня 2024 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в залі суду в смт. Білогір'я кримінальне провадження № 12024244060000298 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Жемелинці Білогірського району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учня 11 класу Сушовецького ліцею Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
22 квітня 2024 року близько 21 години 00 хвилин неповнолітній ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , в ході словесного конфлікту із його бабою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень останній, перебуваючи в положенні стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_3 , наніс чотири удари кулаком правої руки в область лівої сторони обличчя потерпілої. В результаті вищевказаних умисних дій ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 , яка відповідно до п.8 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є постраждалою від домашнього насильства, тілесні ушкодження у вигляді синця на червоній каймі верхньої губи зліва та синця навколо лівого ока, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної втрати працездатності, а мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів.
Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення ОСОБА_3 умисного легкого тілесного ушкодження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності законного представника ОСОБА_4 і захисника - адвоката ОСОБА_5 подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження, за можливості призначити покарання у вигляді штрафу.
Потерпілою ОСОБА_3 також подано заяву, де остання вказує, що ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
На підставі ст. ст. 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Дослідивши матеріали досудового розслідування, суд дійшов переконання, що встановлені органом досудового розслідування обставини щодо спричинення обвинуваченим умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_3 , знайшли своє підтвердження, ці обставини не оспорюються учасниками судового провадження і дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання. Крім того, суд враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України кваліфікується як кримінальний проступок.
За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. При обстеженні матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_2 встановлено, що останній проживає в багатодітній сім'ї, мама перебуває у декретній відпустці, батько спільно із сім'єю не проживає. В будинку створені придатні санітарно-гігієнічні умови для проживання та виховання дітей. Діти мають окрему кімнату для відпочинку, мають свої ліжка. На час обстеження в кімнатах чисто. Продуктами харчування, одягом та взуттям сім'я забезпечена. Утримують особисте селянське господарство. Зі слів мами ОСОБА_2 до школи ходить, але часто залишає навчальний заклад не добуваючи до закінчення уроків. Не слухняний, конфліктний, вдома практично не допомагає, потрібно постійно контролювати його вчинки. Вказані обставини підтверджуються даними Акту обстеження умов проживання від 13 травня 2024 року.
ОСОБА_2 навчається в Сушовецькому ліцеї Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області та за місцем навчання характеризується негативно.
За результатами психологічного дослідження особистості ОСОБА_2 №1687/121/12-2024 від 17 травня 2024 року встановлено, що останній адекватно сприймає реальність та раціональність аргументів, розуміє правові наслідки своїх дій, відчуває свідоме прагнення зберігати контроль. Неповнолітній здатен правильно сприймати та відтворювати обставини подій, не до кінця розуміє, що вчинив погано та немає докорів сумління відносно скоєного. Його психічний стан не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій, розуміти характер і значення вчинених відносно нього дій.
Висновки поглибленої психодіагностики підтвердили, що ОСОБА_2 відчуває підвищення тривожності, ймовірні страхи,вразливість та невротичні реакції (часті перепади настрою, сумніви, невпевненість в собі, проблеми в прийнятті рішень).
На час дослідження ОСОБА_6 не відчував психологічну незручність через відчуття провини чи сорому за скоєне, але має тривогу, пов'язану з майбутнім. Він здатен осмислювати досвід і гальмувати свої дії при умові кропіткої роботи над формуванням своїх індивід
Враховуючи результати проведеної роботи з ОСОБА_2 є вірогідним те, що конкретними мотивами скоєння даного правопорушення стали порушення в родині гармонії любові та стимулу волі - почуття відповідальності; прагнення підлітка до самоствердження; недостатній життєвий досвід (неповнота оцінок, легковажність у прийнятті рішень, відсутність самоконтролю) і як, наслідок, можливість проявів патернів деструктивної поведінки, ослаблення стримуючих контрольних механізмів.
Для уникнення прогресування у юнака схильності до агресивного самоствердження необхідна профілактична і психокорекцій на робота, яка сприятиме створенню конструктивних способів подолання агресивності, контролю за навчанням та діяльністю дитини у формуванні зрілої особистості.
Надання психотерапевтичної допомоги неповнолітньому має бути спрямоване на: засвоєння моральних та соціальних норм, ціннісних орієнтацій, пізнавальних та мотиваційних факторів, формування стереотипів поведінки, які призведуть до гармонії з собою та соціумом; контроль за його життям з боку вчителів; його особисте бажання змінитися; усвідомлення наслідків своїх вчинків.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, з урахуванням суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, вчиненні кримінального правопорушення вперше будучи неповнолітнім, а також те, що обвинувачений спроможний сплатити штраф у випадку призначення такого виду покарання, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченгої достатнім є призначення покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 65,104,125 КК України, ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.).
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку суду до виконання.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_7